Рішення № 10426794, 16.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2010 р. Справа № 62/131-10

вх. № 4516/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко В.В., директор; 3-ї особи - не з"явився; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КапСтройСервіс", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ІНВЕСТ", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", м. Харків

про стягнення 35266,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "КапСтройСервіс" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" 27337,78 грн. основного боргу, 6531,57 грн. інфляційних та 1396,84 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язання по оплаті за договором купівлі-продажу №Б08-265/1 від 11.06.08р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.10р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ІНВЕСТ".

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву (вх.№11787 від 17.06.10р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що у нього відсутній обов"язок сплачувати позивачеві вартість простого векселю, оскільки позивач не виконав свого обов"язку по передачі за актом приймання-передачі цього векселю відповідачеві.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.06.08р. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №Б08-265/1, відповідно до умов якого позивач зобов"язався забезпечити передачу у власність відповідача вексельпростий іменний (найменування Емітента - ПБК "Прогрес", код 24344247, номер бланку векселя АА 0930341, дата виписки векселя 20.05.08р., дата погашення векселя - за пред"явленням, номінальна вартість - 112337,78 грн., договірна вартість 112337,78

грн.), а відповідач зобо"язався прийняти вказаний вексель у власність та сплатити його вартість.

Відповідно до п.3.1.-3.2. договору №Б08-265/1 від 11.06.08р. , право власності на простий вексель переходить до відповідача з моменту підписання Акту прийому-передачі простого векселя і оформлення в установленому порядку індосаменту на відповідача. Позивач повинен передати відповідачеві простий вексель, що є предметом цього договору, з підписанням Акту приймання-передачі простого векселя протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виконання п.2.2. цього Договору.

Згідно із п.2.2 договору №Б08-265/1 від 11.06.08р., відповідач здійснює оплату за простий вексель, вказаний у цьому договорі, безпосередньо позивачеві шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 11.07.08р. до договору №Б08-265/1 від 11.06.08р., сторони внесли зміни до Договору та виклали його п.2.2. в наступній редакції:

"2.2. Покупець здійснює оплату за ЦП, вказані у цьому Договорі, безпосередньо Продавцеві шляхом безготівкового розрахунку до 30.09.08р. з моменту підписання цього Договору". Інші умови договору №Б08-265/1 від 11.06.08р. залишені сторонами без змін.

Пунктом 4.3.1 договору №Б08-265/1 від 11.06.08р. на відповідача покладено обов"язок сплатити позивачеві загальну суму договору, зазначену у п.1.2. (112337,78 грн.), в порядку та в терміни, передбачені цим Договором.

Як вказує позивач, відповідач не належним чином виконав свої зобов"язання за договором №Б08-265/1 від 11.06.08р., лише частково розрахувавшись з позивачем за простий вексель, що є предметом згаданого Договору, у сумі 85000,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором №Б08-265/1 від 11.06.08р. складає 27337,78 грн. (112337,78 - 85000,00 = 27337,78).

Відповідач доказів погашення наявної у нього заборгованості за договором №Б08-265/1 від 11.06.08р. не надав, а матеріали справи не містять таких доказів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договір визначається як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони, у п.2.2 договору №Б08-265/1 від 11.06.08р. (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 11.07.08р.), погодили, що оплата за простий вексель, що є предметом цього договору, здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів позивачеві в строк до 30.09.08р., з моменту підписання цього Договору.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає

виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 27337,78 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3% річних у розмірі 1396,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6531,57 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1396,84 грн. та інфляційних втрат, що становить суму 6531,57 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача, як на відмову в задоволенні позовних вимог, на не надання позивачем акту приймання-передачі простого векселя та, відповідно і не передачу цього векселю відповідачеві, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1-2 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №Б08-265/1 від 11.06.08р., передбачено, що позивач передає простий вексель у власність відповідача протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виконання відповідачем зобов"язання по оплаті цього векселю (п.3.1 Договору), відповідач, згідно п.2.2. Договору (з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 11.07.08р.) повинен оплатити простий вексель в строк до 30.09.08р. з моменту підписання Договору.

Згідно з ч. 3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, обов"язок позивача передати у власність відповідача простого векселю виникає у нього лише після оплати цього векселю відповідачем, а обов"язок відповідача оплатити вексель виник з моменту підписання сторонами договору

купівлі-продажу.

А тому посилання відповідача на невиконання позивачем зобов"язання по передачі йому простого векселя та на наявність, у зв"язку з цим, у позивача заборгованості перед відповідачем не відповідають дійсним обставинам справи та базуються на довільному тлумаченні умов договору та вимог чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по управлінню активами "Центр фінансових ініціатив" (61000, м.Харків, вул.Сумська,82, код ЄДРПОУ 32951623, п/р 265083001750 в АКБ "Меркурій", м.Харків, МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КапСтройСервіс" (61055, м.Харків, вул.Миру, 68, код ЄДРПОУ 31798363, п/р260001000067870 у ПуАТ "Себбанк", м.Київ, МФО 300175) 27337,78 грн. основного боргу, 6531,57 грн. інфляційних, 1396,84 грн. 3% річних, 352,66 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інофрмаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/131-10 підписано 16.07.10р.