Рішення № 10426737, 15.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10           Справа № 4/72-10. За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс», м.Київ

до відповідача           Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об”єднання ім..М.В. Фрунзе», м.Суми

про стягнення          731688 грн. 01 коп.                                                                                                                                                                 Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача                    не з”явився

від відповідача          Ротт А.О.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 10.06.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 05.07.2010р., 05.07.2010р. було оголошено перерву до 15.07.2010р.

Суть спору: позивач подав заяву про уточнення позовних вимог за № 704 від 12.07.2010р. згідно вимог якої просить суд стягнути з відповідача 418230 грн. 77 коп. заборгованості, в т.ч. 350000 грн. 00 коп. основного боргу, 37261 грн. 54 коп. пені, 25516 грн. 32 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 5452 грн. 91 коп. за поставлену відповідачеві продукцію згідно укладеного між сторонами у справі договору № 3/45 від 21.12.2007р.

Позивач в судове засідання не з”явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

21.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3/45, згідно умов якого, а саме, п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов”язався передати у власність покупцеві (відповідачеві), а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, найменування та кількість якої вказані в Специфікаціях, що є невід”ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що загальна вартість договору орієнтовно складає 998882 грн. 40 коп.

Крім того, у відповідності до п.2.2. вказаного договору, ціни на товар, що поставляються по даному договору вказані в Специфікаціях.

У відповідності до п. 2.3. договору, покупець (відповідач) мав здійснювати оплату в розмірі 100% загальної вартості договору на банківський рахунок постачальника (позивача) в слідуючому порядку:

- передоплата в розмірі 50% вартості партії товару, вказаній у рахунку - на протязі 10 банківських днів з моменту отримання покупцем (відповідачем) рахунку на товар (партію товару);

- доплата, в розмірі 50 % вартості партії товару - на протязі 10 банківських днів з моменту отримання покупцем (відповідачем) письмового повідомлення постачальника про готовність товару (партії товару) до відгрузки.

Підставою для направлення рахунку постачальником (позивачем) покупцеві (відповідачеві) є письмова заявка покупця, в якій вказується частина товару у відповідності до специфікаціями договору.

Згідно п. 3.1. договору, постачальник (позивач) поставляє товар погодженими партіями у відповідності до специфікацій до договору на умовах СРТ м.Суми, на протязі 30 днів з моменту надходження на банківський рахунок постачальника передоплати в розмірі 50 % вартості партії товару відповідно до п. 2.3. договору.

Як встановлено судом, 24.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3/45 від 21.12.2007р., у відповідності до якої сторонами було внесено зміни до договору.

Зокрема, п.2.1. договору було викладено в наступній редакції: «Загальна вартість договору орієнтовно складає 10 000000 грн. 00 коп. та визначається як загальна вартість договору, поставленого по договору згідно специфікацій до договору та п.2.3. договору викладено, також, у новій редакції: «Покупець (відповідач) здійснює оплату в розмірі 100 % загальної вартості товару на банківський рахунок постачальника в слідуючому порядку:

- передоплата в розмірі 20 % вартості партії товару, вказаній в рахунку - на протязі 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку на товар;

- доплата в розмірі 80 % вартості партії товару - на протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару (партії товару).

У відповідності до умов Специфікацій № 12 та 13, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 11483 від 29.09.2009р. на суму 5748 грн. 84 коп., № 10410 від 17.09.2009р. на суму 24770 грн. 77 коп., № 10416 від 17.09.2009р. на суму 3 951 грн.97 коп., № 10883 від 17.09.2009р. на суму 513 641 грн. 69 коп., № 10417 від 17.09.2009р. на суму 15908 грн. 16 коп., № 10882 від 17.09.2009р. на суму 261924 грн. 30 коп., № 11482 від 29.09.2009р. на суму 939 грн. 12 коп., № 10126 від 02.09.2009р. на суму 1929 грн. 36 коп., а всього на загальну суму 828 814 грн. 21 коп.

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується вантажною декларацією № КВ-9352284 від 29.09.2009р. та довіреностями № 6408 від 01.09.2009р. та № 6722 від 17.09.2009р.

Датою поставки є дата передачі товару (партії товару) позивачем відповідачу вказана у видатковій накладній. Остання поставка була здійснена 29.09.2009р., отже, останнім днем оплати є 28.10.2009р.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог від 12.07.2010р., відповідачем на виконання умов договору оплачено вартість товару на загальну суму 313434 грн. 24 коп..

Отже, на момент розгляду справи судом, борг відповідача за поставлений товар складає 350 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно п.6.4. договору передбачено, що в разі прострочки платежу по договору покупець (відповідач) має сплатити постачальникові (позивачеві) пеню в розмірі 0,1% вартості простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 5 % простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення зазначених норм, відповідач має сплатити позивачеві за прострочення виконання грошового зобов”язання пеню в сумі 38379 грн. 38 коп.

Проте, позивач згідно вимог прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача пеню у меншому розмірі, а саме, у сумі 37261 грн. 54 коп., тому дана позовна вимога підлягає задоволенню судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          За прострочення виконання грошового зобов”язання позивачем було нараховано відповідачеві 3 % річних у сумі 5452 грн. 91 коп. та інфляційні збитки в сумі 25 516 грн. 32 коп.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 418230 грн. 77 коп. підтверджено матеріалами справи, відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 418230 грн. 77 коп. не подав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4182 грн. 30 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об”єднання ім..М.В. Фрунзе» (40004, м.Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс» (02094, м.Київ, вул. Краківська, 36/10, код 32611674) 418230 грн. 77 коп. заборгованості, в т.ч. 350000 грн. 00 коп. основного боргу, 37261 грн. 54 коп. пені, 25516 грн. 32 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 5452 грн. 91 коп.; судові витрати: 4182 грн. 30 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя