Рішення № 10426712, 02.07.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2010 р. Справа № 5/74

Суддя Войтюк В.Р.розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Управління будівництва Рівненської АЕС”

про стягнення в сумі 243 877 грн. 48 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Дуда П.Ю. (дов. № б/н від 02.06.10р.).

Від відповідача: не з’явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС" (надалі –Відповідач) на свою користь борг по договору оперативної оренди обладнання № 1064 від 04 травня 2006 року в сумі 243 877 грн. 48 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в судовому засіданні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.102, 110).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

04 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оперативної оренди обладнання № 1064, відповідно до пункту 1.1., якого Позивач надає Відповідачу в тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в тому числі відокремлені елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), надалі “обладнання”, асортимент, кількість і ціна якого вказується в актах приймання-передачі.

Відповідно до пункту 4.1.1. Договору оренда плата нараховується за повний календарний місяць, а у випадку використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання обладнання.

У відповідності до пункту 4.1.3. Договору Позивач до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (в якому були надані послуги), направляє Відповідачу по пошті чи кур'єром оригінал акта наданих послуг в двох екземплярах.

Загальний розмір орендної плати за договором № 1064 від 04.05.06 р. за період з травня 2006 року по вересень 209 року становив 1 940 843 грн. 03 коп., що підтверджується актами приймання-здавання виконаних робіт (а.с.22-62), які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Відповідно до пункту 4.1.5. Договору відповідач сплачує орендну плату щомісячно.

Орендна плата сплачується відповідачем на протязі 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

У відповідності до повідомлень та банківських виписок (а.с.63-99) відповідач частково розрахувався з позивачем по орендній платі за Договором в сумі 1 696 965 грн. 55 коп.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем по орендній платі, за мінусом часткової сплати, в сумі 243 877 грн. 48 коп. яка підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків за період з 30 червня 2006 року по 07 червня 2010 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с.113-114).

Доказів погашення заборгованості Відповідач суду не подав.

Згідно із п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 243 877 грн. 48 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС" (34400, м.Кузнецовськ, Промислова зона, 31, код 33837105) користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, к. 822, код 31032954) 243 877 грн. 48 коп. заборгованості по орендній платі, 2 438 грн. 77 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 07.07.2010р.

Суддя