Рішення № 10426678, 14.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р. Справа № 12/85/10

Позивач:Фізична особа підприємець ОСОБА_1,

54031, м. Миколаїв. АДРЕСА_1. ід. код НОМЕР_1.

Відповідач: Миколаївська міська рада,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 2656557.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління з використанню та розвитку комунальної власності міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код. ЄДРПОУ 22440076.

про: примушення підписати акт прийому-передачі нежитлового приміщення.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3- довіреність № 1003 від 61.06.10 р.

Від відповідача: Цехоцький І.А.- довіреність № 2010/209/14/22 від 27.07.09 року.

Від третьої особи: Цехоцький І.А довіреність 1394/07.01-10 від 27.07.09 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позов, поданий про примушення підписати акт прийому-передачі нежитлового примі-щення, надійшов до господарського суду Миколаївської області 18 травня 2010 року.

В судовому засіданні 22.06.2010 року представник позивача позовні вимоги уточнив та просить постановити рішення про:

- припинення дій відповідача, які порушують його право власності і власника майна;

- відновлення становища, яке існувало до порушення права;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування та його поса-

дових і службових осіб;

- відшкодування збитків та майнової шкоди;

- зобов'язати відповідача Миколаївську міську раду в особі начальника управління

з використання та розвитку комунальної власності Миколаївську міську раду Болот-

нього В.В. у встановлений судом строк підписати акт прийому - передачі нежитлово-

го приміщення загальною площею в 242 кв. м. за адресою вул. Дачна, 9/1 у м. Мико-

лаєві.

В порядку відшкодування судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача

85 грн.00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпе-чення судового процесу, 2000 грн. 00 коп. оплати послуг адвоката.

Відповідач письмовий відзив надав, проти позову заперечує.

Третя особа письмове пояснення суду не надала, заперечення проти позову в усній формі підтримує.

В справі оголошено перерву до 14.07.2010 року о 15-00.

14.07.2010 року розгляд справи продовжений та за згодою представників сторін від-повідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

03 квітня 2010 року між позивачем (за договором Покупець) та відповідачем (за договором Про-давець) був укладений договір купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення загаль-ною площею 242, 0 кв. м в Літ. А, що складає 1/1 частки, які знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Дачна. 9/1 , котрий був у той же день нотаріально посвідчений .

Відповідно до п.п.1.3 договору право власності на майно переходить до покупця після повної сплати вартості.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. передача обекта приватизації здійснюється в триденний строк після сплати повної вартості придбаного обекта приватизації, про що складається акт прийому передачі..

Позивач здійснив повну оплату вартості придбаного об'єкта приватизації 01.06.2009 року, займає вказане нежитлове приміщення . Це відповідачем не заперечується. Але відповідач до теперішнього часу акт прийому передачі придбаного ФОП ОСОБА_1 обекту не підписав.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній ре-єстрації.

Відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження май-на підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєст-рації.

Вих. № 439/07.01-10 від 29.03.2010 року начальник управління з використання та розвитку кому-нальної власності Миколаївської міської ради Болотній В.В. відмовив позивачеві в наданні акту передачі майна , мотивував це наявністю у останнього боргу в сумі 67518 грн. 34 коп. за оренду придбаного обек-та нерухомості.

ФОП ОСОБА_6 в обґрунтування свого позову посилається на наступне.

Частиною 2 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен одночасно з товаром пе редати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості то-що), ще стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно пунктів 3.1, 3.2. Договору купівлі-продажу комунального майна передача об'єкта прива-тизації здійснюється відповідачем, як продавцем, позивачу-покупцю в 3-денний термін після сплати пов-ної вартості придбаного об'єкта приватизації і посвідчується актом прийому -передачі, який підписується сторонами.

Позивач здійснив повну оплату вартості придбаного об'єкта приватизації 01.06.2009 року, але від-повідач з того часу постійно ухиляється від складання акта прийому-передачі купленого майна.

23 березня 2010 року позивач подав начальнику управління з використання та розвитку кому-нальної власності міської ради Болотньому В.В. заяву з клопотанням повідомити про дату, час і місце складання акту прийому - передачі купленого об'єкта, але останній у наданні акта передачі майна від-мовив до погашення боргу з орендної плати у розмірі 67518 грн. 34 коп.

Позивач у своїй заяві стверджує, що відмова відповідача надати акт прийому-передачі майна обмежує його право власності і порушує його права як власника майна володіти, корис-туватися і розпоряджатися своїм майном.

Посилаючись на ст.ст. 15,16,22,23,620,665,666,166,1167,1172 ЦК України, позивач просить постановити рішення про:

- припинення дій відповідача, які порушують його право власності і власника майна;

- відновлення становища, яке існувало до порушення права;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування та його поса-

дових і службових осіб;

- відшкодування збитків та майнової шкоди;

- зобов'язати відповідача Миколаївську міську раду в особі начальника управління

з використання та розвитку комунальної власності Миколаївську міську раду Болот-

нього В.В. у встановлений судом строк підписати акт прийому - передачі нежитлово-

го приміщення загальною площею в 242 кв. м. за адресою вул. Дачна, 9/1 у м. Мико-

лаєві.

В порядку відшкодування судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача 85 грн.00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпе-чення судового процесу, 2000 грн. 00 коп. оплати послуг адвоката.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує у повному обсязі. Зокрема, вважає, що позов про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування та його посадових і службових осіб відповідно до статті 12 ГПК України не підвідомчий гос-подарським судам, а має бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Наведене ствердження відповідача необґрунтовано з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна. Даний спір виник саме при виконанні господарського договору щодо приватизації майна.

Отже, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Третя особа заперечення відповідача проти позову підтримує.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Щодо вимоги про припинення дій відповідача, які порушують право власності позива-ча і право позивача як власника майна.

Припинення дій, які порушують право, як спосіб захисту можливо щодо триваючого цивільного правопорушення.

Разовою дією (вих. № 439/07.01-10 від 29.03.2010 року) начальник управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради Болотній В.В. відмовив позивачеві в наданні акту передачі майна.

Отже, із матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено, що відповідач здійснює триваюче цивільне правопорушення.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про припинення дій відповідача, які порушу-ють право власності позивача і право позивача як власника майна слід відмовити.

Щодо вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, має місце у випадку, коли припи-нення порушення субективного права та притягнення винного до відповідальності недостат-ньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі (застосовувати реституцію). Та-кий спосіб застосовується, наприклад, у випадку визнання правочину недійсним.

Позивачем не доведено, що внаслідок цивільного правопорушення з боку відповідача було порушено якесь його субективне право і необхідно не тільки припинити порушення субективного права та притягнути відповідача до відповідальності, але іще і необхідно поно-вити порушене право у повному обсязі.

Оскільки позивачем не подано доказів на обґрунтування цієї вимоги в її задоволенні слід відмовити.

Щодо вимоги про примусове виконання обов'язку в натурі.

У судовій практиці вказаний спосіб захисту реалізується через позови про присуджен-ня, рішення по яких можуть виконуватися, зокрема, у примусовому порядку. Як правило, це позови, які містять вимоги майнового характеру, а предметом спору в них є будь-яка річ.

Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обовязки.

У п.3.2. договору купівлі-продажу комунального майна від 03.04.09 року зазначено: «Переда-ча обекта приватизації Продавцем і прийняття обекта приватизації Покупцем посвідчується актом прийому передачі, який підписується сторонами». Підставою даного позову є відмова відповідача під-

писати акт прийому - передачі - документ, котрий посвідчує виконання останнім його зобовязання по господарському договору : передачу обекта купівлі продажу (речі) Продавцем Покупцеві.

До того ж, вказаний обект купівлі продажу (нежитлове приміщення) знаходиться у володінні позивача. Це останнім не заперечується.

Підписання документу (хоча це і є дія) ні як не є примусовим виконанням обов'язку в натурі.

Отже, в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядуван-ня та його посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому гро-мадян в органах державної контрольно - ревізійної служби, затвердженому наказом Головно-го контрольно ревізійного управління України від 28.10.2008 року № 383, бездіяльність це певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавст-вом України.

Як вже вище вказувалось, відповідач в особі начальника управління з використання та роз-витку комунальної власності міської ради Болотнього В.В. відмовляється надати підписаний ним актом прийому передачі обєкта купівлі продажу, про що повідомляє позивача у своєму вих. № 439/07.01-10 від 29.03.2010 року. Отже, відповідач не ухиляється від виконання зобовязання по договору , а заявляє про відмову його виконувати.

Таким чином , відповідач не без діє (що передбачає пасивну форму поведінки), а навпаки, відмов-ляється виконувати зобовязання за господарським договором..

Таким чином, позивачем не доведена бездіяльність відповідача, що обумовлює відмо-ву в задоволенні цієї вимоги.

Щодо вимоги про відшкодування збитків та майнової шкоди.

Позивач просить стягнути з відповідача в порядку відшкодування судових витрат 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечен-ня судового процесу, 2000 грн. 00 коп. оплати послуг адвоката.

Наведене, є судові витрати, котрі стягуються відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивачем не подано жодного доказу на обґрунтування того, що йому відповідачем заподіяні збитки або майнова шкода.

До того ж позивач зазначив ціну позову 0 грн.

Щодо вимоги зобов'язати відповідача Миколаївську міську раду в особі начальника управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївську міську раду Бо- лотнього В.В. у встановлений судом строк підписати акт прийому - передачі нежитлового при-міщення загальною площею в 242 кв. м. за адресою вул. Дачна, 9/1 у м. Миколаєві.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на за-хист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтере-сів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не-майнового або майнового права та інтересу. Вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як зобовязання підписати акт прийому - передачі товару за договором купівлі - продажу.

Заявлена вимога про зобов'язання підписати акт прийому-передачі нежитлового примі-щення загальною площею в 242 кв. м. за адресою вул. Дачна, 9/1 у м. Миколаєві за Догово-ром купівлі продажу комунального майна від 03.04.2009 року не може бути предметом по-

зову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявностіабо відсутності юридичних фак-тів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не є матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якої суд приймає рішення.

Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004 р. у справі N 10/732 викладено правову позицію, згідно з якою "суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду".

Посилання ФОП ОСОБА_6 в обґрунтування позову на статтю 662 Цивільного ко-дексу України необґрунтовано з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'яза-ний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Із матеріалів справи вбачається (і позивач цього не заперечує), що нежитлове примі-щення, яке є предметом купівлі продажу за договором від 03.04.2009 року, знаходиться у володінні ФОП ОСОБА_6

Відповідно до ч. 2 статті 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одно-часно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуго-вування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Акт прийому передачі товару не призначений для обслуговування речі нежитлово-го приміщення, придбаного позивачем за договором купівлі продажу комунального майна і не пов'язаний з ним спільним призначенням. Отже, акт прийому передачі не є приналежніс-тю товару - нежитлового приміщення, яке є предметом купівлі продажу за договором від 03.04.2009 року.

Договором купівлі продажу комунального майна не передбачений обовязок відпові-дача передати разом з товаром (нежитловим приміщенням) акт прийому передачі цього не-житлового приміщення.

За змістом п. 3.2 договору купівлі продажу комунального майна від 03.04.2009 року акт прийому передачі є документ, який посвідчує передачу продавцем (відповідачем) цього майна покупцеві (позивачеві).

Акт прийому передачі стосується не самого товару, а факту його прийому передачі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22,44,49,77,82,84,85 ГПК України, господар-ський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Оформлене відповідно до вимог статті 84 ГПК України рішення підписано 16.07.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення деся-тиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Ко-дексу.

Суддя