Рішення № 10426610, 30.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.10                                                                                           Справа№ 32/101

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Писар”, м.Львів.

До відповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт”, м.Львів.

Про стягнення 1 050,12 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чабан О.М. –представник (довіреність №15/06 від 15.06.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Писар”, м.Львів до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт”, м.Львів про стягнення 1 050,12 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою суду від 02.06.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.06.2010р. Ухвалою суду від 15.06.2010р. розгляд справи відкладено на 30.06.2010р. Рішення прийнято 30.06.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2010р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги про стягнення 1 050,12 грн. заборгованості за поставлений товар підтримав.

В судове засідання відповідач участі повноважних представників повторно не забезпечив. На адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому було надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі, з довідкою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Вказаний поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79040, м.Львів, вул.Каховська, 34.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.06.2010р. за №20-09/1227 наданого на запит суду Головним управлінням статистики у Львівській області, Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт” станом на 23.06.2010р. знаходиться в ЄДРПОУ та зареєстроване за адресою: 79040, м.Львів, Залізничний район, вул.Каховська, 34.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 30.06.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Писар” 05.09.2008р. здійснило поставку товару (канцелярські товари) Дочірньому підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт”, згідно накладних: №1964 на суму 432,44 грн.; №1965 на суму 617,67 грн., всього на загальну суму 1 050,00 грн.

Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, відтак станом на 27.05.2010р. (дата подання позовної заяви) заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 050,00 грн.

01.09.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Писар” звернулось до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт” з вимогою про сплату заборгованість в сумі 1 050,12 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати за поставлений товар, заборгованість становить 1 050,00 грн.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт поставки позивачем канцелярських товарів підтверджується накладними на загальну суму 1 050,00 грн., а саме: №1964 на суму 432,44 грн.; №1965 на суму 617,67 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути 1050,12 грн., а сума по накладних становить 1 050,00 грн., відтак, основний борг становить 1 050,00 грн., а не 1050,12 як вказано у позовній заяві.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 1 050,12 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача підлягають до задоволення частково, в сумі 1050,00 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №1037 від 26.05.2010р. –102,00 грн. держмита і №1038 від 26.05.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст.174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт” (79040, м.Львів, Залізничний район, вул.Каховська, 34; р/р 26008000241001; МФО 325978; код ЄДРПОУ 20826400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Писар” (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, буд.10; р/р 26008600000580 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м.Львів; МФО 325019; код ЄДРПОУ 31588896) основний борг в сумі 1 050,00 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 0,12 грн. боргу відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя