Рішення № 10426604, 14.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.10                                                                                           Справа№ 3/91

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

розглянула у відкритому судовому засіданнісправу

за позовом МПП «Гро», м.Львів

до відповідача: ВАТ «Львівгаз», м.Львів

про стягнення штрафних санкцій в сумі 2384,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Гарбузюк Р.- директор

від відповідача –Кузь А.В. - представник

Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснено права та обов’язки сторін, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а також підстави та мотиви відводу у відповідності до ст.20 цього Кодексу. Відводу не заявлено.

Позов заявлено МПП «Гро»до ВАТ «Львівгаз» про стягнення 1165,77 грн. штрафу за не поставку газу у період з 01.06.2009 року по 04.02.2010 р., 1218,80 грн. неустойки та судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалів справи та наданих поясненнях.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 14.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, долучених до позовної заяви та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          01.01.2009 року між МПП «Гро»(Споживач) та ВАТ «Львівгаз»було укладено договір № Г-094 з постачання природного газу з протоколом розбіжностей, відповідно до якого відповідач зобов’язувався постачати позивачу природний газ на умовах цього договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2009 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року та постановою Вищого господарського суду від 13.04.2010 року у справі № 20/110 встановлено факт протиправного припинення 23.02.2009 року подачі газу та правомірність нарахування позивачем неустойки за недопоставку газу на підставі п.6.7 договору та правомірність нарахування позивачем штрафу відповідно до умов договору за період з 23.02.2009 року по 31.05.2009 року.

06.05.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №Г-094 про збільшення ціни газу з 01.05.2009 року.

25.12.2009 року між сторонами було укладено договір Г-094 про постачання природного газу на 2010 рік та додаткову угоду №1 від 30.12.2009 року до даного договору про встановлення ціни за газ з 01.01.2010 року.

Відповідно до п.6.5 договору №Г-094 від 25.12.2009 року за непоставку чи/або недопоставку газу в обсягах , визначених п.2.1 договору з вини відповідача, останній зобов’язаний сплатити на користь позивача неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від вартості непоставленого газу з розрахунку останньої діючої ціни на газ та зобов’язань з поставки, встановлених п.2.1 договору за весь період прострочки.

Відповідно до п.6.6 Договору за неправомірне припинення постачання газу, крім сплати неустойки, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості газу, який недоотриманий позивачем з розрахунку останньої діючої ціни на газ та зобов’язань з поставки, встановлених п.2.1 договору.

На виконання рішення суду та відповідно до зобов’язань за договором Відповідач відновив постачання газу 05.02.2010 року, про що сторонами складено акт.

З огляду на ті обставини, що постачання газу було відновлено лише 05.02.2010 року а штрафні санкції стягнуто з відповідача за період з 23.02.2009 року по 31.05.2009 року , відповідно до умов договорів за період з 01.06.2009 року по 04.02.2010 року позивачем нараховано 1165,77 грн. штрафу за не поставку газу та 1218,80 грн. неустойки за недопоставку і не поставку газу, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору №Г-094 від 01.01.2009 року та договору №Г-094 від 25.12.2009 року відповідач не здійснював поставки газу в об’ємах, передбачених умовами договорів.

За невиконання договірних зобов’язань відповідно до п.6.5 договору №Г-094 за непоставку газу в обсягах , визначених п.2.1 договору з вини відповідача за період з 01.06.2009 року по 04.02.2010 року позивачем нарахована неустойка в розмірі 1218,80 грн. яка підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

За невиконання договірних зобов’язань відповідно до п.6.6 договору №Г-094 за непоставку газу в обсягах , визначених п.2.1 договору з вини відповідача за період з 01.06.2009 року по 04.02.2010 року позивачем нарахований штраф в розмірі 1165,77 грн., який підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідач в судове засідання доказів відсутності його вини у припиненні поставки газу не подав, як і не подав доказів належного виконання ним умов договору №Г-094, обґрунтованих заперечень щодо розміру нарахованих штрафних санкцій чи будь-яких клопотань щодо застосування строків позовної давності суду не подав.

Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт протиправного припинення поставки газу та правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій ( неустойки і штрафу) та правомірність порядку їх обчислення встановлений рішенням суду від 20.08.2009 року у справі № 20/110, яке набрало законної сили.

Враховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань, доведеність факту протиправного припинення поставки газу та відсутність будь-яких заперечень щодо строків та порядку нарахування штрафних санкцій, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 230,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 82, 84, 85,111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути з ВАТ «Львівгаз»(79039, м.Львів, вул.Золота,42 код ЄДРПОУ 03349039) на користь МПП «Гро»(79014, м.Львів, вул.На Викопах,10 код ЄДРПОУ 13797945) –1165,77 грн. –штрафу, 1218,80 грн. неустойки, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.07.2010 року.

Суддя