Рішення № 104265146, 12.05.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/502/22

Справа № 484/588/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2022 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Відповідач) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до наказу № 238 від 26.05.2011 вона була прийнята на роботу до Знам`янської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна. Наказом № 599 від 28.11.2013, її було зараховано до штату Одеської дирекції залізничних перевезень та відповідно до наказу № 52/ОС від 05.02.2015 переведено на посаду агента комерційної станції Підгородна, де вона продовжувала працювати у Виробничому підрозділі "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця». Відповідно до наказу (розпорядження) № 1657/ЩС від 30.12.2021, вона була звільнена з займаної посади за п. 1ст. 40 КЗпП України,у зв`язку із скорочення штату працівників. Вважає своє звільнення незаконним, проведеним з порушенням процедури. Крім того вважає, що її звільнення відбулось у зв`язку із тим, що Відповідач має до неї та її чоловіка безпідставні претензії. В жовтні 2021, відповідно до наказу № 514 від 18.10.2021, вона дізналась про скорочення штату та вилучення двох штатних одиниць агентів комерційних станцій ОСОБА_2 з 20.12.2021. Також, у п.2 цього наказу було зазначено про виключення двох штатних одиниць комерційних агентів по станції Бандурка. Тож, на думку позивачки, скорочення штату у Відповідача фактично не відбулось, посади комерційних агентів на станції Бандурка до цього часу не введено, як і не виведено зі штату посади по станції ОСОБА_2 . Крім того, в позові позивачка стверджувала, що Відповідач, як того вимагає закон, за два місяці до звільнення не повідомив її про майбутнє вивільнення, чим порушив строки, визначені законом. Про звільнення їй повідомили 29.12.2021, а звільнили 10.01.2022. До того ж, Відповідачем при звільненні не було враховано її переважного права залишення на роботі, як особі, якій залишилось менш ніж три роки до настання пенсійного віку. З огляду на викладене, позивачка просила поновити її на роботі на посаді агента комерційної станції Підгородна 2 класу Виробничого підрозділу "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

03.05.2022 від Відповідача надійшов відзив, в якому, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що дійсно з 26.05.2011 позивачка була прийнята на роботу до Знам`янської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна. З 08.04.2013, відповідно до наказу начальника ДН-3 № 180 ос, позивачку було переведено на посаду агента комерційної станції Підгородна. З 25.04.2013, згідно наказу № 238, на підставі заяви позивачки, її було переведено на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду. В подальшому, з 01.01.2014, відповідно до наказу начальника ДП «Одеська залізниця» від 03.12.2013, станція Підгородна була виключена зі складу ДН-3 та передана до складу відокремленого структурного підрозділу Одеська дирекція залізничних перевезень Одеської залізниці. Відповідно до наказу № 521/ОС від 05.02.2015, позивачку було переведено на посаду агента комерційної станції Підгородна 2 класу та станції Бандурка 4 класу, де вона продовжувала працювати у Виробничому підрозділі "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця». 03.09.2021 на адресу профспілкового органу було надане повідомлення № ДН-1-18-/984 щодо запланованого скорочення посад, яке було отримано представником профспілки у той же день. Наказом директора Філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 514/Н від 18.10.2021 було прийнято рішення та вилучено зі штатного розпису Одеської об`єднаної дирекції залізничних перевезень 2 штатні одиниці агентів комерційної станції Підгородна 2 класу та включити з 20.12.2021 до штатного розпису Одеської об`єднаної дирекції залізничних перевезень 2 штатні одиниці агентів комерційної станції Бандурка 4 класу. 24.10.2021 позивачку було ознайомлено з даним наказом та вручене попередження про звільнення, у разі відмови у подальшому працевлаштуванні. Позивачка з даним наказом ознайомилась, проте від підпису відмовилась, про що було складено відповідний акт. Крім того, до моменту свого звільнення позивачка жодних заяв про переведення на будь-яку запропоновану посаду на адресу Відповідача не надавала. 03.12.2021 позивачці було повторно вручено письмове повідомлення про майбутнє звільнення та запропоновано наявні вакантні посади для її працевлаштування, проте позивачка, ознайомившись із повідомленням, від підпису відмовилась, про що було складено відповідний акт від 03.12.2021. 06.12.2021 виробничим підрозділом до Об`єднаної профспілкової організації Одеської дирекції залізничних перевезень було направлене подання щодо надання згоди на розірвання трудового договору із позивакою за п.1 ст. 40 КЗпП України, проте позивачка на засідання профспілкового органу не з`явилась, в зв`язку з чим воно було перенесене на 29.12.2021. 24.12.2021 позивачці повторно було вручене попередження про звільнення та запропоновано перелік вакантних посад, проте позивачка вкотре відмовилась від підпису, про що було складено акт. 29.12.2021 профспілковим органом було розглянуто подання щодо звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України та надано згоду на її звільнення. Наказом від 30.12.2021 № 1657/ос, трудовий договір з ОСОБА_1 було припинено з 10.01.2022 за п.1 ст. 40 КЗпП України, а 31.12.2021, під підпис, було вручено повідомлення, про необхідність з`явитись до відділу кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки. Таким чином, Відповідачем у повному обсязі дотримано процедуру скорочення, позивачці постійно пропонувались вакантні посади, як того вимагає законодавство, проте позивачка, ознайомившись із цими посадами, постійно відмовлялась від підпису, виключно з причин незгоди з рішенням Відповідача щодо скорочення посади та для подальшого його оскарження. В зв`язку із викладеним, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На виконання вимог ухвали судді від 17.02.2022, Відповідачем надано такі докази: копію наказу (розпорядження) № 238-ос від 26.05.2011 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна; ксерокопію заяву ОСОБА_1 ; копію наказу (розпорядження) № 180-ос від 08.04.2012 про переведення ОСОБА_1 на роботу на посаду агента комерційного станції Підгородна; копію наказу (розпорядження) № 238-ос від 25.04.2013 про переведення ОСОБА_1 на роботу на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна; ксерокопію заяви ОСОБА_1 про переведення на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу станції Підгородна; ксерокопію заяви ОСОБА_1 про переведення роботу на посаду агента комерційного станції Підгородна від 19.12.2014; копію наказу (розпорядження) № 521-ос від 05.02.2015 про переведення ОСОБА_1 на роботу на посаду агента комерційного станції Підгородна 2 класу та станції Бандурка 4 класу; ксерокопію наказу № 569-ДН-1/од від 23.10.2019 про визначення робочого місця агентів комерційних станції Підгородна; копію наказу начальника ВП «Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень» № 1763/ос від 28.12.2019 разом зі списком переведених осіб; копію повідомлення начальника ВП «Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень» від 03.09.2021 щодо запланованого скорочення посад; копію наказу № 514 від 8.10.2021 щодо скорочення та вилучення штатних одиниць; копію доповідної начальника станції Підгородна ОСОБА_3 від 20.07.2021; копію рапорта начальника комерційного відділу від 27.07.2021; копію попередження про майбутнє звільнення ОСОБА_1 від 24.10.2021; перелік вакансій по ДН-1 станом на 20.10.2021; копію акту від 24.10.2021 про відмову ОСОБА_1 від підпису у попередженні; копію попередження про майбутнє звільнення ОСОБА_1 від 01.12.2021; перелік вакансій по ДН-1 станом на 01.12.2021; копію акту від 03.12.2021 про відмову ОСОБА_1 від підпису у попередженні; копію подання виробничого підрозділу до Об`єднаної профспілкової організації Одеської дирекції залізничних перевезень від 06.12.2021 щодо надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України; копії повідомлень голови профспілкової організації ОСОБА_4 , про призначення засідань профкому дирекції, щодо надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 ; копію протоколу профспілкого комітету від 16.12.2021; копію попередження про майбутнє звільнення ОСОБА_1 від 20.12.2021 та перелік вакансій; копію акту від 24.12.2021 про відмову ОСОБА_1 від підпису у попередженні; копію протоколу профспілкого комітету від 29.12.2021 про надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України; копію наказу (розпорядження) № 1657-ос від 30.12.2021 припинення трудового договору із ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України з 10.01.2022; копію повідомлення начальника дирекції від 29.12.2021 про необхідність явки ОСОБА_1 до відділу кадрів дирекції, для ознайомлення з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки; витяг зі штатного розпису ВП «Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень»; розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2022; довідку про доходи ОСОБА_1 за листопад-грудень 2021; платіжну відомість та платіжний розрахунок; бухгалтерську довідку № ДН-1/63 від 21.04.2022.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з Відповідачем з 26.05.2011 року, працювала у Знам`янській дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна (Наказ (розпорядження) № 238-ос) (а.с.86).

З 08.04.2013, відповідно до наказу (розпорядження) № 180 ос, ОСОБА_1 було переведено на посаду агента комерційної станції Підгородна (а.с.88).

З 25.04.2013 згідно наказу № 238-ос, на підставі заяви ОСОБА_1 , її було переведено на посаду прийомоздавальника вантажу та багажу 2 розряду станції Підгородна (а.с.89).

В подальшому, з 01.01.2014, відповідно до наказу начальника ДП «Одеська залізниця» від 03.12.2013, станція Підгородна була виключена зі складу ДН-3 та передана до складу відокремленого структурного підрозділу Одеська дирекція залізничних перевезень Одеської залізниці.

Відповідно до наказу № 521-ос від 05.02.2015, ОСОБА_1 булопереведено напосаду агентакомерційної станціїПідгородна 2класу тастанції Бандурка 4класу,де вонапродовжувала працюватиу Виробничомупідрозділі "Одеськаоб`єднанадирекція залізничнихперевезень Регіональноїфілії "Одеськазалізниця"Акціонерного товариства«Українська залізниця». (а.с.92).

З 01.01.2020, відповідно до наказу № 1763/ос від 28.12.23019, з ОСОБА_1 було продовжено трудові відносини за посадою агента комерційної станції Підгородна 2 класу Виробничого підрозділу "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 94).

03.09.2021 на адресу профспілкового органу, начальником Виробничого підрозділу "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 , було надано повідомлення № ДН-1-18-/984 щодо запланованого скорочення посад (а.с.100).

Наказом директора Філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 514/Н від 18.10.2021 було прийнято рішення та вилучено зі штатного розпису Одеської об`єднаної дирекції залізничних перевезень 2 штатні одиниці агентів комерційної станції Підгородна 2 класу та включено з 20.12.2021 до штатного розпису Одеської об`єднаної дирекції залізничних перевезень 2 штатні одиниці агентів комерційної станції бандурка 4 класу (а.с.101).

Профспілковий комітет Одеської дирекції залізничних перевезень, 29.12.2021, виписка з протоколу № 8, погодив розірвання трудового договору, за п.1 ст. 40 КЗпП України, агента комерційної станції ОСОБА_6 (а.с.149-150).

24.10.2021, 03.12.2021, 24.12.2021 ОСОБА_1 попереджалась про майбутнє звільнення та їй було запропоновано перелік вакантних посад, проте позивачка відмовлялась від підпису, про що було складено відповідні акти (а.с.105-109, 110-114,119-147).

Наказом від 30.12.2021 № 1657/ос, трудовий договір з ОСОБА_1 було припинено з 10.01.2022 за п.1 ст. 40 КЗпП України, з проведенням відповідного розрахунку (а.с.151,162,163).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 64 Господарського Кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Тобто, лише власник чи уповноважений ним орган має право визначати чисельність, штат і структуру підприємства чи відокремленого підрозділу, а суд зобов`язаний перевірити лише, чи справді мало місце скорочення чисельності та штату працівників, однак не має права обговорювати питання доцільності проведення такого скорочення.

Згідно пункту першого частини першоїстатті 40 КЗпП України,трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другоюстатті 40 КЗпП Українивстановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зч.1,3ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, працевлаштування працівника при скороченні чисельності або штату, є обов`язкомвласника підприємства чи уповноваженого ним органу.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до п. 19Постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власникабо уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві,в установі,організації,чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З аналізу наведеного слідує, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу запропонувати вивільнюваному працівнику роботу, яку він може виконувати за відповідною професією чи спеціальністю, і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота. З наведеного слідує, що обов`язок роботодавця запропонувати працівнику іншу роботу не є безумовним, такому обов`язку кореспондує фактична можливість пропонування роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку вивільнюваний працівник може виконувати в силу освіти, спеціальності, професії, практичних навичок, тощо, а у разі відсутності такої роботи, роботодавець має запропонувати будьяку іншу роботу,у разі її наявності.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 неодноразово та завчасно попереджали про майбутнє звільнення та пропонували перелік вакантних посад по всім виробничим і структурним підрозділам, однак остання відмовлялась.

Отже, Відповідачем були належно виконані вимоги частини другої статті49-2 КЗпП, а також обов`язокщодо працевлаштування ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, з 20.12.2021 зі штатного розпису працівників ВП "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» було скорочено та вилучено 2 штатні одиниці агентів комерційної станції Підгородна, при цьому, з цього ж числа до штатного розпису включалось 2 штатні одиниці агентів комерційної станції Бандурка (а.с.101).

З наведеного слідує, що у структурі Відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, які обумовили скорочення чисельності штату працівників, що спростовує твердження позивачки про те, що скорочення штату у відповідача не відбулось.

Як зазначалося вище, Відповідачем був сформований перелік вакантних посад, який неодноразово пропонувався позивачці для працевлаштування.

Таким чином, твердження позивачки щодо її переважного права залишення на роботі при звільненні є безпідставними, необґрунтованими та суперечать наданим Відповідачем доказам, оскільки ОСОБА_1 від запропонованого Відповідачем працевлаштування відмовлялась.

В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за наведеного, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено своїх позовних вимог, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, в діях Відповідача порушень законодавства про працю, яке могло б бути визнаним судом істотним та таким, що обумовлює відновлення порушеного права позивачки судом - не встановлено, а тому у задоволенні позовної вимоги про поновлення позивачки на роботі - слід відмовити.

Враховуючи, що у задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі позивачці відмовлено, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає задоволенню, адже є похідною вимогою від вимоги про поновлення на роботі.

В силу ст. 141 ЦПК України, судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця», місце знаходження якого: вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні на роботі,на посаді агента комерційної станції Підгородна 2 класу Виробничого підрозділу "Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» та у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судові витрати - компенсувати за рахунок держави.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.05.2022.

С У Д Д Я: І.А.Шикеря