Рішення № 10426500, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/18313.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентей»

до 1) Громадської організації «Народна спілка «Добробут»

2) Підприємства «Перспективабуд»Громадської організації «Народна спілка «Добробут»

про визнання правочину недійсним (в частині)

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача : Дувалка О.І. Лихопьок Д.П.–за дор.

Від відповідача 1 не з’явився

Від відповідача 2 не з’явився

Обставини справи:

Пред’явлені позовні вимоги про визнання недійсним інвестиційного договору будівництва нежилих приміщень № 22/01 від 22.01.10.р., укладеного між Громадською організацією "Народна кредитна спілка "Добробут" та підприємством "Перспективабуд" Громадської організації "Народна спілка "Добробуд" в частині передачі Підприємству "Перспективабуд" Громадської організації "Народна спілка "Добробуд" майнових прав та право власності на нежитлові приміщення загальною площею 149 кв.м. в осях А-В/7-9 розташованих на першому поверсі житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові матеріали по справі.

Відповідач 1 проти позову заперечує, свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву, в якому вказує на невиконання умов інвестиційного договору з боку позивача щодо сплати коштів інвесторів.

06.07.10р. через відділ діловодства суду представник відповідача 2 надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи було відкладено на 13.07.2010.

13.07.10 вдруге від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Зазначене клопотання не задовольняється судом, оскільки явка представника відповідача 2 не визнавалась обов’язковою.

Відповідач 2 письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, свого представника в засідання суду не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем 1 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2003р. між Громадською організацією «Народна кредитна спілка «Добробут»(замовник-генінвестор за договором), Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів Україна»(генпідрядник-інвестор) та Tтовариством з обмеженою відповідальністю «Сентей»(інвестор за договором) було укладено довгостроковий інвестиційний договір № 28/Б/208 про будівництво житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання з інвестування (в обумовлених договором обсягах) здійснюваного відповідачем 1 і Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів Україна»будівництва відповідного житлового комплексу.

Згідно з п.1 Додаткової угоди №1 до Інвестиційного договору № 28/Б/208 про будівництво житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями від 12.03.2003р., інвестору передаються нежитлові приміщення, загальною площею 149 кв.м., а також сторони погодили фактичне розташування нежитлових приміщень, що будуть передані у власність, як офіс та кафе, згідно затвердженої проектної документації, що міститься в Додатковій угоді № 2 від 12.03.2003р. (п.2 додаткової угоди №1).

Майнові права позивача щодо набуття в майбутньому права власності на нежитлові приміщення загальною площею 149 кв.м. на першому поверсі в житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208 визнані постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. у справі № 4/443 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2009 р. у справі № 6/259, які залишені без змін Вищим господарським судом України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.01.2010 р. між ГО «Добробут»та Підприємством «Перспективабуд» Громадської організації «Народна спілка «Добробут»було укладено Інвестиційний договір будівництва нежилих приміщень № 22/01, згідно якого Відповідач-1 передав Відповідачу-2 у власність майнові права на всі нежитлові приміщення загальною площею 2350,41 кв.м., що розміщені на першому, другому та дев'ятнадцятому поверхах житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208, в осях: 1-5/АД (з прибудовою) - 257,64 кв.м.; 7-9/АВ - 136,43 кв.м.; 1-5/БД - 236,85 кв.м.; 5-7/АВ - 183,77 кв.м.; 7-9/АВ - 173,56 кв.м.; 9-13/АД (з прибудовою) - 394,26 кв.м.; 1-13/АД - 967,9 кв.м. (п. 2.6. договору).

Пунктами п.п. 2.1, 2.4.1, 2.4.2 спірного договору встановлено, що всі вищезазначені нежитлові приміщення після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію перейдуть у власність Відповідача-2.

Позивач звернувся із вимогою визнати недійсним інвестиційний договір будівництва нежитлових приміщень №22/01 від 22.01.2010р. в частині передачі Підприємству «Перспективабуд»Громадської організації «Народна спілка «Добробут»майнових прав та право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 149 кв.м. в осях А-В/7-9, розташованих на першому поверсі житлового комплексу за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 208.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав передбачених законом.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст.. 190 ЦК України майнові права та обов’язки , як окремий об’єкт правовідносин, є майном.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до умов Довгострокового інвестиційного договору № 28/Б/208 від 12.03.2003 р. ( та додаткових угод до нього) позивач набув майнові права щодо набуття в майбутньому права власності на нежитлові приміщення загальною площею 149 кв.м на першому поверсі в житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208.

Доказів розірвання чи визнання недійсним Довгострокового інвестиційного договору № 28/Б/208 від 12.03.2003 р. на час розгляду справи суду не надано.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що інвестиційний договір № 22/01 від 22.01.2010р., укладений з порушенням вимог ч. ч. 1,2 ст. 203, ст. 215, ст.. 190, ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України, тому вимоги про визнання такого правочину недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати недійсним інвестиційний договір будівництва нежилих приміщень № 22/01 від 22.01.2010р., укладений між Громадською організацією «Народна кредитна спілка «Добробут»((03065, м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, буд. 42, код ЄДРПОУ 21655871) )та Підприємством «Перспективабуд»Громадської організації «Народна спілка «Добробут» (»(03065, м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, буд. 42, код ЄДРПОУ 36088631), в частині передачі Підприємству «Перспективабуд»Громадської організації «Народна спілка «Добробут»майнових прав та право власності на нежитлові приміщення загальною площею 149 м2, в осях А-В/7-9 розташованих на першому поверсі житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208.

2. Стягнути з Громадської організації «Народна спілка «Добробут»(03065, м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, буд. 42, код ЄДРПОУ 21655871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентей»(03068, м.Київ, вул. Княжий Затон, 3/48, код ЄДРПОУ 24931192) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Підприємства «Перспективабуд» Громадської організації «Народна спілка «Добробут»(03065, м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, буд. 42, код ЄДРПОУ 36088631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентей»(03068, м.Київ, вул. Княжий Затон, 3/48, код ЄДРПОУ 24931192) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак