Рішення № 10426447, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/29824.06.10 За позовом Фізичної особи - підприємця Полятикіна Олександра Івановича До Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С Форвардінг»

про стягнення 13018,069 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Полятикін О.І. – особу встановлено

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12500,00 грн. заборгованості по договору № 187 від 19.11.2009р., втрат від інфляції 371,77 грн., 3% річних 146,92 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –131,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2010р. було порушено провадження у справі № 47/298 та призначено її до розгляду на 08.06.2010р., ухвалою від 08.06.2010р. відкладено до 24.06.2010р.

В судовому засіданні 24.06.2010р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 187 від 19.11.2009р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 12500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку статті 625 ЦК України, 3% річних та втрати від інфляції.

Відповідач своїх представників в судові засідання 08.06.2010р., 24.06.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 08.06.2010 № 21-10/3284. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі документи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

19.11.2009р. між позивачем –ФОП Полятикін О.І., як перевізником, та відповідачем –ТОВ «М енд С форвардінг Ко», як експедитором, було укладено Договір № 187 (далі –договір № 187 від 19.11.2009р.), відповідно до умов якого, перевізник зобов’язується доставити довірений йому експедитором вантаж в пункт призначення, зазначений експедитором у разовому договорі-заявці, та видати його особі, уповноваженій експедитором на одержання вантажу, яка має право на одержання вантажу та вказана у супровідних документах (п. 1.1).

Умовами договору № 187 від 19.11.2009р. сторони погодили, що на кожні окремі етапи транспортно-експедиційних послуг оформлюється заявка, за формою узгодженою сторонами в додатку № 1 до договору, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення відповідно до умов договору (. 2.2), вартість кожного окремого перевезення вантажу узгоджується в заявці. Сумою договору є загальна сума вартості перевезень, здійснених на протязі дії даного договору (п. 4.1), експедитор здійснює оплату перевізнику за виконані послуги на підставі рахунку фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника у термін тридцяти шести банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних послуг (п. 4.2).

Відповідно до заявки № 1 до договору № 187 від 19.11.2008р., сторонами було погоджено маршрут перевезення Верхньодніпровськ –Совєтськ (Калінінград) (п .1), оголошена вартість фрахту 12500,00 грн. (п. 14), експедитор сплачує вартість робіт та послуг перевізника виключно на підставі наданих оригіналів документів стосовно ТЕП у в перебігу тридцяти шести банківських днів з моменту отримання цих документів (п. 17).

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 0148923, позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом зазначеним в заявці № 1, що підтверджується відбитками штампу вантажовідправника, перевізника, та вантажоодержувача в графах № 22-24.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт № 58 від 27.11.2009р., підписаним повноважними представниками позивача (перевізника) та відповідача (експедитора), посвідченим печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає –12500,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи лист відповідача, яким останній зобов’язується здійснити оплату отриманих послуг за лютий 2010р. до кінця ІІ кварталу 2010р.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 187 від 19.11.2009р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 12500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача, складає 12500,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник на виконання умов договору № 187 від 19 листопада 2009р. та заявки № 1 до договору надав послуги перевезення вантажу на загальну суму –12500,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт, а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений п. 4.2 договору, тобто протягом 36 банківських днів з моменту підписання акту приймання передачі робіт № 58 від 27.11.2009р., не виконав. Оплата в сумі 12500,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 187 від 19.11.2009р., існує непогашена заборгованість в сумі –12500,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі –12500,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг по договору № 187 від 19 листопада 2009р., втрати від інфляції та 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по договору № 187 від 19.11.2009р. у строк передбачений п. 4.2 договору, тобто протягом 36 банківських днів з моменту підписання акту приймання передачі робіт, а саме до 25 січня 2010р. (36 календарних днів з дати підписання акту), станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 12500,00 грн., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача, втрати від інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, з посиланням на конкретний періоди існування боргу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, втрат від інфляції та 3% річних - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню, але частково з огляду на нижчевикладене.

Розмір втрат від інфляції за розрахунками суду складає:

12500,00 х 1,019 (індекс інфляції за лютий 2010р.) х 1,009 (індекс інфляції за березень 2010р.) = 352,14 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, який судом перевірено і з яким суд погоджується, 3% річних 146,92 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 12500,00 грн. –основного боргу, втрати від інфляції 352,14 грн., 3% річних 146,92 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг»(код ЄДРПОУ 32305728, адреса: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 37) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи підприємця Полятикіна Олександра Івановича (код 2669720255, адреса: 50038, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кірова, 4, кв. 24) суму боргу в розмірі 12500 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., втрат від інфляції –352 (триста п’ятдесят дві) грн. 14 коп., 3% річних –146 (сто сорок шість) грн. 92 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –129 (сто двадцять дев’ять) грн. 99 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –234 (двісті тридцять чотири) грн. 18 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     С.Р. Станік

Дата підписання рішення –19.07.2010