Рішення № 10426378, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/21513.07.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті»

про стягнення заборгованості, -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Бойко Л.В. (довіреність № 1-4-1951 від 13.07.2010р.);

Горобець Р.В. (довіреність № 1-4-762 від 23.03.2010р.);

Трохимчук П.Л. (довіреність № 1-4-761 від 23.03.2010р.);

від відповідача: Мадієвський О.В. (довіреність від 18.04.2010р.).

В судовому засіданні 13 липня 2010 року за згоди представників сторін по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті»(далі по тексту –відповідач) заборгованості у сумі 178 288,60 грн. з них пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 8 610,63 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків –927,38 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії –61,04 грн., штрафу в сумі 165 552,80 грн., 3% річних в сумі 1 317,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 1819,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором кредитування належним чином не виконував, чим порушував умови укладеного між ними договору.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись при цьому на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 31.05.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.06.2010. Ухвалою від 22.06.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 01.07.2010р. За наслідками розгляду справи 01.07.2010р. по справі було оголошено перерву до 06.07.2010р. По справі 06.07.2010р. було оголошено перерву до 13.07.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2006 року між позивачем (надалі –Банк або Кредитор), правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель»(копія статуту в справ) та відповідачем (далі по тексту –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), було укладено кредитний договір № 193 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Кредитний договір або Договір), за умовами п. 1.1 –1.3 якого Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1 182 520,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 00 копійок), а Позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до «03»вересня 2009 року включно, щомісячно сплачувати: відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 21,5 % (двадцяти одного цілого п'яти десятих) відсотків річних, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаному у пункті 5.2 Договору, сплачувати 43,00 (сорок три) відсотки річних до повного погашення заборгованості за кредитом, комісію у розмірі 0,12 (нуль цілих дванадцять сотих) відсотків від суми фактичної заборгованості по кредиту, а також штрафи та пені у розмірах та у випадках, передбачених цим договором. Кредит надається Позичальнику на поповнення оборотних коштів. При зміні цілей використання кредиту, Позичальник обов'язково погоджує нові цілі з Банком. Зміна цілей використання кредитних коштів можлива лише за попереднім погодженням із Банком. Погашення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 від 04.09.2006р. до Кредитного договору, що є його невід'ємною частиною, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

26 січня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

01 серпня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

28 грудня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

10 липня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

10 листопада 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

09 грудня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

27 лютого 2009 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи)

У відповідності зі змісту вищезазначених додаткових договорів до Кредитного договору сторонами було погоджено зміни щодо окремих його умов.

04 вересня 2006 року між сторонами було укладено договір застави до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до п. 2.1 якого, з метою забезпечення виконань зобов’язань, передбачених Договором, відповідач передав позивачу у заставу транспортні засоби у кількості 4 (чотири) штук, загальною заставною вартість 1391200,00 грн. (п. 2.2 договору застави).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за Кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу кредитні кошти за Договором в розмірі 1182520,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по банківському рахунку відповідача.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що відповідно умов Договору відповідач зобов’язувався: щомісячно погашати кредит згідно графіку погашення кредиту, який визначений в Додатку до Кредитного договору, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі, що визначений в п. 1.1 та п. 5.2 Кредитного договору, сплачувати щомісячно комісію за управління кредитом в розмірі та порядку (строки) визначеному в п. 1.1 Кредитного договору. Однак відповідач, в порушення умов Кредитного договору свої обов’язки не виконував, внаслідок чого Банк, протягом 2009 року вимагав від Позичальника сплати простроченої заборгованості, що підтверджується листами від 09.02.2009р., від 30.03.2009р., від 07.04.2009р., від 19.06.2009р., від 29.07.2009р. (копії листів в справі). Так, за період з 29.05.2009р. по 10.09.2009р. у відповідача існує заборгованість за Кредитним договором щодо сплати пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі –8610,63 грн., за період з 01.04.2009р. по 06.09.2009р. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом –927,38 грн. та за період з 01.04.2009р. по 02.09.2009р. пені за несвоєчасну сплату комісії –61,04 грн. (розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи).

29.12.2009р. Позичальник направив Банку лист № 12 (копія в справі) з проханням вивести майно переданого в заставу на виконання Договору у зв’язку з здійсненням повного розрахунку за Кредитним договором. На відповідний лист Кредитор надав відповідь Боржнику в якому зазначив, що в Позичальника, внаслідок постійного не виконання взятих на себе зобов’язання за Договором, станом на 12.01.2010р., існує заборгованість за Договором та запропонував Боржнику механізм погашення заборгованості шляхом її реструктуризації (лист-відповідь № 2-9-46 від 13.01.2010р. в справі). На лист позивача № 2-9-46 від 13.01.2010р. відповідач в своєму листі № 9 від 18.01.2010р. повторно зазначив, що не має заборгованості за Кредитним договором та просив вивести майно переданого в заставу на виконання Договору з реєстру обтяжень в найкоротший термін. На відповідний лист Кредитор надав відповідь Боржнику в якому зазначив, що повторно пропонує Позичальнику погодитись на пропозицію щодо реструктуризації боргу в порядку викладеному в листі № 2-9-46 від 13.01.2010р. (лист-відповідь № 2-9-110 від 20.01.2010р. в справі).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором щодо сплати пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі –8610,63 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом –927,38 грн. та пені за несвоєчасну сплату комісії –в розмірі - 61,04 грн. –є обґрунтованими.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 7.2 Кредитного договору визначено, що при порушенні Позичальником зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.4 - 3.2.9 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% (два) відсотки від суми отриманого кредиту.

Положеннями п. 3.2.5. Договору передбачено, що Позичальник зобов’язався надавати Банку щокварталу, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітний кварталом, фінансову інформацію (баланс, форма 2, сумарні надходження на всі рахунки Позичальника за три останні місяці, у розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію на вимогу Банку, у т.ч. про майно, що належить Позичальнику на праві власності чи повного господарського відання.

Так, Банк зазначає, що Боржник проігнорувавши зазначений пункт Кредитного договору не надав позивачу інформації щодо сумарних надходжень на всі свої рахунки за 3-й та 4-й кв. 2007р., 2-й та 3-й кв. 2009р., а відтак, враховуючи п. 7.2 Договору, Позичальник, за невиконання умов відповідного пункту має сплатити позивачу штраф у розмірі 94601,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 94601,60 грн. –є необґрунтованими, оскільки положенням п. 3.2.5 Договору чітко передбачено, що саме на вимогу Банку Позичальник зобов’язаний надавати відповідну інформацію, а позивачем до суду не надано доказів підтверджуючих факт надсилання конкретних вимог.

Пунктом 3.2.9. Договору встановлено, що у період дії договору, до повного погашення заборгованості по ньому погоджувати з Банком одержання кредитів в інших банках. На час дії цього договору не виступати поручителем (у т.ч. майновим), гарантом за зобов'язаннями третіх осіб.

Так, Банк зазначає, що Боржник, проігнорувавши зазначений пункт Кредитного договору отримавши кредит в філії ВАТ «Морський транспортний банк»в місті Києві 27.11.2006р., що підтверджується довідкою № 197/04 від 02.04.2007р. (копія в справі) не погодив його отримання з Банком, а відтак, враховуючи п. 7.2 Договору, Позичальник, за невиконання умов відповідного пункту має сплатити позивачу штраф у розмірі 23650,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 23650,40 грн. –є необґрунтованими, оскільки відповідні довідки є неналежними та недостатніми доказами укладання Позичальником відповідних договорів.

Пунктом 3.2.4. Договору передбачено, що Банк зобов’язаний повідомляти про обставини, що свідчать про зміну в відомостях, що булі підтверджені Позичальником в пункті 2.1 цього Договору, в тому числі про зміни організаційно правового статусу Позичальника, про реорганізацію, про зміни структури складу засновників, протягом трьох робочих днів із моменту, коли зазначені зміни стали відомі Позичальнику.

У випадку ліквідації Позичальника останній зобов'язується включити представника Банку де складу ліквідаційної комісії для забезпечення майнових інтересів відповідно до цього договору.

Так, Банк зазначає, що згідно вимоги про скликання позачергових зборів учасників відповідача від 27.01.2010р. учасник Боржника Чернєв Михайло Петрович володіє 45 % Статутного капіталу, а згідно останньої редакції Статуту від 08.07.2008р. Чернєв Михайло Петрович володіє лише 25 % Статутного капіталу. Тобто Позичальник в порушення вимог п. 3.2.4. Кредитного договору не надав зміни до свого Статуту, а відтак, враховуючи п. 7.2 Договору, Позичальник, за невиконання умов відповідного пункту має сплатити позивачу штраф у розмірі 23650,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 23650,40 грн. –є необґрунтованими, оскільки вимога про скликання позачергових зборів учасників - є недостатнім доказом, підтверджуючим факт зміни розподілу (перерозподілу) Статутного капіталу відповідача.

Пунктом 3.2.8. Договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, безумовно, виконати умови розділу 4 Договору та забезпечити належне оформлення договорів застави (транспортних засобів поруки) та страхування майна, що є предметом застави.

Під належним оформленням договорів застави (транспортних засобів, поруки) сторони розуміють підписання між Банком та Позичальником/поручителем договорів застави (транспортний засобів, поруки) у відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, Банк зазначає, що ігноруючи численні його вимоги застрахувати транспортні засоби, передані в заставу Позичальник, до цього часу не здійснив страхування майна, чим грубо порушив п. 3.2.8. Кредитного договору та п. 3.3.2. Договору застави, а відтак, враховуючи п. 7.2 Договору, Позичальник, за невиконання умов відповідного пункту має сплатити позивачу штраф у розмірі 23650,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 23650,40 грн. –є необґрунтованими, оскільки відповідачем надано до суду докази, які підтверджують факт страхування майна, що є предметом застави, а саме, договори страхування у кількості 4 (чотири) штук (копії в справі).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1317,51 грн. з них інфляційних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 29.05.2009р. по 10.09.2009р. в розмірі –1191,78 грн., інфляційних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.04.2009р. по 06.09.2009р. –118,02 грн., інфляційних за несвоєчасну сплату комісії за період з 01.04.2009р. по 02.09.2009р. в розмірі 7,71 грн. та 3% річних в сумі 1819,24 грн. з них за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі –1451,75 грн., за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом –344,06 грн. та за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 23,43 грн. за відповідні періоди.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення заборгованості у сумі 12735,80 грн. з них пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі –8610,63 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом –927,38 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії –в розмірі - 61,04 грн., інфляційних втрат в сумі 1317,51 грн. та 3% річних в сумі 1819,24 грн.

Судові витрати позивача, пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 143,21 грн. (127,36 грн. державного мита та 15,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трініті»(ідентифікаційний код: 34356245, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 12) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»(ідентифікаційний код: 26475516, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок, 3, літера, А) грошові кошти в сумі 12735,80 грн. (дванадцять тисяч сімсот тридцять п’ять гривень 80 копійок) та судові витрати в розмірі 143,21 грн. (сто сорок тири гривні 21 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 19.07.2010р.