Рішення № 10426352, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/21512.07.10 За позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»

простягнення 1099 245 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Лінніченко І.В. (довіреність № 361 від 21.06.2010); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(далі – відповідач) про стягнення 1099 245 грн. заборгованості з відсоткової виплати за дев’ятий відсотковий період.

31.03.2010 позивач в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав заяву, відповідно до якої просить накласти арешт на майно та кошти, що належать відповідачу.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив позивачу 1099 245 грн. заборгованості з відсоткової виплати за дев’ятий відсотковий період.

Відповідач позов не визнав, а 31.05.2010 подав клопотання про колегіальний розгляд справи.

02.06.2010 ухвалою Голови Господарського суду м. Києва клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 34/215 відхилено.

23.06.2010 позивач в порядку статті 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2755095 грн. заборгованості з відсоткової виплати за дев’ятий та десятий відсоткові періоди.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Таким чином, право власності позивача на 83000 штук іменних процентних облігацій підтверджуються випискою про стан рахунку у цінних паперах № 001158 на 08.06.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»розміщення цінних паперів може бути публічне (відкрите) та приватне (закрите). Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів –їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

З матеріалів справи вбачається, що проспектом емісії облігацій відповідача (далі –Проспект емісії) передбачено, що дата закінчення обліку облігацій –04.12.2010.

Відповідно до Проспекту емісії виплата відсоткових доходів за облігаціями здійснюється емітентом платіжним агентом –позивача, який діє від імені і за рахунок емітента. Виплата відсоткових доходів власникам облігацій здійснюється на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, складеного на кінець робочого дня, що передує даті такої виплати, який надається на дату такої виплати депозитарієм ВАТ «МФС».

Отже, відсоткова виплата за облігаціями серії «В»здійснюється по періодам у встановлені Проспектом емісії дати, а саме: за дев’ятий відсотковий період –10.03.2010, а за десятий відсотковий період –09.06.2010.

Згідно з Повідомленням про встановлення відсоткової ставки за облігаціями серії «В»розміщеного в бюлетені «Цінні папери України»№ 237 (2761) від 04.11.2009: відсоткова ставка за дев’ятий відсотковий період встановлюється на рівні 8% річних, тобто сума відсоткової виплати на одну облігацію становить 19,95 грн.; відсоткова ставка за десятий відсотковий період встановлюється на рівні 8% річних, тобто сума відсоткової виплати на одну облігацію становить 19,95 грн.

Таким чином, розмір відсоткової виплати: за дев’ятий відсотковий період становить 1099245 грн. (55100 штук х 19,95 грн.); за десятий відсотковий період становить 1655850 грн. (83000 штук х 19,95 грн.), всього 2755095 грн.

Платіжний агент на дату виплати відсоткового доходу за облігаціями отримує в депозитарії ВАТ «МФС»зведений обліковий реєстр власників облігацій, складений на кінець дня, що передує даті виплати відсоткового доходу. На підставі зведеного облікового реєстру платіжний агент розраховує суми відсоткового доходу для кожного власника облігацій та на дату виплати відсоткового доходу перераховує власникам облігацій належний їм відсотковий дохо хід на їх поточні рахунки згідно з чинним законодавством України, або через касу банку.

Відповідно до Проекту емісії облігацій відповідача, розміщеному в бюлетені «Цінні папери України»№ 2730274 (2203-2204) від 30.11.2007 вказано, що власники облігацій мають право отримувати відсоткові доходи за облігаціями та номінальну вартість облігацій у встановлені цим Проспектом емісії облігацій терміни.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не отримував від відповідача: 1099245 грн. відсоткової виплати за дев’ятий відсотковий період; 1655850 грн. відсоткової виплати за десятий відсотковий період, всього 2755095 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Облігація –цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення (частина 1 статті 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до Проекту емісії відповідач повинен був здійснити: відсоткову виплату за дев’ятий відсотковий період у сумі 1099245 грн. у строк до 10.03.2010; відсоткову виплату за десятий відсотковий період у сумі 1655850 грн. у строк до 09.06.2010, всього в сумі 2755095 грн.

Проте, відповідач, як у строки до 10.03.2010 та 09.06.2010, так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо здійснення відсоткових виплат за дев’ятий та десятий відсоткові періоди в сумі 2755095 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 2755 095 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33602854) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ідентифікаційний код 23697280) 2755095 (два мільйони сімсот п’ятдесят п’ять тисяч дев’яносто п’ять) грн. боргу, а також 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 15.07.2010