Рішення № 10426172, 15.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 р. Справа № 3/62

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Харук Т.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт", вул. Чистяківська, 6/10, кв. 160, м. Київ, 03062

до відповідача: Комунального підприємства "Зміна", вул. Бандери, 77/210, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 15 175 грн. 28 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

Від позивача: Пшенична В.В., довіреність №2 від 31.12.09; паспорт серії МЕ №319290 від 19.08.03.

Від відповідача не з'явилися.

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" звернулась в суд з позовом до комунального підприємства "Зміна" про стягнення 15 175 грн. 28 коп. заборгованості, в тому числі: 3 600 грн. основного боргу, 11 340 грн. штрафних санкцій, 198 грн. інфляційних втрат, 37 грн. 28 коп. 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні подала суду клопотання (вх. № 5923 від 15.07.10р.) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 302 грн. 40 коп. пені. В решті -заявлені позовні вимоги підтримує.

          Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 22. ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

          При цьому, суд повідомляє, що у п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008" від 13.08.08р. № 01-8/482 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

          Факт зменшення ціни позову обов"язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

          Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 26.05.10р., 08.06.10р. та 25.06.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

          При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України - сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справ.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

          01.12.09р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 0112/02, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов"язався передати у власність покупця (відповідача) поліпропилен А 4 в кількості 250 кг, загальною вартістю 3 600 грн. ( втому числі ПДВ), а покупець зобов"язався прийняти і оплатити товар на умовах та в строки, передбачені цим договором.

          Відповідно до п. 5.2 договору, право власності на товар виникає у відповідача з моменту його прийняття, а саме, з дати підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної або видаткової накладної.

          Як вбачається з матеріалів справи, свої договірні зобов"язання позивач виконав належним чином, поставивши відповідачу поліпропилен А 4 в кількості 250 кг, загальною вартістю 3 600 грн. ( в тому числі ПДВ) про що свідчить підписана повноважними представниками сторін видаткова накладна № 013/12 від 01.12.09р.

          Пунктом 4.1 договору передбачений обов"язок покупця (відповідача) сплатити вартість поставленого товару на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати його одержання.

          Проте, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній взяті на себе зобов"язання по оплаті товару не виконав, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 3 600 грн. та підтверджується поданим розрахунком.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

          Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

          Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої згідно договору суми, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 3 600 грн.

          Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність покупця (відповідача) у разі порушення строків оплати за переданий товар у вигляді пені в розмірі 2,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 302 грн. 40 коп. пені.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені в сумі 302 грн. 40 коп.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 198 грн. інфляційних втрат та 37 грн. 28 коп. 3% річних.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 198 грн. інфляційних втрат та 37 грн. 28 коп. 3% річних.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача відповідно до суми задоволених позовних вимог.          

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 526, 530, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 692, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" до відповідача: Комунального підприємства "Зміна" про стягнення 3 600 грн. основного боргу, 302 грн. 40 коп. пені, 198 грн. інфляційних втрат та 37 грн. 28 коп. 3% річних задовольнити.

          Стягнути з Комунального підприємства "Зміна", вул. Бандери, 77/210, м. Івано-Франківськ, 76000 (п/р 2600430189 у "Ощадбанк" м. Івано-Франківська, код 13642355, МФО 336503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт", вул. Чистяківська, 6/10, кв. 160, м. Київ, 03062 (п/р 2600400410001 у АКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983, код 21628041) - 3 600 (три тисячі шістсот грн. 00 коп.) основного боргу, 302 (триста дві грн. 40 коп.) пені, 198 (сто дев"яносто вісім грн. 00 коп.) інфляційних втрат, 37 (тридцять сім грн. 28 коп.) 3% річних, 102 (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 19.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 19.07.10