Рішення № 10426168, 16.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 р. Справа № 14/67

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Обласного клінічного дерматовенерологічного диспансера

вул. Короля Данила, 10, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 3 695,06 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитрук О.І..- юрист, (довіреність № 124 від 15.02.10)

від відповідача: Сумарук Н.М.- юрисконсульт, (довіреність № 01/50 від 15.07.10)

встановив:

в засіданні суду 15.07.10 оголошувалась перерва до 16.07.10.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов звдоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-договір про постачання електричної енергії №14 від 03.10.07, згідно умов якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 14 кВт, а споживач (відповідач) - оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами;

-перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії в січні та квітні 2010 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 3 695,06 грн. (3 610,21грн. за січень 2010 року та 84,85грн. за квітень 2010 року);

-повідомлення відповідача про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (11.02.10 та 17.05.10) та направлення рахунків за перевищення договірної величини споживання електроенергії №14/4 від 11.02.10 на суму 3 610,21грн. та №14/4 від 17.05.10 на суму 84,85грн.;

-ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено загальні умови виконання зобов"язання.

Відповідач позовні вимоги визнає частково з мотивів викладених у відзиві на позов (вх.№5899 від 15.07.10). Свою правову позицію мотивує наступним:

-тим, що коригування договірних величин та двократна вартість за перевищення договірних величин стосується тільки споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт/год та середньомісячним споживанням електроенергії 50 000кВт і більше;

-у відповідача, як у споживача електроенергії приєднана потужність становить 14 кВт, а середньомісячне споживання не перевищує 50 тис. кВт/год;

-корегування позивачем в односторонньому порядку договірних величин до рівня 10 000 кВт/год на місяць.

Між сторонами 03.10.07 укладено договір про постачання електричної енергії №14.

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 14 кВт, а споживач (відповідач) - оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Постачальник електричної енергії зобов"язався постачати споживачу електроенергію в обсягаг, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 до договору), а споживач - дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п.п.2.2.2, 2.3.2 договору).

Як вбачається із звіту про використану електроенргію, поданого відповідачем, у січні 2010 року відповідачем спожито 15 757 кВт електоенергії. Проте, договірна величина електроспоживання становила 10 000 кВт/год. Про даний факт позивач повідомив відповідача, про що свідчить повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії, від 11.02.10, котре знаходиться в матеріалах справи. Відповідачу 11.02.10, на різницю між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною, котра становить 5 757 кВт/год, також направлено рахунок за перевищення договірної величини споживання електроенергії №14/4 на суму 3 610,21грн.

Однак, рахунок відповідач залишив без належного реагування, борг не оплатив.

Крім того, у квітні 2010 року відповідач перевищив договірні величини електроспоживання, що становить 132 кВт/год та підтверджується звітом про використану електроенргією, про що відповідач повідомлений повідомленням про перевищення договірної величини споживання електричної енергії від 17.05.10 та надісланий рахунок №14/14 на суму 84,85грн. Проте, вказаний рахунок не оплачено.

Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин електоспоживання становить 3 695,06грн., з них:

3 610,21грн. за січень 2010 року та 84,85грн. за квітень 2010 року.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір про постачання електричної енергії №14 від 03.10.07 укладений в межах чинного законодавства і є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов даного договору сторонами визначено зобов"язання сторін, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок здійснення розрахунків та відповідальність сторін.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", п.4.2.2 договору, у випадку споживання електричної енергії понаддоговірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Позивачем відзначено, що у відповідача за неналежне виконання умов договору, перевищення договірних величин використання електроенергії у січні та квітні 2010 року виникла заборгованість у розмірі 3 695,06грн.

Відповідачем заборгованість не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин електоспоживання в розмірі 3 695,06грн., з них: 3 610,21грн. за січень 2010 року та 84,85грн. за квітень 2010 року.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,629,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов задоволити.

Стягнути з Обласного клінічного дерматовенерологічного диспансера, вул. Короля Данила, 10, м. Івано-Франківськ (код ЗКПО 02009643 р/р №26006301100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) на користь Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34 (код ЗКПО 25683081, поточний рахунок №2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Дердавний ощадний банк України", МФО 336503) 3 695,06грн. (три тисячі шістсот дев"яносто п"ять гривень 06коп.), 102,00грн. (сто дві гривні 00коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 20.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 20.07.10