ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
08.07.2010Справа №2-1/918-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78), в особі Кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19а),
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2», (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гавена, 109, кв. 53),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс», (01103, м. Київ, вул. Драгоманова, 4),
про стягнення 8186414,11 грн.
Суддя Л.О.Ковтун
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – Серий С.В., представник, довіреність від 20.01.2010р.,
від відповідачів:
1. Кот А.П., представник, довіреність від 20.05.2010р.,
2. Кот А.П., представник, довіреність від 16.06.2010р. № 2-06-16/10,
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс» про стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором № 51-07 від 26 грудня 2007р. в розмірі 8186414,11 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – об’єкт незавершеного будівництва: нежитлові будівлі – торгові ряди, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Маяковського, 35/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2» не виконані прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором № 51-07 від 26.12.2007р. щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, у зв’язку із чим позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, угода про яку укладена із відповідачами для забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Співдружність-2» за кредитним договором.
Заявою від 08.07.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідачів 8188914,11грн. шляхом звернення стягнення предмет іпотеки за відповідним договором від 26.12.2007р.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач (Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2») відзиву на позовну заяву не представив. Присутній в судовому засіданні представник товариства вимоги банку визнав у повному обсязі та надав підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків.
Інший відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив що товариство не отримувала від банку письмової вимоги щодо виконання основного зобов’язання за кредитним договором, що виключає в силу положень статті 559 Цивільного кодексу України стягнення з поручителя заборгованості ТОВ «Співдружність-2» за кредитним договором. Крім того, товариство звертає увагу на недотримання банком положень пункту 4.2.4 іпотечного договору, щодо надання майновому поручителю інформації про стан погашення кредиторської заборгованості з метою запобігання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
26.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2» (позичальник) укладений кредитний договір № 51-07 (далі договір).
Предметом вказаного договору є зобов'язання банку надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, передбачених договором та зобов’язання позичальника повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісію.
Частиною 2 договору обумовлений розмір кредиту у сумі 4 000 000,00 зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 18 % річних та дата його остаточного повернення - 25.12.2012р.
В подальшому, 05.08.2008р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою збільшено суму кредиту до 6 500 000,00 грн., продовжений строк дії договору до 24.12.2015р. та збільшено кредитну ставку за користування коштами до 26 % річних.
За загальним правилом, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банком зобов’язання за кредитним договором виконані у повному обсязі, що зокрема не заперечується сторонами.
У відповідності зі статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно пункту 2.5 договору, кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.
Пунктом 5.1 договору передбачені зобов'язання позичальника, зокрема повернення банку кредиту у повному обсязі в порядку і терміни, що передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. При цьому, повернення кредиту здійснюється згідно графіку – починаючі з 9 місяця по 59 місяць кредитування (включно) - по 76923,00грн., протягом 60 місяця кредитування – 76927,00грн. (аркуш справи 14).
Згідно пунктів 2.9, 5.9 договору, у випадках невиконання зобов’язань передбачених кредитним договором, несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту), банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника.
У забезпечення виконання умов кредитного договору 26.12.2007р. між сторонами у справі (ТОВ «Співдружність-2» (іпотекодавець), ТОВ «Укрмонтажсервіс» (іпотекодавець та майновий поручитель), ВАТ «Кредобанк» (позичальник) укладений договір іпотеки.
Згідно до умов договору іпотеки, позичальник та майновий поручитель передали банку в іпотеку об'єкт незавершеного будівництва: нежитлові будівлі - торгові ряди, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Маяковського, 35/2, право власності на які належить іпотекодавцям (по 1/2 частці кожному).
У зв’язку з невиконанням ТОВ «Співдружність-2» своїх зобов’язань за кредитним договором, 16.07.2009р. банком на адресу відповідачів у справі направлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту, відсотків за користування та комісії банку за управління кредитом у загальній сумі 7273470,24грн.
Станом на час розгляду справи заборгованість ТОВ «Співдружність-2» перед банком становить 8188914,11грн., (основний борг 6499607,33грн, заборгованість по відсотках – 1680806,78грн., заборгованість по комісії – 8500,00грн.), що зокрема підтверджується актом звірки розрахунків по кредитному договору №51-07 від 26.12.2007р., що підписаний сторонами 21.06.2010р.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України ТОВ «Співдружність-2» жодних доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором суду не надано.
В пункті 3.1.4 договору іпотеки від 26.12.2007р. зазначено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцями або позичальником зобов’язань за цим або за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушення зобов’язання, необхідних витрат на утримання предмету іпотеки, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Згідно статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, (частина 1статті 33 ЗУ «Про іпотеку»).
При цьому, посилання ТОВ «Укрмонтажсервіс» на неотримання від банку повідомлення щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв’язку із порушенням позичальником умов кредитного договору, а як наслідок й припинення поруки в силу частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини.
В іпотечному договорі, укладеному 26.12.2007р. між сторонами у справі відповідний строк встановлений – до виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього (розділ 6 договору, аркуш справи 21).
Тобто, відсутні підстави вважати, що строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, які б дали правові підстави поручителю стверджувати про припинення поруки внаслідок непред'явлення позивачем протягом 6 місяців відповідної вимоги.
Отже, передбачені законом підстави для припинення зобов'язання другого відповідача за договором іпотеки відсутні, а відтак на момент звернення позивача до суду з даним позовом порука не припинилась.
Також, не заслуговують на увагу доводи ТОВ «Укрмонтажсервіс» щодо недотримання банком положень пункту 4.2.4 іпотечного договору, стосовно надання майновому поручителю інформації про стан погашення кредиторської заборгованості з метою запобігання звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідне право поручителя на отримання такої інформації повинно бути реалізовано ним самим, при цьому в обов’язки банку надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс» відомостей щодо виконання або невиконання першим відповідачем умов кредитного договору не входить.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги банку обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-2», (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гавена, 109, кв. 53; банківські реквізити: рахунок 2600401014015 у КРФ «Кредобанк», МФО 324913, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33918723) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрмонтажсервіс», (01103, м. Київ, вул. Драгоманова, 4; банківські реквізити: рахунок 2600511976 у АБ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 300335, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32109891) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19а; банківські реквізити: рахунок 2909001014015 в КРФ ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 20718047) солідарно суму заборгованості за кредитним договором № 51-07 від 26.12.2007р. в розмірі 8188 914,11 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – об’єкт незавершеного будівництва: нежитлові будівлі – торгові ряди, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Маяковського, 35/2.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.
Судове рішення № 10426079, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 08.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: