Рішення № 10426067, 19.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2010Справа №2-29/6254.1-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка», м. Ялта, вул. Леніна, 41).

До відповідачів: 1. Гурзуфської селищної ради, м. Ялта, смт. Гурзуф, Подвойського, 9.

2. Державного підприємства «Гурзуф», м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Приветная, 4.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17.

За участю - Генеральної прокуратури України, м. Київ -11, вул. Різницька, 13/15.

Про визнання недійсним рішення, припинення права на земельну ділянку та визнання права на оренду.

                                                                                          Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача – Попкова Є.А., предст., дов. від 07.07.09р.

від відповідачів – не з’явились.

третя особа – не з’явилась.

прокурор – Кулібаба С.Є.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» у лютому 2008р. звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним рішення Гурзуфської селищної ради від 25.12.2007 року № 42 «Про розгляд клопотання ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка» про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки», а також просив припинити право землекористування ДП «Гурзуф» земельною ділянкою площею 1,8145 га (кадастровий номер 0111946800:01:003:0275), яка розташована за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район будинку № 25 (СГПЧ-23); визнати недійсним Державний Акт серії ЯЯ № 0000171 від 28.02.2007 року; визнати право ТОВ «Морська зірка» на складання проекту відводу земельної ділянки та визнати право останнього на оренду цієї земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-3/1437-2008, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» задоволено. Визнано недійсним рішення Гурзуфської селищної ради від 25.12.2007 року № 42 «Про розгляд клопотання ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка» про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки», припинено права землекористування ДП «Гурзуф» земельною ділянкою площею 1,8145 га (кадастровий номер 0111946800:01:003:0275), розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район будинку № 25 (СГПЧ-23), визнано недійсним Державний Акт серії ЯЯ № 0000171 від 28.02.2007 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,8145 га розташованою: смт, Гурзуф, вул. Ялтинська, 25, а також визнано за позивачем право на складення проекту відводу земельної ділянки для передачі його в оренду та право ТОВ «Морська зірка» на оренду вказаної вище земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та благоустрою комплексу багатоквартирних будинків терасного типу.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 травня 2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі №2-3/1437-2008 залишено без змін.

27.10.2009р. Верховним судом України прийнято постанову якою, вказані судові акти скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

По поверненню справи до суду першої інстанції, її передано на розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням номеру 2-29/6254.1-2009.

Провадження у справі зупинялось до розгляду справи № 2-23/4099-2009 за позовом заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим до відповідачів: Державного підприємства «Гурзуф», ТОВ «Морська зірка», треті особи: Національне виробничо-аграрне об’єднання «Масандра», Гурзуфська селищна рада про визнання недійсним контракту про сумісну господарську діяльність від 01.07.2004р., укладеного між ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка».

У зв’язку із усуненням обставин які зумовили зупинення провадження у справі, суд ухвалою від 31.05.2010р. поновив провадження у справі та призначив дату її розгляду.

Позивачем надавались додаткові пояснення по справі.

Розгляд справи відкладався.

Прокурором надавались додаткові пояснення по суті заявлених вимог.

У судовому засіданні яке відбулося 19.07.2010р. позивачем заявлені вимоги підтримано.

Відповідачі та третя особа явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини не явки суд не повідомили.

Прокурор усно проти позову заперечував.

Враховуючи відсутність повідомлень відповідачів та третьої особи про поважність причин не явки представників у судове засідання, суд приходить до висновку, що останні не добросовісно користуються своїми правами та обов’язками, у зв’язку із чим вважає за можливе розгляд справи без участі останніх.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд –

встановив:

Рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2007 року у справі № 2-29/10582-2007 та від 11 грудня 2007 року у справі № 2-11/16734-2007 визнані недійсними рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 26 липня 2007 року № 393 “Про відмову ТОВ “Морська зірка” у дозволі на будівництво” та рішення виконавчого комітету Гуруфської селищної ради від 25 жовтня 2007 року № 414 “Про відмову у наданні дозволу ТОВ “Морська зірка” на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків терасного типу за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська район будинку № 25 (СГПЧ-23”); постановлено спонукати виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради прийняти рішення про видачу ТОВ “Морська зірка” дозволу на виконання підготовчих будівельних робіт та будівництво комплексу житлових будинків терасного типу за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район будинку № 25 (СГПЧ-23).

Вказаними рішеннями був встановлений факт укладення між Державним підприємством радгоспзавод „Гурзуф” (правонаступником якого є ДП „Гурзуф”) та ТОВ „Морська зірка” контракту про сумісну господарську діяльність від 1 липня 2004 року, відповідно до умов якого ТОВ „Морська зірка” виступало забудовником та власником комплексу багатоквартирних житлових будинків терасного типу за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська району будинку № 25 (СГПЧ-23).

На виконання вказаних судових рішень 20 вересня 2007 року Виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради прийнято рішення за № З77 (том 1 а.с. 21) про надання дозволу ТОВ „Морська зірка” на здійснення робіт підготовчого періоду комплексу багатоквартирних житлових будинків терасного типу за адресою: смт Гурзуф, вул. Ялтинська, район будинку № 25 (СГПЧ-23).

ТОВ “Морська зірка” було частково побудовано комплекс багатоквартирних будівель терасного типу по вул. Ялтинська в районі будинку № 25 у смт. Гурзуф та 02 листопада 2007 року цьому комплексу було привласнено адресу: смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, 27. (том 1 а.с. 32).

Право власності на об’єкти назавершеного будівництва, розташовані за вказаною адресою зареєстровано за ТОВ «Морська зірка», про що свідчать витяги КП Ялтинське БТІ (том 1 а.с. 22-23).

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 000171, користувачем земельної ділянки площею 1,8145 га розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська район будинку № 25 (СГПЧ-23”), є Державне підприємство «Гурзуф». (том 1 а.с. 33).

25 грудня 2007 року на засіданні 20-ї сесії 5-го скликання Гурзуфська селищна рада прийняла рішення № 42 „Про розгляд клопотання ДП „Гурзуф" та ТОВ „Морська зірка'' про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки", яким відмовила у задоволенні клопотання ДП „Гурзуф" про припинення його права користування та передачу в землі запасу Гурзуфської селищної ради земельної ділянки площею 1, 8145 га, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська район дома № 25 (СГПЧ-23); та відмовила ТОВ „Морська зірка” у наданні дозволу на складання проекту відводу для передачі в оренду вказаної земельної ділянки для будівництва та благоустрою комплексу багатоквартирних будинків терасного типу.

          Суд дослідивши у сукупності надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

          Згідно п. 12 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Земельна ділянка яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Гурзуф» та на якій знаходяться об’єкти незавершеного будівництва, що належать позивачу, є власністю територіальної громади Гурзуфської селищної ради, адже передавалась лише в користування на підставі рішення 10-ї сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради від 29.12.2006р. за № 39, крім того знаходиться в межах населеного пункту смт. Гурзуф, про що свідчить довідка Виконавчого комітету Гурхуфської селищної ради за № 1091/02-25 від 29.06.2010р. (том 2, а.с. 38.), а відтак повноваження щодо розпорядження нею надано Гурзуфській селищній раді відповідно до статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Факт знаходження майна Державного підприємства «Гурзуф» на вказаній земельній ділянці, не свідчить про те, що й земельна ділянка є державною власністю, адже як вказувалось, вона була передана селищною радою лише у користування державному підприємству «Гурзуф», при цьому не вилучалась у останнього для державних або суспільних потреб.

До того ж факт того, що земельна ділянка на якій розташовано майно позивача, не є майном Державного підприємства «Гурзуф» встановлено судовим рішенням у справі № 2-23/4099-2009 за позовом заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим до відповідачів: Державного підприємства «Гурзуф», ТОВ «Морська зірка», треті особи: Національне виробничо-аграрне об’єднання «Масандра», Гурзуфська селищна рада про визнання недійсним контракту про сумісну господарську діяльність від 01.07.2004р., укладеного між ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка», залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р.

У відповідності до вимог статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

У п. 3.4.2 рекомендацій Вищого господарського суду України Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства від 02.02.2010 N 04-06/15У, наведено, що при вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України ( 435-15 ) і статті 120 ЗК України ( 2768-14 ). При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження. Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що розгляд заяви і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування" № 02-5/743 від 27 червня 2001 року, обов'язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод (міна, дарування, купівля і под.), а також коли земельну ділянку було надано підприємству чи організації до введення в дію Земельного кодексу України.

У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа відповідно до статей 74 і 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.

З урахуванням того, що позивач є власником майна що розташоване на спірній земельній ділянці, а Державне підприємство «Гурзуф» як користувач цієї земельної ділянки реалізував своє право щодо добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, про що свідчить лист останнього від 20.11.2007 за № 815 (том 2, а.с. 61), суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення порушує права позивача на отримання у користування цієї земельної ділянки передбачені статтею 377 Цивільного кодексу України та статтею 120 Земельного кодексу України.

Згідно роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» N 02-5/35 від 26.01.2000, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

У зв’язку з наведеним рішення 20-ї сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради від 25.12.2007 року № 42 «Про розгляд клопотання ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка» про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки» підлягає визнанню недійсним.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

У листі від 20.11.2007р. за № 815 (том 2, а.с. 61) адресованого Гурзуфській селищній раді, Державне підприємство «Гурзуф» просило припинити право користування ним земельною ділянкою площею 1,8145 га, розташованої в с. Гурзуф, вул. Ялтинська, район буд. 25 (СГПЧ-23) на користь Гурзуфської селищної ради, у зв’язку із тим, що ці землі не можливо використовувати у сільському господарстві в наслідок відсутності ґрунтового покриття, наявності скальних виходів та кам’яних осипань, крім того цільове призначення цієї земельної ділянки - землі житлової забудови, а у підприємства відсутні фінансові можливості для забудови цієї земельної ділянки.

Також у листі від 20.11.2007р. за № 816 Державне підприємство «Гурзуф» просило раду передати вказану земельну ділянку у зв’язку із відмовою від користування, в оренду ТОВ «Морська зірка». (том 2, а.с. 60).

Отже враховуючи добровільну відмову Державного підприємства «Гурзуф» від земельної ділянки площею 1,8145 га, розташованої в с. Гурзуф, вул. Ялтинська, район буд. 25 (СГПЧ-23), суд вважає за можливе припинити право постійного користування Державного підприємства «Гурзуф» вказаною земельною ділянкою та визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 000171 від 28.02.2007р. виданий Державному підприємству «Гурзуф» на підставі рішення 10-ї сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради від 29.12.2006р. за № 39.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004р. за № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК ( 2768-14) шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК) (435-15). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК). При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Враховуючи те, що позивачем дотримано порядок встановлений ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України необхідний для отримання у користування спірної земельної ділянки, однак оскільки відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення цієї земельної ділянки, суд вважає за необхідне захист прав позивача на отримання цієї земельної ділянки в оренду шляхом визнання за ним права на складання проекту відведення земельної ділянки та визнання права на її оренду.

Оскільки спір виник в наслідок неправильних дій Гурзуфської селищної ради, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню саме неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення 20-ї сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради від 25.12.2007 року № 42 «Про розгляд клопотання ДП «Гурзуф» та ТОВ «Морська зірка» про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки».

3.          Припинити право постійного користування Державного підприємства «Гурзуф» (м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Приветная, 4; ідент. код 00412843) земельною ділянкою площею 1,8145 га (кадастровий номер 0111946800:01:003:0275), розташованої в смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район буд. 25 (СГПЧ-23).

4.          Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,8145 га (кадастровий номер 0111946800:01:003:0275), розташованої в смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район буд. 25 (СГПЧ-23) серії ЯЯ № 000171 від 28.02.2007р. виданий Державному підприємству «Гурзуф».

5.          Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» (м. Ялта, вул. Леніна, 41; ідент. код 32935313) на складання проекту відводу для передачі в оренду та право на оренду земельної ділянки площею 1,8145 га (кадастровий номер 0111946800:01:003:0275), розташованої в смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район буд. 27, цільове призначення – для будівництва та благоустрою комплексу багатоквартирних житлових будинків терасного типу.

6.          Стягнути з Гурзуфської селищної ради (м. Ялта, смт. Гурзуф, Подвойського, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» (м. Ялта, вул. Леніна, 41; ідент. код 32935313) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.