Вирок № 104259362, 29.04.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2022 Справа №607/23786/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з Пилипець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12021211060000242 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красилів Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ «Нова пошта», неодруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора Соболь О.М., законного представника потерпілої ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Так, 24 вересня 2021 року близько 21 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , як водій, керував технічно справним власним автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався без вантажу з одним неповнолітнім пасажиром проїзною частиною дороги по вул.Лучаківській, що в с.Біла Тернопільського району Тернопільської області, де, порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», «д» ПДР України під час руху не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а, через проявлену під час керування автомобілем неуважність та унаслідок грубого порушення вимог п. 1.10 (в частині значення термінів «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», «безпечна швидкість», а також п.п. 10.1, 12.1 ПДР України неподалік залізничного моста, що у вказаному вище населеному пункті змінив напрямок руху вліво, допустивши виїзд на зустрічну смугу для руху, змістився на ліве узбіччя у напрямку його руху, де контактував із виступами укріплення моста та, надалі, передньою частиною контактував із електроопорою.

В результаті вказаної ДТП неповнолітній пасажир автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта у вигляді перелому тіла, верхнього суглобового відростка зліва і дужки справа другого хребця з його антелістезом (зміщенням вперед), без порушення функції спинного мозку; закриту травму грудного відділу хребта у вигляді компресійних переломів тіл 10, 11, 12-го хребців, без порушення функції спинного мозку; закриту травму поперекового відділу хребта у вигляді компресійних переломів тіл 2, 3, 4-го хребців, без порушення функції спинного мозку, а також «забійну» рану дистальної (нижньої) фаланги 4-го пальця правої кисті.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_1 , як водієм, автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , п.п. 2.3 (б), (д), 1.10, 10.1 та 12.1 ПДР України перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням даної ДТП та спричиненням неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю за обставин, які наведені в обвинувальному акті та в судовому засіданні їх підтвердив, щиро розкаявся та пояснив, що 24 вересня 2021 року близько 21 год. 30 хв. він, як водій, керував власним автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись без вантажу з одним неповнолітнім пасажиром, своєю дівчиною потерпілою ОСОБА_3 , проїзною частиною дороги по вул.Лучаківській, що в с.Біла Тернопільського району Тернопільської області, де, не впорався із керуванням даного т/з, через що керований ним т/з неподалік залізничного моста, що у вказаному вище населеному пункті, викинуло вліво, допустивши виїзд на зустрічну смугу для руху, змістився на ліве узбіччя у напрямку його руху, де контактував із виступами укріплення моста та, надалі, передньою частиною контактував із електроопорою. Надалі, він, обвинувачений, викликав працівників ШМД та поліції на місце події, залишаючись поряд із потерпілою до їхнього приїзду. Про вчинене шкодує.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненогокримінального правопорушення,яке відноситьсядо тяжкихзлочинів,вчинених знеобережності,об`єктивні обставиникримінального провадження,особу винуватого,що впершепритягується докримінальної відповідальності,який помісцю проживаннята роботихарактеризується позитивно,та обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьпокарання,зокрема,до обставин,що пом`якшуютьпокарання,суд відноситьщире каяття та добровільне відшкодування шкоди, за виключенням вимог до страховика.

Водночас, суд враховує і думку потерпілої та ї законного представника, які в судовому засіданні просили взагалі не карати обвинуваченого, оскільки, зокрема, потерпіла, вказала, що ОСОБА_1 є її хлопцем, з яким вони мають намір створити сім`ю, постійно був поруч, сприяв у всіх питаннях, що стосувались лікування наслідків ДТП, у момент якого у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, його робота у ТОВ «Нова пошта» безпосередньо пов`язана із керуванням транспортними засобами, є єдиним джерелом прибутку, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити основне покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, і не вбачає підстав для необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд, враховуючи об`єктивні обставини кримінального провадження та сукупність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих його, позитивні дані про особу обвинуваченого, думку потерпілої та її законного представника, приходить до висновку, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «ТОДКЛ» ТОР заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 20753, 46 грн., який, зважаючи на його повне і беззаперечне визнання ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі, зважаючи також на положення ч.1 ст.1206 ЦК України, стягнувши з обвинуваченого 20753, 46 грн. витрат на лікування потерпілої від злочину на користь держави в особі Тернопільської обласної ради (р/р № НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк», код 02001305).

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 4805, 36 грн., вартість яких слід стягнути із ОСОБА_1 на користь держави з відповідним призначенням платежу.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , який повернуто ОСОБА_1 , слід залишити в розпорядженні останнього.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «ТОДКЛ» ТОР про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 20753, 46 грн. задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 20753, 46 грн. витрат на лікування потерпілої від злочину на користь держави в особі Тернопільської обласної ради (р/р № НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк», код 02001305).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави з відповідним призначенням платежу процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 4805, 36 грн.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , який повернуто ОСОБА_1 залишити в розпорядженні останнього.

Апеляційна скарга на вирок може бутиподана доТернопільського апеляційногосуду черезТернопільський міськрайоннийсуд Тернопільськоїобласті протягомтридцяти днівз дняйого проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан