Рішення № 104255455, 11.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3887/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення №172850013888 від 26.01.2022 про відмову ГУПФУ в Донецькій області щодо призначення, нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ГУПФУ в Донецькій області зарахувати періоди:

1) з 15.10.1992 по 12.03.1993 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титро етило-свинця заводу етилової рідини Дзержинського державного підприємства "Синтез" з повним робочим днем;

2) з 12.03.1993 по 01.08.1996 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титро етило-свинця заводу етилової рідини Акціонерного товариства "Синтез";

3) 01.08.1996 по 05.01.2002 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду в цеху регенерації свинцю заводу рідини Акціонерного товариства "Синтез"

у пільговий стаж роботи та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з дати звернення з заявою про виплату пенсії, а саме з 20.01.2022.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення ГУПФУ в Донецькій області №172850013888 від 26.01.2022 про відмову в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , оскільки таке рішення прийняте без належного опрацювання та аналізу наданих останнім документів, без врахування та правильного застосування норм чинного законодавства України, прав свобод та інтересів. Пенсійним органом не враховано, що на підтвердження наявності пільгового стажу позивачем було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка є основним документом, необхідним для нарахування та призначення пенсії в силу чинного законодавства України. Згідно записів в трудовій книжці станом на дату подачі позову позивач має повних 28 років загального стажу, з яких 9 років 2 місяці 21 день пільгового стажу роботи, яких в повному обсязі вистачає для призначення та нарахування пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове забезпечення тощо. При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Саме роботодавець, який використовує найману оплачувану працю зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - проінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме, про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний проінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. З викладеного слідує висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3887/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУПФУ в Донецькій області позов не визнало та у відзиві на позовну заяву зазначило, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Оскільки позивачем не надано витягів з наказів про проведення атестації робочого місця за періоди роботи з 15.10.1992 по 12.03.1993, з 12.03.1993 по 01.08.1996, з 01.08.1996 по 05.01.2002, які оскаржуються, Головне управління не має можливості зарахувати такі періоди до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на умовах пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 /а.с. 37-38/.

ГУПФУ в Полтавській області також позов не визнало та у відзиві на позовну заяву зазначило, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 20.01.2022 до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду заяви та доданих документів ГУПФУ в Донецькій області до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж склав 27 років 07 місяців 29 днів. Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не зараховано періоди з 15.10.1992 по 31.07.1996 в якості слюсаря-ремонтника (дільниця регенерованого свинцю) цеха ТЕС та з 01.08.1996 по 05.01.2002 в якості слюсаря-ремонтника цеха регенерації свинцю у ВАТ "Синтез", оскільки заявник не надав накази про результати атестації робочих місць. В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах: зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи. Таким чином, трудової книжки недостатньо для підтвердження спеціального стажу. На підставі викладеного, ГУПФУ в Донецькій області за принципом екстериторіальності було прийнято рішення №172850013888 від 26.01.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого у встановленому законодавством порядку. В свою чергу, ГУПФУ в Полтавській області рішення щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 не приймало /а.с. 40-43/.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

20.01.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 46/.

До вказаної заяви позивач додав: - трудову книжку серія НОМЕР_3 ; - військовий квиток серія НОМЕР_4 ; - диплом серія НОМЕР_5 ; - заяву про виплату пенсії або грошової допомоги; - довідку ВАТ "Синтез" від 26.08.2021 №377; - довідки ВАТ "Синтез" від 24.10.2018 №188; - довідку ВАТ "Синтез" від 25.10.2018 №62; - ідентифікаційний номер; паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 /а.с. 50-71/.

16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).

Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд ГУПФУ в Донецькій області.

Рішенням ГУПФУ в Донецькій області №172850013888 від 26.01.2022 гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. В обґрунтування прийняття вказаного рішення зазначено, що 21.08.1992 набрав чинності Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442. З цього часу визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах проводиться на підставі результатів атестації робочого місця, видається наказ по підприємству про результати атестації робочих місць. До страхового стажу враховано всі періоди роботи згідно наданих документів. Страховий стаж гр. ОСОБА_1 склав 27 років 07 місяців 29 днів. Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15.10.1992 по 31.07.1996 в якості слюсара-ремонтника цеха ТЕС та з 01.08.1996 по 05.01.2002 в якості слюсара - ремонтника цеху регенерації свинцю у ВАТ "Синтез", оскільки заявник не надав накази про результати атестацій робочих місць /а.с. 77/.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /надалі - Закон №1058-IV/ передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом підпункту 1 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Як визначено статтею 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 (надалі - Порядок №22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що вимогами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах чоловікам з підстави, визначеної підпунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, є: 1) досягнення віку 50 років; 2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 25 років; 3) наявність відповідного пільгового стажу роботи за Списком №1.

Так, позивачу 19.01.2021 виповнилось 50 років, що підтверджено його паспортним документом /а.с. 67/.

Пенсійним органом проведено обчислення страхового стажу позивача та визначено, що такий стаж загалом становить 27 років 07 місяців 29 днів /а.с. 77/.

Разом з тим, спірним у цій справі є наявність у позивача підтвердженого у визначеному законом порядку стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

Пенсійний орган у рішенні №172850013888 від 26.01.2022 зазначив, про відсутність у позивача пільгового стажу роботи з огляду на не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 15.10.1992 по 31.07.1996 в якості слюсара-ремонтника цеха ТЕС та з 01.08.1996 по 05.01.2002 в якості слюсара - ремонтника цеху регенерації свинцю у ВАТ "Синтез" внаслідок не надання наказів про результати атестацій робочих місць /а.с. 77/.

Однак, суд не погоджується з не зарахування до пільгового стажу позивача вказаних вище періодів роботи, з наступних підстав.

Так, відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10, до робіт з особливо шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносять роботи на посадах робітників, керівників та спеціалістів підприємств хімічної та нафтової промисловості, зайнятих повний робочий день на виробництвах і роботах: світлоскладів; свинцю, ртуті, хрому, їх оксидів, продуктів з`єднань; селену, телуру, селенових, мідних, цинкових з`єднань; сірковуглецю; силікагелю; синтетичних каучуків; синтетичних вітамінів (розділ VІІІ, підрозділ 1080А010).

Водночас, згідно зі Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, до робіт з особливо шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносять роботи на посадах робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайнятих повний робочий день у виробництвах і роботах: світлосполук; свинцю, ртуті, хрому, їх окисів, продуктів сполук; селену, телуру, селенових, мідних (розділ VІІІ, підрозділ 1080А000-17541).

Як слідує зі змісту трудової книжки позивача серія НОМЕР_3 :

- 15.10.1992 ОСОБА_1 було прийнято на роботу в Дзержинське ДП "Синтез" 4 ТЕС заводу етилової рідини на посаду слюсаря - ремонтника 4 розряду цеха регенерованого свинцю;

- 12.03.1993 позивача було переведено в АТ "Синтез" без зміни посади;

- 01.08.1996 ОСОБА_1 переведено в цех регенерації свинцю ЗЕЖ слюсарем - ремонтником 4 розряду;

- 05.01.2002 позивача звільнено із займаної посади на АТ "Синтез" у зв`язку із скороченням.

Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджуються періоди роботи останнього з 15.10.1992 по 11.03.1993 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинцю в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Дзержинського ДП "Синтез", з 12.03.1993 по 31.07.1996 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинцю в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини АТ "Синтез" та з 01.08.1996 по 05.01.2002 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду в цеху регенерації свинцю заводу рідини АТ "Синтез", тобто на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

При цьому, доводи пенсійного органу щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 15.10.1992 по 31.07.1996 в якості слюсаря - ремонтника цеха ТЕС та з 01.08.1996 по 05.01.2002 в якості слюсаря - ремонтника цеху регенерації свинцю у ВАТ "Синтез" внаслідок не надання наказів про результати атестацій робочих місць, судом оцінюються критично.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Саме роботодавець, який використовує найману оплачувану працю зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - проінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме, про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я.

Окрім того, роботодавець зобов`язаний проінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у пункті 60 постанови від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відтак, оскільки відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 15.10.1992 по 31.07.1996 в якості слюсаря - ремонтника цеха ТЕС та з 01.08.1996 по 05.01.2002 в якості слюсаря - ремонтника цеху регенерації свинцю у ВАТ "Синтез" та, як наслідок, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, пенсійний орган діяв необґрунтовано та без урахування вказаних вище обставин та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, суд вважає, що рішення ГУПФУ в Донецькій області №172850013888 від 26.01.2022 слід визнати протиправним та скасувати, а також зобов`язати ГУПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 15.10.1992 по 11.03.1993 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титроетилсвинцю заводу етилової рідини Дзержинського державного підприємства "Синтез", з 12.03.1993 по 31.07.1996 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Акціонерного товариства "Синтез" та з 01.08.1996 по 05.01.2002 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду в цеху регенерації свинцю заводу рідини Акціонерного товариства "Синтез" до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог в частині зобов`язання пенсійний орган призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з дати звернення з заявою про виплату пенсії, а саме з 20.01.2022, то суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на передчасність, оскільки на цей час пенсійним органом ще не вчинені дії та не прийняті рішення щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 15.10.1992 по 11.03.1993 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Дзержинського державного підприємства "Синтез", з 12.03.1993 по 31.07.1996 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинця в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Акціонерного товариства "Синтез" та з 01.08.1996 по 05.01.2002 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду в цеху регенерації свинцю заводу рідини Акціонерного товариства "Синтез" до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 22.02.2022 /а.с. 30/.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн (992,40 грн : 2 = 496,20 грн).

Вирішуючи клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами першою - третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у цій справі №440/3887/22 здійснюється адвокатом Мороз С.В. на підставі ордеру серії ВІ №1081792 про надання правничої (правової) допомоги /а.с. 29/.

ОСОБА_2 має свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Полтавської області 17.01.2019 серія ПТ №2542 /а.с. 25/.

До суду надано копію договору №57 про надання правової допомоги від 17.02.2022 /а.с. 26-27/, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання здійснити представництво та захист інтересів клієнта у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУПФУ в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №172850013888 від 26.01.2022 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язання управління зарахувати періоди до пільгового стажу роботи та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах та провести відповідні виплати з дати звернення з заявою про виплату пенсії, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання взятих зобов`язань, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 4.2 вказаного договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі: - 3000,00 грн протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору; - 7000,00 грн гонорар успіху (у разі прийняття судом рішення на користь клієнта) протягом 5-ти днів, з моменту отримання виплати пенсії починаючи з дати звернення до ГУПФУ в Донецькій області згідно рішення суду.

До позовної заяви додано копію розрахунку витрат за надану гр. ОСОБА_1 професійну правничу допомогу /а.с. 24/, відповідно до якого включені наступні послуги адвоката Мороз С.В. на користь клієнта: 1. Попередня консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами позовної заяви наданими клієнтом - 17.02.2022 (1 год). 2. Підготовка позовної заяви та додатків до неї для направлення до Полтавського окружного адміністративного суду 21.02.2022 - 23.02.2022 (3 год). Таким чином, розмір суми наданої адвокатом професійної правничої допомоги станом на 29.03.2022 складає 3000,00 грн (4 год х 765,76 грн + 3063,04 грн). Оплаті підлягає сума згідно договору - 3000,00 грн. Повний розрахунок по наданій правничій допомозі згідно даного розрахунку проведено 21.02.2022, що підтверджується відповідною квитанцією.

Копія квитанції від 21.02.2022 на оплату наданої правничої допомоги в сумі 3000,00 грн також мається у матеріалах даної справи /а.с. 28/.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи (справа незначної складності) та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом виконаних робіт, а також зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн (3000,00 грн : 2 = 1500,00 грн).

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №172850013888 від 26 січня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 15.10.1992 по 11.03.1993 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинцю в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Дзержинського державного підприємства "Синтез", з 12.03.1993 по 31.07.1996 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду ділянки регенерованого свинцю в цеху титроетилсвинця заводу етилової рідини Акціонерного товариства "Синтез" та з 01.08.1996 по 05.01.2002 на посаді слюсаря ремонтника 4-го розряду в цеху регенерації свинцю заводу рідини Акціонерного товариства "Синтез" до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава