Рішення № 104255449, 10.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14539/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Кременчуцький ліцей №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач , Ліцей) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Полтавській області), в якій просив визнати протиправним та скасувати припис №31 від 17.06.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виданий Кременчуцьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо Кременчуцького ліцею №11 «Гарант» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний припис складений з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки в акті перевірки, на підставі якого винесено припис, у таблиці уніфікованої форми під назвою «Опис виявлених порушень законодавства» у колонці З «опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства» у жодному із рядків не зазначено відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства.

Стосовно суті виявлених порушень, позивач зауважував, що порушення розділу V п. 1.2 ППБУ та ДБН В.2.5-56-2014 додаток А таблиця А.1 п.7.3, а саме: «Будівля школи не обладнана системами пожежної сигналізації та керування евакуювання людей (в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання» зазначено в акті і приписі безпідставно з огляду на те, що у відповідності до п.1.2 ДБН В.2.5-56-2014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об`єктів СПЗ під час їх нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень і будинків за вибухонебезпечною і пожежною безпекою згідно з ДСТУ Б В. 1.1-36, а на момент будівництва будівельні норми ДБН В.2.5-56-2014 не діяли і будівлі Ліцею відповідали вимогам всіх будівельних норм та вимог пожежної безпеки. Крім того за змістом п. 12 розділу III «Вимоги пожежної безпеки до утримання території, будівель, приміщень та споруд, евакуаційних шляхів і виходів» Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 №974, будівлі закладів та установ для оповіщення людей про пожежу можуть бути обладнані такими засобами оповіщення: внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі; спеціально змонтовані мережі мовлення; дзвінки та інші звукові сигнали, тобто навчальним закладам дозволено оповіщати про пожежу іншими засобами, ніж визначеними ДБН В.2.5-56-2014. Також позивач вказував, що відповідачем в жодному документі не обгрунтовано необхідність встановлення системи керування евакуюванням людей (в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання) з посиланням на норми чинного законодавства, хоча він зазначає це як порушення.

Щодо порушення розділу III п.2.23 ППБУ та п. 7.3.3 ДБН В. 1.1-7-2016 в частині застосування для оздоблення стін на шляхах евакуації в тамбурі виходу з будівлі на 1-му поверсі, в сходовій клітині 1-го та 2- го поверхів матеріалів з невідомими властивостями щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів згоряння, порушення розділу III п. 2.16 ППБУ "На вікнах навчального закладу та на вікнах майстерні встановлені глухі грати", порушення розділу V п.п.3.9, 3.15 ППБУ в частині незабезпечення в повній мірі приміщення закладу вогнегасниками, то позивач зазначав, що такі порушення усунуто.

Позивач також стверджував про необґрунтованість встановленого порушення розділу III п. 2.37 ППБУ «Відсутні двері на виходах 2- го та 3-го поверхів будівлі до сходових кліток», оскільки відповідно п. 2.37 Розділу III «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» ППБУ не допускається знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток, тобто такі норми ППБУ передбачають лише заборону знімати двері, а не обов`язковість їх встановлення на сходових клітинах у разі їх відсутності.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на правомірність та обґрунтованість спірного припису. Зауважував, що Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено необхідність обґрунтування виявлених порушень шляхом збирання будь-яких доказів, а тому доводи позивача про обов`язковість підтвердження органом державного нагляду (контролю) виявлених порушень є безпідставними.

Стосовно виявленого порушення розділу V п. 1.2 ППБУ та ДБН В.2.5-56-2014 таблиця Л.1 п. 7.3, а саме: "Будівля школи не обладнана системами пожежної сигналізації та керування евакуювання людей (в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання", наголошував, що згідно пункту 1 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. При цьому згідно пункту п. 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Вимоги п. 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», п. 7 табл. А.1 додатку А, та п. 5.1 таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту», утворюють спільну технічну норму щодо необхідності обладнання у встановлених випадках системами протипожежного захисту будівель (будинків), що експлуатуються, тому відповідне порушення у діяльності позивача встановлено обґрунтовано.

Щодо встановленого порушення розділу III п. 2.37 ППБУ «Відсутні двері на виходах 2- го за 3-го поверхів будівлі до сходових кліток», вказував, що відповідно до п. 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, зокрема не допускається знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток, знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні. Дані заходи спрямовані на те, щоб не допустити задимлення сходових кліток, які є спільною частиною шляхів евакуації з поверхів навчального закладу. При цьому Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували той факт, що проектною документацією на будівництво навчального закладу не передбачено встановлення дверей, які відокремлюють поверхи від сходових клітин.

Відносно доводів позивача про усунення інших порушень, виявлених під час перевірки, відповідач звертав увагу про відсутність підтвердження таких фактів.

3. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області.

26.11.2021 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких підтримано правову позицію позивача.

30.11.2021 відповідачем подано до суду заяву щодо витребуваних судом доказів, в якій зазначено про надання відповідних доказів.

30.11.2021 судом одержано заперечення представника Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 заперечення представника Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

У період з 14.06.2021 по 17.06.2021, на підставі наказу ГУ ДСНС у Полтавській області від 04.06.2021 № 164 "Про проведення позапланових перевірок протягом червня - липня 2021 року" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10.06.2021 №12, ГУ ДСНС у Полтавській області проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, розташований за адресою: 39600, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Першотравнева, будинок 53.

.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 40 від 17.06.2021, в якому зафіксовано порушення Ліцеєм: 1) ППБУ розділ V п. 1.2 ДБН В.2.5-56-2014 додаток А табл. А.1 п. 7.3 (приміщення ліцею не обладнано системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей ( в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання); 2) ППБУ розділ III п. 2.23 ДБН В.1.1-7-2016 п.7.3.3 (для оздоблення стін на шляхах евакуації в тамбурі виходу з будівлі на 1-му поверсі, в сходовій клітині 1-го та 2-го поверхів застосовані матеріали з невідомими показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів згоряння); 3) ППБУ розділ III п. 2.16 (на вікнах навчального закладу та на вікнах майстерні встановлені глухі грати); 4) ППБУ розділ III п. 2.37 (відсутні двері на виходах 2-го та 3-го поверхів будівлі до сходових кліток), 5) ППБУ розділ II пп. 5,6 ДСТУ 7313-2013 (плани (схеми) евакуації людей в навчальному закладі на випадок пожежі потребують коригування та приведення у відповідність до вимог ДСТУ 7313-2013); 6) ППБУ розділ V пп. 3.9, 3.15 Наказ МВС України від 15.01.18 р. №25 розділ VI пп. 7, 8 (приміщення закладу не в повній мірі забезпечені вогнегасниками з наступного розрахунку: на кожному поверсі повинно бути не менше двох переносних порошкових вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше (при площі поверху більше 100 м2 кількість вогнегасників приймається з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м2_площі підлоги); крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на 20 м2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях; приміщення площею менше ніж 20 м2, у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносним газовим вогнегасником ВВК-2. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати 20 м.).

Акт перевірки підписано 17.06.2021 директором Ліцею, яким також отримано примірник акту. Заперечення до акту перевірки не подавалися.

17.06.2021 ГУ ДСНС у Полтавській області видано припис № 31 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким Ліцей зобов`язано усунути такі порушення:

1) приміщення ліцею не обладнано системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей ( в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання) (пропонується до виконання з 2008 року) (порушення ППБУ розділ V п. 1.2 ДБН В.2.5-56-2014 додаток А табл. А.1 п. 7.3) - до 27.08.2021;

2) для оздоблення стін на шляхах евакуації в тамбурі виходу з будівлі на 1-му поверсі, в сходовій клітині 1-го та 2-го поверхів застосовані матеріали з невідомими показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів згоряння (пропонується до виконання з 2016 року) (порушення ППБУ розділ III п. 2.23, ДБН В.1.1-7-2016 п.7.3.3) - до 25.06.2021;

3) на вікнах навчального закладу та на вікнах майстерні встановлені глухі грати (пропонується до виконання з 2017 року) (порушення ППБУ розділ III п. 2.16) - до 25.06.2021;

4) відсутні двері на виходах 2-го та 3-го поверхів будівлі до сходових кліток (пропонується до виконання з 2020 року) (порушення ППБУ розділ ПІ п. 2.37) - до 27.08.2021;

5) плани (схеми) евакуації людей в навчальному закладі на випадок пожежі потребують коригування та приведення у відповідність до вимог ДСТУ 7313-2013 (пропонується до виконання з 2020року) (порушення ППБУ розділ II пп. 5,6 ДСТУ 7313-2013) - до 27.08.2021;

6) приміщення закладу не в повній мірі забезпечені вогнегасниками з наступного розрахунку: на кожному поверсі повинно бути не менше двох переносних порошкових вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше (при площі поверху більше 100 м2 кількість вогнегасників приймається з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м2 площі підлоги); крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини З кг і більше на 20 м2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях; приміщення площею менше ніж 20 м2, у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносним газовим вогнегасником ВВК-2. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати 20 м. (пропонується до виконання з 2020року) (порушення ППБУ розділ V пп. 3.9,3.15 Наказ МВС України від 15.01.18 р.№ 25 розділ VI пп. 7, 8) - до 27.08.2021.

Зазначений припис отримано 17.06.2021 директором Ліцею, про що свідчить його підпис на примірнику припису.

Позивач, не погодившись із приписом ГУ ДСНС у Полтавській області від 17.06.2021 № 40, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі -Кодекс) забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частиною другою статті 64 Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до приписів статті 66 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 /надалі - Положення №1052/, встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Пунктом 7 Положення №1052 передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" /надалі - Закон №877-V/ для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Пунктами 1, 11 частини 1 статті 67 Кодексу передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 (далі - ППБУ), та відповідно до пункту 1 розділу І Загальні положення встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2 розділу І Загальні положення).

Згідно з пунктом 1.2. розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до додатку А (обов`язковий) таблиці А1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» загальноосвітні школи (усі приміщення) віднесено до переліку об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння (І тип системи передавання тривожних сповіщень).

Пунктом 2.23. розділу ІІІ ППБУ встановлено, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Пунктом 7.3.3. ДБН В.1.1.-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" визначено, що у будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не допускається застосовувати будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

а) В1, Г1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

б) Г2, В2, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

в) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;

г) В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів, холів і фойє.

За приписами пункту 2.16. розділу ІІІ ППБУ у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2.37. розділу ІІІ ППБУ не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

Згідно з пунктами 5, 6 розділу ІІ ППБУ на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Пунктами 3.9., 3.15 розділу ІІ ППБУ визначено, що вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Згідно з пунктами 7, 8 розділу ІV Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для гасіння обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та розбризкуванням речовини, якщо вони не призначені для цього.

Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості і, як наслідок, зниження видимості в приміщенні.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку на ДСНС та його територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень. Відповідні заходи державного нагляду (контролю) здійснюються з урахуванням вимог Закону № 877-V.

Як встановлено судом, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС у Полтавській області видано припис № 31 від 17.06.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким Ліцей зобов`язано усунути виявлені порушення.

Суд зазначає, що підстави та порядок проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивачем не оскаржуються.

Суд відхиляє посилання позивача щодо протиправності прийнятого за наслідками перевірки припису, оскільки в акті перевірки, на підставі якого винесено припис, у таблиці уніфікованої форми під назвою «Опис виявлених порушень законодавства» у колонці З «опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства» у жодному із рядків не зазначено відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства.

Суд констатує, що дійсно таблиця уніфікованої форми «Опис виявлених порушень законодавства» містить колонку «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства».

Водночас суд бере до уваги, що Законом № 877-V не встановлено вимог до змісту акту перевірки в частині зазначення доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, натомість обов`язковим визнається наявність в акті опису виявлених порушень (ч. 6 ст. 7 Закону). У свою чергу, частиною 1 статті 8 Закону № 877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Враховуючи викладене, відсутність посилання в акті, складеному за результатами здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, не є підставою для висновку про порушення процедури проведення перевірки та протиправності прийнятих за її наслідками рішень.

Надаючи правову оцінку припису ГУ ДСНС у Полтавській області від 17.06.2021 № 31, який є предметом спору у цій справі, суд виходить з такого.

Стосовно пунктів 2, 3, 5, 6 припису від 17.06.2021 № 31, суд зазначає, що порушення вимог законодавства, які зобов`язано усунути позивача вказаними пунктами, описані детально в акті перевірки з урахуванням норм законодавства, чинних на час проведення перевірки.

Позивачем не заперечується факти порушення відповідних вимог законодавства.

Водночас позивач обґрунтовує неправомірність пунктів 2, 3, 5, 6 припису фактом вжиття заходів на їх виконання.

Суд наголошує, що заходи на виконання вимог пунктів 2, 3, 5, 6 припису, здійснені позивачем після його прийняття, про що свідчать наказ про усунення порушень від 30.06.2021 № 197а-о/д, акт про усунення порушень, жодним чином не підтверджує протиправність припису, натомість свідчить про визнання фактів порушення позивачем і здійснення дій на їх усунення.

Отже, суд приходить до висновку, що пункти 2, 3, 5, 6 припису від 17.06.2021 № 31 викладені відповідачем обгрунтовано, на підставі діючих норм законодавства.

Щодо пункту 1 припису від 17.06.2021 № 31, яким зобов`язано позивача усунути порушення ППБУ розділ V п. 1.2 ДБН В.2.5-56-2014 додаток А табл. А.1 п. 7.3 у зв`язку з тим, що приміщення ліцею не обладнано системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей ( в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання), суд зазначає, що така вимога грунтується на приписах ППБУ та ДБН В.2.5-56-2014, а факт відсутності у ліцею систем пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей сторонами не заперечується.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що в акті і приписі відповідне порушення зафіксоване безпідставно з огляду на те, що у відповідності до п.1.2 ДБН В.2.5-56-2014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об`єктів СПЗ під час їх нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень і будинків за вибухонебезпечною і пожежною безпекою. Суд звертає увагу на те, що вимоги щодо обладнання систем пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей встановлені перш за все ППБУ, пункти 1, 2 розділу І яких чітко визначають, що ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Отже, ППБУ є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами під час експлуатації нерухомого майна, а не лише під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на п. 12 розділу III «Вимоги пожежної безпеки до утримання території, будівель, приміщень та споруд, евакуаційних шляхів і виходів» Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 №974, за змістом яких будівлі закладів та установ для оповіщення людей про пожежу можуть бути обладнані такими засобами оповіщення: внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі; спеціально змонтовані мережі мовлення; дзвінки та інші звукові сигнали. Суд враховує, що пунктом 3 розділу І ППБУ передбачено, що центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не обґрунтовано необхідність встановлення системи керування евакуюванням людей (в частині систем оповіщення про пожежу та показників напрямку евакуювання) з посиланням на норми чинного законодавства, суд згідно пункту 5.1 таблиці Б.1 додатку Б обов`язкового) ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту» будинки, приміщення загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, навчальних корпусів шкіл-інтернатів підлягають обладнанню системами керування евакуюванням людей (в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання). Не зазначення відповідачем в акті перевірки реквізитів нормативного акту, які порушено позивачем, є недоліком, допущеним під час здійснення заходу нагляду (контролю), однак такий недолік не може бути підставою для визнання неправомірним припису у відповідній частині.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пункт 1 спірного припису є законним та обгрунтованим.

Оцінюючи правомірність пункту 4 припису, яким зобов`язано позивача усунути порушення 2.37. розділу ІІІ ППБУ з огляду на відсутність дверей на виходах 2-го та 3-го поверхів будівлі до сходових кліток, суд зазначає, що така вимога припису ґрунтується на нормах ППБУ, які покликані забезпечити безпеку людей під час пожежі.

Твердження позивача про необґрунтованість встановленого порушення, оскільки відповідно п. 2.37 Розділу III «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» ППБУ не допускається знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток, що, на переконання позивача, свідчить про те, що норми ППБУ передбачають лише заборону знімати двері, а не обов`язковість їх встановлення на сходових клітинах у разі їх відсутності, суд відхиляє. Суд акцентує увагу на тому, обов`язок щодо не зняття дверей вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток (негативне зобов`язання) фактично свідчить про позитивний обов`язок забезпечити наявність таких дверей з метою унеможливлення задимлення сходових кліток, які є спільною частиною шляхів евакуації з поверхів навчального закладу. Крім того, суд вважає слушними доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що при проектуванні та будівництві будівлі навчального закладу не було передбачено встановлення дверей на виході з поверхів до сходових кліток, натомість технічний паспорт, на який посилається позивач, було виготовлено станом на 24 червня 2011 року, тобто значно пізніше після завершення будівництва, у зв`язку з чим не посвідчує початкові інженерні рішення, які були прийняті безпосередньо при проектуванні та будівництві навчального закладу.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність припису від 17.06.2021 № 31.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що припис від 17.06.2021 № 31 ґрунтується на вимогах законодавства, прийнятий з урахуванням усіх істотних обставин, відповідає принципу пропорційності, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним і скасування задоволенню не підлягають.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ( вул. Першотравнева, буд.53, Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 23553931 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області ( вул. М.Бірюзова, 26/1, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 38610079 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська обл., м.Кременчук, пл. Перемоги, 2, ідентифікаційний код 24388300) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол