Ухвала суду № 104235164, 10.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15565/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши клопотання/заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №440/15565/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.12.2021, в якому оголошувалась перерва до 25.01.2022.

Ухвалою суду від 25.01.2022 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

09.05.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання/заява про відвід судді Гіглави О.В. у справі №440/15565/21.

Вказана заява обґрунтована тим, що розгляд справи №440/15565/21 суддею розпочато у листопаді 2021 року. Враховуючи факт вчинення суддею Гіглавою О.В. моральних мордувань, вчинення наруги над правами позивача, як людини і громадянки на отримання важливої публічної інформації шляхом свідомого приховування оперативної, публічної офіційної інформації 24.02.2022, позивач вважає, що суддя Гіглава О.В. підлягає відводу і не може брати участь у розгляді справи №440/15565/21, оскільки її дії упереджені, необ`єктивні, а професійні обов`язки виконані на свій упереджений розсуд, чим було підірвано довіру позивача у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості мотивів, з яких заявлений відвід, суддя виходить з наступного.

Відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

За приписами частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Стаття 37 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

У даному випадку клопотання/заява ОСОБА_1 про відвід судді Гіглави О.В. не містить фактів чи доказів, які можна перевірити або підтвердити та які свідчили б про: - вчинення суддею Гіглавою О.В. моральних мордувань позивача та наруги над її правами, як людини і громадянки; - приховування суддею оперативної чи публічної офіційної інформації відносно позивача 24.02.2022; - вчинення суддею Гіглавою О.В. упереджених та необ`єктивних дій у справі, а також виконання нею професійних обов`язків під час розгляду справи на свій упереджений розсуд.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження доводів про те, що суддя Гіглава О.В. перебуває у дружніх відносинах зі сторонами у справі чи підтримує близькі стосунки зі сторонами або іншими учасниками судового процесу, або прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи або доказів на підтвердження інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Гіглави О.В. при розгляді справи №440/15565/21.

Доводи ОСОБА_1 про необ`єктивність та упередженість судді Гіглави О.В. ґрунтуються виключно на суб`єктивних уявленнях та припущеннях, не підтверджені жодними доказами, а також не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді Гіглави О.В. або зацікавленість останньої в результаті розгляду цієї справи.

Судом не встановлено існування будь-якої з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Гіглави О.В.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

В силу положень частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Виходячи з приписів частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, задля вирішення питання про відвід, суддя вважає за необхідне передати справу №440/15565/21 до відділу забезпечення судового процесу, судової статистики та аналітичної роботи Полтавського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Для вирішення питання про відвід судді Гіглави О.В. клопотання/заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №440/15565/21 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Гіглава