Рішення № 104252236, 10.05.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2830/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трак Сістем до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трак Сістем (далі ТОВ Трак Сістем, позивач) звернулось в суд із позовом до Рівненської митниці (далі Рівненська митниця, митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000050/2 від 28.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.01.2022 ТОВ Трак Сістем з метою декларування товару «автобус пасажирський, категорії М3, марки SETRA, S416 HDH, VIN - НОМЕР_1 , номер двигуна - OM457LA, 2011 року виготовлення» на митний пост Дубно Рівненської митниці подало митну декларацію №UA204080/2022/001124 разом з документами, що підтверджують митну вартість, визначену декларантом за основним першим методом, а саме на основі ціни товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення №UA204000/2022/000050/2 від 28.01.2022 про коригування митної вартості товарів, у графі 33 якого вказав, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності.

З усіма сумнівами та твердженнями митного органу позивач не погоджується та вважає, що Рівненська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої митної вартості імпортованого товару. Митний орган не вказав, в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої товариством митної вартості, яке надало усі необхідні документи для підтвердження числових значень митної вартості. З огляду на зазначене вважає, що Рівненська митниця не в достатній мірі навела причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою митною вартістю товарів, тому скоригована митна вартість, на думку позивача, не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Вказані в оскаржуваному рішенні розбіжності у поданих документах не є тими розбіжностями, які є підставою для витребування митним органом додаткових документів, оскільки інші документи в сукупності не викликають сумнівів в достовірності задекларованої митної вартості.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, позивач вважає, що надав до митного оформлення усі документи, які є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару просить визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 ідкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до вимог статті 262 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно з МД №UA204000/2022/000050/2 від 28.01.2022 митну вартість товару заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору на рівні 849 529,05 грн. (26 500,00 EUR). Під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною митною декларацією, встановлено, що у поданих до митного контролю та митного оформлення документах наявні наступні розбіжності.

Згідно поданого інвойсу від 04.01.2022 №220104.16406-CAR_LIM продавцем товару є «CARKAUP OU» (PETERBURI TEE 81, 13816, TALLINN, HARJU MAAKOND, REPUBLIC OF ESTONIA). Разом з тим, в поданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2017 № НОМЕР_2 власником транспортного засобу є СМ-СІС BAIL (J.C.H.F. 43 ALLEE DES JASMINS 37170 CHAMBRAY LES TOURS). При цьому, до митного оформлення не подано будь-яких документів щодо продажу товару від третьої особи, у тому числі договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Згідно інвойсу від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM адреса відправлення Естонія (PETERBURI TEE 81). Разом з цим в гр.15 МД від №UA204080/2022/001124 зазначено країну відправлення Францію та надано копію митної декларації країни відправлення від 04.01.2022 № 22SK5361EX20445900 Словаччини (код документа 9610).

У відповідності до виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 05.11.2021 №56, передбачених пунктом 5.2 контракту, розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватися як після поставки товару, так і на умовах 100% передоплати, та здійснюються протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В жодному із поданих до митного оформлення документів не зазначено конкретні умови щодо оплати товару.

До митного оформлення надано міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 04.01.2022 б/н неналежної якості: неможливо ідентифікувати відомості, зазначеній в ній.

Враховуючи наведене, декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, а саме:

1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу;

2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

5) банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу у разі її здійснення;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування у разі його здійснення;

8) міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 04.01.2022 б/н у належній якості.

На письмову вимогу митниці 27.01.2022 декларантом надано додаткові документи, а саме витяг з Інтернет ресурсу, яким не спростовано розбіжності у відомостях, декларованих в МД та поданих до митного оформлення документах: Додатково наданий витяг з Інтернет ресурсу (сайт http://www.truckhandel.pl), однак таке посилання неможливо перевірити. Також у наданому витягу з даного сайту відсутні ідентифікаційна ознака (VIN-код) транспортного засобу.

28.01.2022 декларантом надано лист №б/н, яким повідомлено про відсутність додаткових документів, та прохання прийняти рішення без дотримання термінів, встановлених частиною 3 статті 53 МК України.

Внаслідок вищевикладеного 28.01.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2022/000050/2.

Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість аналогічного транспортного засобу згідно Інтернет ресурсу за посиланням https://bushandel.pl/?lng=pl за відсутності ПДВ, з розрахунку: (87679 EUR/шт. (рівень вартості оцінюваного транспортного засобу з ПДВ) - 23 % (відсоток ПДВ у Польщі) * 1 шт. * 32,05770 (курс валюти UAH/EUR) = 2 164 306,05 UAH (гривень).

Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, становить 2 164 306,05 грн., або у валюті рахунку, за якою подано МД 67 512,83 EUR.

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД від 29.01.2022 №UA204080/2022/002667 без застосуванням положень ч. 7 статті 55 МК України. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 305 091,82 грн.

На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

05.11.2021 між ТОВ Трак Сістем (покупець) та компанією CARKAUP OU (Республіка Естонія) (продавець) укладено договір №56, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив кузова автотранспортних засобів (автомобілів), вантажні автомобілі, легкові автомобілі, пасажирські автобуси, сідельні тягачі, причіпи, напівпричіпи, сільськогосподарську техніку та інші автотранспортні засоби та запчастини до них (далі за текстом «Товари»), відповідно до асортименту, технічних умов, за цінами і комплектністю, визначеними в Інвойсах до даного Договору, які надаються продавцем, і які складають невід`ємну частину даного Договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 даного Договору поставка товару здійснюється на умовах DAP Луцьк Україна, Ковель Україна, Рівне Україна, Ягодин Україна, Нововолинськ Україна, Дубно Україна, Мукачево Україна, Чернівці Україна згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010 року. На продавця покладаються всі витрати, пов`язані з доставкою товарів покупцю, а також транспортні витрати, навантажувально-розвантажувальні витрати та витрати на страхування за рахунок продавця таких транспортних засобів. Продавець несе всі витрати з оплати мита, податків, інших офіційних зборів, а також витрати, пов`язані з оформленням митних платежів, пов`язані з вивозом (експортом) товару на території своєї держави.

Загальна вартість товарів за даним Договором становить 780 000,00 євро. Ціни на поставлені товари вказуються продавцем у Інвойсах до даного Договору (п. 4.2, 4.3 даного Договору).

Відповідно до пункту 5.3 даного Договору оплата за товар може здійснюватись покупцем після поставки товару, а також на умовах 100% передоплати.

18.01.2022 для митного оформлення в режимі імпорту товару «автобус пасажирський, категорії М3, марки SETRA, S416 HDH, VIN - НОМЕР_1 , номер двигуна - OM457LA, 2011 року виготовлення» декларант подав на митний пост Дубно Рівненської митниці митну декларацію №UA204080/2022/001124 від 18.01.2022, в графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару 26 500,00 євро. Митну вартість визначено за першим методом (за ціною контракту), яка становить 849 529,05 грн.

До митної декларації додано такі документи: зовнішньоекономічний договір від 05.11.2021 №56; рахунок-фактуру (інвойс) від 04.01.2022 №220104.16406-CAR_LIM; автотранспортна накладна б/н від 04.01.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А744653 від 04.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2017 №2017FN63560; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №71 від 18.01.2022; копію митної декларації країни відправлення №22SK5361EX20445900 від 04.01.2022; інші некласифіковані документи.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-тиденний термін запропоновано подати такі документи:

1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу;

2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

5) банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу у разі її здійснення;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування у разі його здійснення;

8) міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 04.01.2022 б/н у належній якості.

На електронне повідомлення митниці декларантом надано додаткові документи, а саме: витяг з Інтернет ресурсу.

Як зазначає відповідач, 28.01.2022 декларантом надано лист №б/н, яким повідомлено про відсутність додаткових документів, та прохання прийняти рішення без дотримання термінів, встановлених частиною 3 статті 53 МК України.

28.01.2022 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000050/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000056.

Як зазначено у графі 33 цього рішення, заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані декларантом до митного оформлення товарів містять наступні неточності.

Згідно поданого інвойсу від 04.01.2022 №220104.16406-CAR_LIM продавцем товару є «CARKAUP OU» (PETERBURI TEE 81, 13816, TALLINN, HARJU MAAKOND, REPUBLIC OF ESTONIA). Разом з тим, в поданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2017 № НОМЕР_2 власником транспортного засобу є СМ-СІС BAIL (J.C.H.F. 43 ALLEE DES JASMINS 37170 CHAMBRAY LES TOURS). При цьому, до митного оформлення не подано будь-яких документів щодо продажу товару від третьої особи, у тому числі договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Згідно інвойсу від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM адреса відправлення Естонія (PETERBURI TEE 81). Разом з цим в гр.15 МД від №UA204080/2022/001124 зазначено країну відправлення Францію та надано копію митної декларації країни відправлення від 04.01.2022 № 22SK5361EX20445900 Словаччини (код документа 9610).

У відповідності до виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 05.11.2021 №56, передбачених пунктом 5.2 контракту, розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватися як після поставки товару, так і на умовах 100% передоплати, та здійснюються протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В жодному із поданих до митного оформлення документів не зазначено конкретні умови щодо оплати товару.

До митного оформлення надано міжнародну товаротранспортну накладну CMR від 04.01.2022 б/н неналежної якості: неможливо ідентифікувати відомості, зазначеній в ній.

Додатково наданий витяг з Інтернет ресурсу (сайт http://www.truckhandel.pl), однак таке посилання неможливо перевірити. Також у наданому витягу з даного сайту відсутні ідентифікаційна ознака (VIN-код) транспортного засобу.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб. Не надано документів, витребуваних митницею.

Крім того, зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів з посиланням на цінову інформацію із сайтів мережі Інтернет щодо вартості аналогічних товарів.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України) митної вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість аналогічного транспортного засобу згідно Інтернет ресурсу за посиланням https://bushandel.pl/?lng=pl за відсутності ПДВ, з розрахунку: (87 679 EUR/шт. (рівень вартості оцінюваного транспортного засобу з ПДВ) - 23 % (відсоток ПДВ у Польщі) * 1 шт. * 32,05770 (курс валюти UAH/EUR) = 2 164 306,05 UAH (гривень).

Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, визначено митним органом на рівні 2 164 306,05 грн., або у валюті рахунку, за якою подано МД 67 512,83 EUR.

Здійснено випуск у вільний обіг транспортного засобу за МД від 29.01.2022 №UA204080/2022/002667 зі сплатою митних платежів.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автобуса пасажирського, марки SETRA, VIN - НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення, за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору ТОВ Трак Сістем подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс)). При цьому, остаточна ціна товару визначена саме у інвойсі від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM, яка становить 26 500,00 євро. А з урахуванням умов договору № 56 від 05.11.2021 щодо покладення усіх витрат з доставкою товару, в тому числі транспортних витрат, навантажувально-розвантажувальних витрат та витрат на страхування, на продавця, тому вартість товару складає митну вартість. До того ж, наведені в оскаржуваному рішенні розбіжності щодо зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу іншої особи, відмінної від продавця товару, не впливають на числові визначення митної вартості.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний договір № 56 від 05.11.2021 та інвойс від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, за якими можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів за імпортований товар, вказаних у інвойсі. Відсутність у поданих документах конкретизації щодо умов оплати не змінює вартість товару, визначену сторонами в інвойсі від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM. При цьому, сторони узгодили умови оплати у договорі як у формі передоплати, так і після поставки товару. Тобто, відсутність платіжних документів під час розмитнення товару не вливає на визначення ціни товару, узгоджену між сторонами.

Відсутність будь-яких інших документів щодо продажу товару від третьої особи, в тому числі за їх відсутності у позивача, не впливає на визначення ціни товару між сторонами договору № 56 від 05.11.2021.

Також суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що продавцем товару є компанія-експортер CARKAUP OU (Республіка Естонія), а покупцем - ТОВ Трак Сістем; усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією, а тому сумніви відповідача щодо учасників зовнішньоекономічної операції не знаходять підтвердження матеріалами справи.

Щодо неналежної якості поданої митному органу CMR від 04.01.2022 б/н слід зазначити, що інші документи, подані декларантом, надають можливість ідентифікувати відомості щодо сторін договору та ціну товару, а тому відсутність чіткої копії CMR від 04.01.2022 б/н не впливає на визначення митної вартості.

Суд також звертає увагу, що у наданій до митного оформлення експортній декларації від 04.01.2022 №22SK5361EX20445900 зазначена вартість товару, яка відповідає фактурній вартості та становить 26 500,00 євро, що підтверджує митну вартість, вказану у митній декларації.

Відтак, у наданій декларації всі числові значення митної вартості узгоджуються з іншими товаросупровідними документи, відомості про відправника та отримувача відповідають саме цій зовнішньоекономічній операції. Законодавство Європейського Союзу не обмежує експортерів у виборі митниць задля замитнення товарів, важливо щоб документи в повній мірі відображали положення зовнішньоекономічної операції та ідентифікаційні характеристики товару. Окрім того, зазначення іншої особи у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не впливає на визначену митну вартість товару.

Щодо умов поставки, варто вказати, що умови поставки DAP Інкотермс 2010 - розшифується Delivered At Point named point of destination перекладається Поставка в пункті, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення.

Згідно умов поставки DAP Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсової або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

З вищенаведеного слідує, що ціна визначена в рахунку-фактурі включає в себе усі необхідні платежі, а тому декларант ТОВ Трак Сістем не повинний надавати ще якісь додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого транспортного засобу.

Також необґрунтованою є і вимога митниці щодо надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією,. Крім того відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 1 статті 3 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару, а тому наданий декларантом рахунок-фактура (інвойс) від 04.01.2022 №220104.16406-СAR_LIM підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 26500,00 6вро, що відповідає митній вартості заявленій у митній декларації №UA204000/2022/000050/2 від 28.01.2022.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA204000/2022/000050/2 від 28.01.2022 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правової допомоги від 01.02.2022, рахунка-фактури від 22.02.2022 №1-000000365, виданого адвокатом Крючковим В.О., попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну допомогу, відповідно до яких орієнтовна сума витрат складає 10 000,00 грн.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги від 01.02.2022 слідує, що вартість послуг погоджується сторонами додатково та підтверджується актом приймання-передачі послуг. Однак таких документів суду не надано. Крім того, не надано доказів сплати позивачем витрат на правову допомогу, а тому суд вважає недоведеними позивачем витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Відтак, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням від 18.02.2022 №370 позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000050/2 від 28 січня 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трак Сістем (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, код ЄДРПОУ 43743581) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук