Ухвала суду № 104251267, 04.05.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"04" травня 2022 р.Справа № 924/159/14

Господарський суд Хмельницької області у складі суддів Вибодовського О.Д., Крамара С.І. та головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Мазій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, порушеної

за спільною заявою

1. ОСОБА_1 , м. Хмельницький

2. ОСОБА_2 , м. Хмельницький

3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", с. Богданівці Хмельницького району

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький

(розгляд заяви (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_3 м. Хмельницький)

кредиторів : ОСОБА_4 - за довіреністю

Бевза Ю.П. - представник за ордером ТОВ "Озерна", гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6

боржника : не з`явились

розпорядника майном - арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. - не з`явився

за участю : ОСОБА_3 - заявник

В засіданні 4 травня 2022р. судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, тоді як виготовлення її повного тексту завершено 10 травня 2022р.

встановив:

Ухвалою суду від 24.07.2014р. (суддя Яроцький А.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

24.07.2014р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі № 924/159/14. про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

В межах справи ухвалою від 4 жовтня 2016 року задоволено заяву судді Яроцького А.М. про самовідвід, тоді як за Розпорядженням № 59/16 від 04.10.2016р. керівника апарату суду відповідно до пунктів 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/159/14.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016р. через задоволення відводу (самовідводу) судді згідно ст. 20 ГПК України справу № 924/159/14 передано на розгляд судді Грамчуку І.В., яким справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 14.01.2019р. зважаючи на складність справи № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр", а також збільшення кількості заяв учасників справи, віднесених до виключної підсудності суду в порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що підлягають розгляду в межах справи № 924/159/14 у відповідності до ст.ст. 6, 32, 33 ГПК України, ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено послідуючий розгляд справи здійснювати у колегіальному складі суду, передавши її матеріали уповноваженій особі Господарського суду Хмельницької області з метою визначення персонального складу господарського суду з дотриманням вимог ст. 32 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.01.2019р. у справі № 924/159/14 до складу колегії суддів включено: Грамчука І.В. - головуючий суддя, Вибодовського О.Д. та Крамара С.І., якими справу прийнято до провадження в колегіальному складі з призначенням для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.06.2019р. усунено за ініціативою суду арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , Свідоцтво № 431 від 02.04.2013 року, E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від виконання обов`язків розпорядника майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30145299; місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Озерна, 20) припинивши його повноваження розпорядника майна боржника у справі № 924/159/14.

З метою визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі № 924/159/14 застосовано Автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено Харитонюка Євгена Васильовича (а/с 71, 20301, м. Умань, Черкаська область; вул. Старицького, буд. 5, м. Умань Черкаська область; E-mail ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2), якого зобов`язано протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали в справі про банкрутство, до дати проведення наступного судового засідання, надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій статті 114 Закону, на паперовому носії та/або в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої він отримав відповідну ухвалу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2019р. касаційну скаргу арбітражного керуючого Сибаля А.М. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2019р. (в частині усунення за ініціативи суду арбітражного керуючого Сибаля А.М. від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "Октант-центр" та застосування Автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого) та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. у справі № 924/159/14 залишено без змін.

Ухвалою суду від 04.02.2020р. арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича (а/с 71, 20301, вул. Старицького, буд. 5, м. Умань Черкаська область; E-mail ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 ), призначено розпорядником майна у справі № 924/159/14 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м.Хмельницький з відкладенням судового розгляду на іншу дату.

16 лютого 2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_3 м. Хмельницький.

Окрім того судом отримано заяву (вх. № 05-22/1150/22 від 17.02.2022р.) розпорядника майном боржника - ТОВ "Октант-центр" м. Хмельницький, арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. про перенесення судового засідання через неотримання ним витребуваної інформації від боржника.

Повідомивши прибулих до суду представників учасників справи про надходження цих заяв, суд попереднє засідання у справі № 924/159/14 відклав, призначивши заяву (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_3 до розгляду із витребуванням в розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. відомостей про результати розгляду згаданої заяви.

У відповідності до заяви (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) 17 червня 2010 р. між ЗАТ«Октант», в особі голови правління ОСОБА_9 та ОСОБА_3 був укладений Договір про дольове інвестування у нежитлове будівництво № 1-ЖИ-89.

За вказаним договором підприємство зобов`язане збудувати і передати клієнту обумовлений об`єкт інвестування у власність в строк до 30.12.2011р.

Згідно п. 1.5 Договору про дольове інвестування об`єктом інвестування стало приміщення на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м.

Вартість одного квадратного метра на день укладання становила: 28,9 кв.м,- 12 720 грн.; 5,4 кв.м. - 6 360 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору підприємство зобов`язане збудувати і передати у власність клієнта об`єкт інвестування на умовах, передбачених цим Договором, у строк до 30.12.11р. Однак до цього часу підприємство не надало у власність ОСОБА_3 вищевказане приміщення.

На переконання заявника, ОСОБА_3 виконав усі умови Договору, зокрема здійснив повний розрахунок відповідно до п. 4.2. згідно графіку: 17 червня 2010 р. позивач сплатив 100 000 грн. (сто тисяч грн.); 21 червня 2010р.- 100 000 грн. (сто тисяч грн.); 24 червня 2010р.- 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч грн.); червня 2010р.- 25 000 грн. (двадцять п`ять тисяч грн.); 1 липня 2010 p.- 30 951 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн.); 06 липня 2010р. - 95 000 грн. (дев`яносто п`ять тисяч грн.). Всього по підрахункам О.ОСОБА_3 ним було сплачено - 400 951 грн. (чотириста тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн.).

Відповідно до п. 7.1. Договору передача об`єкту у власність Клієнту здійснюється підприємством протягом одного місяця з моменту подачі клієнтом, документів про фактичне інвестування 100% загальної приведеної площі конкретного об`єкту за відповідний час, але не раніше запланованої дати передачі будинку під заселення.

Правонаступником ЗАТ «Октан» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр», відносно якого ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство № 924/159/14.

В січні 2016р. ОСОБА_3 звернувся до ЖБК «Подільський край» (оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_3 перейшов на баланс даного ЖБК) із заявою про виконання вищевказаного договору та передачу об`єкту у власність на, що йому надали відмову вказавши, що на вищевказане приміщення ЗАТ «Октант» уклав договір № 1-ЖИ-89 від 30.06.2009р. із ОСОБА_1 , проте на думку заявника, ОСОБА_3 раніше сплатив повну суму вартості приміщення ніж відповідачка.

Враховуючи невиконання товариством вимог договору, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати майнові права на об`єкт інвестування - приміщення на 1 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м. та зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Подільський край» виконати умови Договору про дольове інвестування у нежитлове будівництво № 1-ЖИ-89 від 17.06.10р. в натурі та передати у власність ОСОБА_3 приміщення на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. по справі № 686/5302/16-ц, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «Октант-Центр» в особі арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича про визнання майнових прав та зобов`язання до вчинення дій - відмовлено.

При цьому, на думку заявника, судом встановлено, що ОСОБА_3 виконав усі умови Договору, зокрема здійснив повний розрахунок відповідно до п. 4.2. згідно графіку: 17 червня 2010р. позивач сплатив 100 000 грн. (сто тисяч грн.); 21 червня 2010р.- 100 000 грн. (сто тисяч грн.); 24 червня 2010р.- 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч грн.); червня 2010р.- 25 000 грн. (двадцять п`ять тисяч грн..); 1 липня 2010 p.- 30 951 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн..); 06 липня 2010р. - 95 000 грн. (дев`яносто п`ять тисяч грн.). Всього було сплачено - 400 951 грн. (чотириста тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча грн.).

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене заявник дійшов висновку, що судом встановлено сплату кредитором на користь боржника загалом 400 951 грн., а також вважає, що даний факт є преюдиційним та не підлягає додатковому доказуванню.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. по справі № 686/8408/16-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010 року про дольове інвестування у нежитлове будівництво, укладений між закритим акціонерним товариством «Октант» (правонаступником якого є ТОВ «Октант-Центр») та гр. ОСОБА_3 .

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпшого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На думку заявника, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

На переконання ОСОБА_7 , з врахуванням того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. та сплачені грошові кошти боржником ТОВ «Октант-центр» не повернуто кредитору, ОСОБА_8 звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог в процедурі банкрутства ТОВ «Октант-центр» у розмірі 400 951 грн.

Таким чином, керуючись ст.ст. 15, 16, 215, 1212, 1213 ЦК України та ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник просив визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 15.10.1996р.) конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 20, код ЄДРПОУ 30145299) з грошовими вимогами на загальну суму 405 913 (чотириста п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн., з яких: 400 951 грн. - основна заборгованість та 4 962 грн. - судовий збір.

Окрім того судом отримано заяву (вх. № 05-22/1398/22 від 03.03.2022р., вх. № 05-22/1400/22 від 03.03.2022р.) розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. та клопотання (вх. № 05-22/1408/22 від 03.03.2022р.) уповноваженої особи учасника ТОВ "Октант-Центр" ОСОБА_4 про перенесення судового засідання через введення на території України військового стану.

У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а тому враховуючи введення в Україні воєнного стану та вищезгадані клопотання учасників справи, судом розгляд справи було відкладено.

При цьому бувший керівник боржника ОСОБА_9 підримав необхідність задоволення вимог ОСОБА_3 , з викладених ним у правовій позиції підстав.

В отриманому судом відзиві на заяву про визнання грошових вимог (вх. № 05-22/1655/22 від 28.03.2022р.) ознайомившись із заявою ОСОБА_3 про визнання грошових вимог боржник повідомив Суд про наступне:

на підтвердження грошових вимог заявником надано копії рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі № 686/8408/16-ц, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. у справі № 686/5302/16-ц, договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р., довідки ЗАТ "Октант" вих. № 433 від 12.08.2010р.

Наразі ОСОБА_8 стверджує, що відповідно до договору про дольове інвестування у нежитлове будівництво № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. він сплатив боржнику 400 951 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі № 686/8408/16-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво, а тому сплачені заявником кошти в сумі 400 951 грн. підлягають поверненню як безпідставно набуті.

На думку заявника, факт сплати ним коштів в сумі 400 951 грн. встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. у справі № 686/5302/16-ц.

Відповідно до ч. І ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 73 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. І ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За змістом наведених норм КУЗПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, щодо прав та обов`язків кредитора як сторони у справі про банкрутство, щодо порядку доведення стороною даних, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, щодо порядку надання доказів у справі; а також звертаючись до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово та послідовно викладалась стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та стосовно ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, можна дійти таких висновків:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);

- проте, обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови : від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 05.03.2019р. у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі № 915/535/17, від 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18).

відтак, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019р. у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі № 915/535/17, від 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);

отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17).

В умовах принципової незмінності порядку розгляду заяв конкурсних кредиторів в попередньому засіданні суду згідно КУзПБ порівняно із Законом України «Про відновлення платоспроможйості боржника або визнання його банкрутом» вищезгадані висновки Верховного Суду щодо застосування норм є актуальними і для розгляду даної справи.

Разом з тим на переконання боржника, в порушення вимог ч.1 ст. 74 ГПК України, ч. І ст. 45 КУзПБ заявник не надав належних та допустимих доказів сплати ним боржнику загалом 400 951 грн. на виконання договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво, як от квитанцій банку чи квитанцій до прибуткових касових ордерів, тощо.

Довідка ЗАТ "Октант" вих. № 433 від 12.08.2010р. не є первинним документом в розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який би безспірно підтверджував факт здійснення господарської операції - сплату на рахунок/внесення в касу грошових коштів.

Окрім того, не відповідає дійсності покликання заявника про те, що факт сплати ним коштів в сумі 400 951 грн. встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. у справі № 686/5302/16-ц.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наразі на думку боржника, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності (відповідна правова позиція щодо застосування положень ч.4 cm. 75 ГПК України міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2018р. № 917/1345/17 (п.32), а також постановах Верховного Суду від 15.02.2022р. у справі № 911/731/18, від 14.12.2021 № 910/3651/20 та ін.).

Як вбачається зі змісту рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. у справі № 686/5302/16-ц останнім не встановлювався факт сплати заявником на користь боржника коштів в сумі 400 951 грн., оскільки в мотивувальній частині рішення суду, яке починається із слів "судом встановлено" відсутня будь-яка згадка про сплату заявником таких коштів.

Натомість в описовій частині рішення суду зазначено, що позивач звернувся в суд з позовом вказавши, серед іншого про сплату ним грошових коштів, проте, як свідчить надалі мотивувальна частина рішення суду, таке твердження позивача не перевірялось та не оцінювалось судом, а тому відсутні преюдиційні обставини і заявник повинен доводити сплату ним грошових коштів в загальному порядку належними та допустимим доказами, чого заявником не зроблено.

У боржника відсутні первинні документи, які б підтверджували факт сплати заявником грошових коштів в сумі 400 951 грн.

Враховуючи вищенаведене, боржником грошові вимоги кредитора - ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-Центр" не визнаються, а відтак товариство просило Суд у визнанні грошових вимог кредитора відмовити.

Безпосередньо в судовому засіданні 04.05.2022р. ОСОБА_3 надав для огляду оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів № 617 від 17.06.2010р. на 100 000 грн., № 621 від 21.06.2010р. на 100 000 грн., № 624 від 24.06.2010р. на 50 000 грн., № 630 від 30.06.2010р. на 25 000 грн., № 701 від 01.07.2010p.- 30 951 грн. та № 706 від 06.07.2010р. на 95 000 грн., на яких містяться часткові відтиски печаток ЗАТ«Октант». При цьому ОСОБА_3 не зміг пояснити хто вчиняв підписи у наявних квитанціях, їх приналежність, а також очевидну візуальну різницю (не ідентичність) самих підписів.

Надавши відповіді на запитання повноважних представників кредиторів і боржника, заявник підтвердив необхідність задоволення його клопотань у справі про банкрутство ТОВ"Октант-центр"; про існування цієї справи ОСОБА_3 було відомо задовго до звернення із відповідними заявами до господарського суду Хмельницької області, оскільки він приймав участь в якості сторони (позивача/відповідача) у цивільних справах, що перебували на розгляді в Хмельницькому міськрайонному суді протягом 2016-2019рр.

Окрім того під час розгляду його заяви (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора, ОСОБА_3 надіслав до суду (вх. № 05-06/208/22 від 18.04.2022р.) Заяву про поновлення процесуальних строків та зарахування до реєстру кредиторів з правом голосу.

Обґрунтовуючи звернення, ОСОБА_3 звернув увагу господарського суду, що його інвестиційний Договір укладений із боржником ТОВ "Октант-центр" за яким і було сплачено суму 400 951 грн., було розірвано після початку процедури банкрутства (24.07.2014р.), через що він був фізично позбавлений права подати заяву щодо кредиторських вимог до боржника у 30-ний строк, а тому просив суд визнати причини пропуску поважними та вважати дані події достатньою підставою для поновлення процесуального строку для подачі кредиторських вимог із зарахуванням до реєстру кредиторів із правом голосу.

Таким чином, керуючись ст.119 ГПК України ОСОБА_3 просив поновити строк для подачі заяви з кредиторськими вимогами з правом голосу та внести його кредиторські вимоги до боржника ТОВ "Октант-центр" у розмірі 400 951 грн. до реєстру кредиторів із правом голосу.

Наразі вислухавши міркування заявника та прибулих до суду представників учасників справи про банкрутство, дослідивши фактичні обставини справи і наявні у матеріалах справи докази, господарський суд констатує відсутність повноважень на поновлення пропущеного строку з наведених підстав :

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законами України.

Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску врегульовані в главі 6 розділу І ГПК України (статті 113 - 119).

Згідно з ст. 118 та ч. 1 ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому строк на заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок його перебігу, а також наслідки його спливу визначено в Кодексі України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Виходячи із наведеного, безпідставними є твердження заявника про поширення на спірні правовідносини загального правила передбаченого ст. 119 ГПК України щодо можливості поновлення встановленого законом процесуального строку, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає ст. 45 КУзПБ як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного у цій статті строку.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку щодо неможливості поновлення строку визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ незалежно від поважності причин його пропуску, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. (Правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 904/678/20).

Розглядом матеріалів справи та заяви гр. ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до ТОВ "Октант-центр" господарським судом встановлено та враховується наступне :

17 червня 2010 р. між ЗАТ«Октант», в особі голови правління ОСОБА_9 та ОСОБА_3 був укладений Договір про дольове інвестування у нежитлове будівництво № 1-ЖИ-89.

За вказаним договором підприємство зобов`язане збудувати і передати клієнту обумовлений об`єкт інвестування у власність в строк до 30.12.2011р.

Згідно п. 1.5 Договору про дольове інвестування об`єктом інвестування стало приміщення на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м.

Вартість одного квадратного метра на день укладання становила: 28,9 кв.м,- 12 720 грн.; 5,4 кв.м. - 6 360 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору підприємство зобов`язане збудувати і передати у власність клієнта об`єкт інвестування на умовах, передбачених цим Договором, у строк до 30.12.11р., однак підприємством у власність ОСОБА_3 вищевказане приміщення не надало.

Саме через невиконання товариством вимог договору, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати майнові права на об`єкт інвестування - приміщення на 1 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м. та зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Подільський край» виконати умови Договору про дольове інвестування у нежитлове будівництво № 1-ЖИ-89 від 17.06.10р. в натурі та передати у власність ОСОБА_3 приміщення на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 34,3 кв.м.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. по справі № 686/5302/16-ц, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «Октант-Центр» в особі арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича про визнання майнових прав та зобов`язання до вчинення дій - відмовлено.

Попередньо Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. по справі № 686/8408/16-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010 року про дольове інвестування у нежитлове будівництво, укладений між закритим акціонерним товариством «Октант» (правонаступником якого є ТОВ «Октант-Центр») та гр. ОСОБА_3 .

Загальні правові наслідки недійсності правочину закріплено ст. 216 ЦК України, відповідно до ч.1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів(ч.3 ст.216 Кодексу).

Таким чином, саме з набранням чинності рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. по справі № 686/8408/16-ц, яким визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010 року про дольове інвестування у нежитлове будівництво, ОСОБА_3 отримав право на повернення можливих інвестицій та звернення з грошовими вимогами в процедурі банкрутства ТОВ «Октант-Центр».

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частиною 15 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення відбувається лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство, а пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може проходити у порядку, передбачених цим Законом.

Отже, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" розгляд як конкурсних, так і поточних грошових вимог його кредиторів здійснюється виключно у випадку та порядку, встановленому спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції на дату набрання чинності рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016р. по справі № 686/8408/16-ц, яким визнано недійсним договір № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010 року про дольове інвестування у нежитлове будівництво, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2022р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла заява гр. ОСОБА_3 з кредиторськими вимогами до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 400 951 грн. До заяви додано документи в обґрунтування обставин викладених в останній.

Згідно п.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалою суду від 24.07.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, яка триває і до цього часу.

21 жовтня 2019 року введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 44 розділу II Кодексу регламентовано введення процедури розпорядження майном боржника, а саме під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Разом з тим, у пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 поряд з іншим продовжуються строки процедури розпорядження майном боржника (Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 12 згідно із Законом №728-IX від 18.06.2020).

Статтею 45 розділу II Кодексу внормовано виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.

Зокрема конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу.

{Частину першу статті 45 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 4 ст.45 Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно ст.1 Кодексу кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

{Абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}.

Звертаючись до господарського суду Хмельницької області із заявою про грошові вимоги до боржника ОСОБА_3 надано на підтвердження своїх кредиторських вимог копії наступних документів :

договір про дольове інвестування у нежитлове будівництво №1-ЖИ-89 від 17.06.2010р.;

квитанції до прибуткових касових ордерів № 617 від 17.06.2010р. на 100 000 грн., № 621 від 21.06.2010р. на 100 000 грн., № 624 від 24.06.2010р. на 50 000 грн., № 630 від 30.06.2010р.;

примірники рішень Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. по справі № 686/5302/16-ц та від 27.07.2016р. по справі №686/8408/16-ц;

довідки ЗАТ «ОКТАНТ» за вих. № 433 від 12.08.2010р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в чинній на час виписки квитанцій редакції, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вищезгаданого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі -Положення) це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі -підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1. Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно із п.2.4. Положення (в редакції пункту, чинній до 24.07.2010р.) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із п.2.7. Положення (в редакції пункту, чинній до 24.07.2010р.) первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов`язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відносини щодо внесення та видачі готівки з каси юридичної особи на той час регулювались "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, яка зареєстрована Міністерством юстиції України 13.01.2005р. № 40/10320.

Відповідно до п.3.3. вищезгаданого Положення приймання готівки в каси проводилось за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

(абзац перший пункту 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.04.2009 р. N 252)

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Наразі у наданих ОСОБА_3 та наявних у матеріалах справи примірниках квитанцій до прибуткових касових ордерів, підписаних в якості головного бухгалтера різними особами, всупереч вимогам п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали квитанції до прибуткових касових ордерів. Тоді як самі підписи підтверджують їх очевидну візуальну різницю (не ідентичність).

За таких обставин, відсутність прізвищ та ініціалів осіб, які від імені ЗАТ«Октант» підписали квитанції до прибуткових касових ордерів, не дозволяє ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Проте, з дати надходження готівки в касу ЗАТ"Октант-Центр" від ОСОБА_3 згідно представлених ним документів жодні зміни у майновому стані боржника не відбувались та рух його активів не здійснювався, дані господарські операції у бухгалтерському та податковому обліку товариства не відображались.

Касова книга ЗАТ"Октант-Центр" та журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів на підтвердження отримання коштів по касових операціях з ОСОБА_3 за період з 17.06.2010р. по 06.07.2010р. відсутні.

Не є первинним документом і довідка ЗАТ"Октант-Центр" № 433 від 12.08.2010р.

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 30 серпня 2017р. залишаючи без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_10 , а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.12.2016р.у справі № 924/159/14 без змін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до п. 4.1 договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво всі розрахунки по цьому Договору проводяться у гривнях. КЛІЄНТ інвестує вартість загальної приведеної площі у визначений строк шляхом передачі коштів в БАНК на рахунок підприємства готівкою, або в безготівковому порядку. Порядок внесення інших видів інвестицій вирішується особисто.

При цьому достовірні та допустимі докази на підтвердження належного виконання сторонами зобов`язань згідно обумовленого сторонами в розділі IY договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. порядку розрахунків матеріали справи не містять.

У відповідності до наказу № 2 від 28.07.2014р. ТОВ "Октант-Центр" спільно з розпорядником майна Сибалем А.М. проводилась інвентаризація майна ТОВ "Октант-Центр", в т.ч. і кредиторської заборгованості.

Згідно акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами станом на 01.08.2014р. заборгованості перед ОСОБА_3 по поверненню грошових коштів у вказаній ним сумі 400 951 грн. не існує, як немає заборгованості щодо передачі ОСОБА_3 об`єкту інвестування за договором № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво.

Жодних прибуткових ордерів, як б підтверджували факт прийняття ЗАТ"Октант-Центр" грошових коштів від ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.

Разом з тим під час судового рогляду грошових вимог гр. ОСОБА_10 ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.11.2016р. витребувано у ДПІ у м.Хмельницькому декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2008р., з податку на прибуток за 4, 2 квартал 2009р., з податку на прибуток за 1, 3 та 4 квартал 2010р. ТОВ "Октант-центр" (ЗАТ "Октант"); витребувано у Головного управління статистики, м.Хмельницький баланс (економічні показники) ТОВ "Октант-центр" (ЗАТ "Октант") за 2008р., 2009р. та 2010р.

В подальшому, на виконання вимог ухвали господарського суду Хмельницької області від 22.11.2016р. на адресу суду від Головного управління статистики у Хмельницькій області супровідним листом №14.2-12/1360 надійшли копії фінансових звітів за формою № 1 "Баланс" по ЗАТ"Октант" за 2008р. - 2010р.

Також, на виконання вимог ухвали господарського суду Хмельницької області від 22.11.2016р. на адресу суду від ДПІ у м.Хмельницькому супровідним листом № 27115/9/22-25-10 надійшли копії декларацій з податку на прибуток за 2008р., з податку на прибуток за перше півріччя 2009р. та за 2009р., з податку на прибуток за 1 - 3 квартали 2010р. ТОВ "Октант-центр" (ЗАТ "Октант"). Зазначені документи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи (суддя Вибодовський О.Д.)

Досліджуючи наявні в матеріалах справи податкові декларації з податку на прибуток за 1-3 квартали 2010р. ТОВ "Октант-центр" (ЗАТ "Октант"), судом встановлено відсутність у даних деклараціях відображеного доходу (внесених інвестицій) гр. ОСОБА_3 за договором № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво в сумі 400 951 грн.

Окрім того, внесення гр. ОСОБА_3 інвестицій по договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. у вказаному ним розмірі 400 951 грн. аналогічно не відображено у долучених до матеріалів справи копіях фінансових звітів за формою №1 "Баланс" по ЗАТ"Октант" за 2010р., що в свою чергу слугує підставою для спростування внесення відповідних інвестицій гр. ОСОБА_3 по договору № 1-ЖИ-89 від 17.06.2010р. про дольове інвестування у нежитлове будівництво ЗАТ"Октант-центр".

Наразі суд критично оцінює аргумент заявника щодо встановлення факту сплати ним коштів в сумі 400 951 грн. рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2019р. у справі № 686/5302/16-ц, оскільки відповідне судження суперечить фактичним обставинам справи через невідповідність предмету спору у справі № 686/5302/16-ц та складу його учасників, що виключає його преюдиційність для господарського суду при розгляді грошових вимог ОСОБА_3 .

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою 08 квітня 2021 року в справі N 904/4262/17 підкреслив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника.

Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.10.2020 у справі N 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі N 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі N 922/1014/18.

При цьому, Верховний Суд наголошує, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Стаття 74 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

{Частина друга статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019}

Приймаючи до уваги викладене, проаналізувавши і дослідивши наявні в матеріалах справи та додані докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності господарський суд приходить до висновку про необхідність відхилення заяви (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 400 951 грн., оскільки внесення гр. ОСОБА_3 коштів в сумі 400 951 грн. не підтверджується первинними документами, бухгалтерським і податковим обліком ТОВ "Октант-Центр", а також фінансовими звітами боржника, за відсутності належних, достовірних та обгрунтованих доказів на її підтвердження.

За звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника гр. ОСОБА_3 з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закону України "Про судовий збір" сплатив 4 962 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією банку від 14.02.2022р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, а тому з огляду на відхилення вимог гр. ОСОБА_3 судовий збір сплачений за подання заяви з грошовими вимогами до боржника покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6-9, 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 41-46, 73, 74, 118, 119, 161, 194, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 м. Хмельницький (вх. № 05-06/208/22 від 18.04.2022р.) про поновлення процесуальних строків та зарахування до реєстру кредиторів з правом голосу - відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 м. Хмельницький (вх. № 05-06/86/22 від 16.02.2022р.) про визнання конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 20, код ЄДРПОУ 30145299) з грошовими вимогами на загальну суму 405 913 (чотириста п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн., з яких: 400 951 грн. - основна заборгованість та 4 962 грн. - судовий збір у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" м. Хмельницький - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили після підписання повного тексту та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10 травня 2022р.

Головуючий суддя Грамчук І.В.

Суддя Вибодовський О.Д.

Суддя Крамар С.І.

Віддрук. 35 прим.:

1- до справи

2 - Виконавчій дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - (post@km.pfu.gov.ua; km@fssu.gov.ua )

3 -Хмельницькій міській раді - rada@khm.gov.ua

4 - ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії - м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13

5 - Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі - смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, 4

6 - Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Хмельницькому - м. Хмельницький, вул. Подільська, 3/1а

7 - Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5

8 - ТОВ "Мрія Центр" - с. Васильківці Гусятинський район Тернопільська область вул. Незалежності, 68А

9 - ТОВ "Мірум Менеджмент" - м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48 офіс 609-3

10 - ПАТ "ВТБ Банк" - info@vtb.com.ua

11 - ПАТ "Банк Форум" - info@forum.ua

12 - Ярмолинецькому районному центру зайнятості - administrator@km.dcz.gov.ua

13 - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - ngu@naftogaz.com

14 - Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" - infonsfond@gmail.com

15 - ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, офіс 17.

16 - Управлінню Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - (post@km.pfu.gov.ua)

17 - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності - mkp_np@i.ua

18 - ОСОБА_5 - АДРЕСА_4 ; м. Хмельницький, главпоштамт а/с 773

19- ОСОБА_1 - АДРЕСА_5

20 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_6 ;

21 - НАК „Украгролізінг" за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК „Украгролізінг" -(info@ukragroleasing.com.ua);

22- ТОВ "Озерна" м.Хмельницький вул..Озерна, буд.20

23 - ТОВ "Октант-центр" - м. Хмельницький, вул. Озерна, 20.(30145290@mail.gov.ua)

24- прокуратурі Хмельницької обл. (zvern@khmel.gp.gov.ua)

25- гр. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 )

26- ОСОБА_9 - АДРЕСА_8

27 - Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua.

28- Національний банк України 01601 nbu@bank.gov.ua

29-Фонд гарантування вкладів фізичних осіб fgvfo@fg.gov.ua

30-ТОВ "ФК "Поліс" office@fcpolis.com

31 - арбітражному керуючому Лукашук Любові Сергіївні ІНФОРМАЦІЯ_4

32 - арбітражному керуючому Харитонюку Євгену Васильовичу ІНФОРМАЦІЯ_2

33- Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна, буд.8А, офіс 111)

34- Центрально-Західному Міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (info@km.minjust.gov.ua)

35- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_9 )

всім реком. з повідомл. про вруч.