Рішення № 10424610, 17.06.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року справа № 2-788-2010 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

секретаря Шевчук О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Новосада Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “Волиньвугілля” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

17 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП “Волиньвугілля” про стягнення середнього заробітку за час затримки в розмірі 47396,23 грн., 10000 грн. моральної шкоди та судових витрат по справі.

Вимоги мотивує тим, що він працював на шахті №1 «НВ» ДП «Волиньвугілля» заступником начальника підземної дільниці. 13.05.2008 року був звільнений з роботи згідно ст. 40 п.2 КЗпПУ. Остаточний розрахунок з позивачем проведено відповідачем 26 листопада 2008 року. За період затримки розрахунку з 13.05.2008 року по 26 листопада 2008 року було 197 календарних днів. Середній заробіток позивача, згідно довідки відповідача, становить 240,59 грн. Вважає, що відповідач зобовязаний виплатити йому середній заробіток за період затримки розрахунку, відповідно до ст. 117 КЗпП України, а саме: 47396,23 грн. із розрахунку: 240,59 грн. х197 календарних днів. Зазначає, що відповідач грубо порушив Конституційне право позивача на своєчасне отримання винагороди за працю і повинен нести відповідальність за завдану йому порушенням його законних прав моральну шкоду, яку оцінює у 10000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 13 травня по 26 листопада 2008 року в розмірі 47396,23 грн., 10000 грн. моральної шкоди та витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 600 грн.

Представник відповідача Новосад Р.А. в судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що за час затримки розрахунку з 13 травня по 26 листопада 2008 року було 138 робочих днів, а тому до стягнення підлягає 33201,42 грн. В частині стягнення моральної шкоди просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 (А.с.4-5) вбачається, що він працював заступником начальника підземної дільниці на ДП «Волиньвугілля» та звільнений з роботи по ст. 40 п.2 КЗпП України (за станом здоровя) 13 травня 2008 року.

Згідно довідки від 14.12.2009 року (а.с. 6)середній денний заробіток ОСОБА_1 складає 240,59 грн.

У довідці від 10.03.10 року №14-468 (а.с.7) зазначено, що компенсація за невикористану відпустку виплачена ОСОБА_1 26.11.2008 року.

Відповідно до ст. 117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, ОСОБА_1 належить до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку з 13 травня по 26 листопада 2008 року в розмірі 33201,42 грн., із розрахунку 240,59 грн. х 138 р.днів = 33201,42 грн., 600 грн. витрат за надання юридичної допомоги згідно розрахунку (а.с.9). При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач, маючи зароблені кошти, не міг розпорядитись ними, невиплата належних йому при звільненні коштів вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 400 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 11 Закону України “Про оплату праці”, ст.ст. 117, 237-1 КЗпПУ, -суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Волиньвугілля” на користь ОСОБА_1 33201 (тридцять три тисячі двісті одну) грн. 42 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку з 13 травня по 26 листопада 2008 року, 400 (чотириста) грн. моральної шкоди, та 600 (шістсот) грн. витрат за послуги адвоката, всього 34201 (тридцять чотири тисячі двісті одну) грн. 42 коп. і в доход держави 340 /триста сорок/ грн. 51 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук