Ухвала суду № 104222564, 26.04.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2022 Справа №607/10897/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Безручко Т.В.

представника стягувача Решетухи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за скаргою ОСОБА_1 ,заінтересовані особиКомунальнепідприємство тепловихмереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»Тернопільської міськоїради надії державноговиконавця відділудержавної виконавчоїслужби умісті ТернополіПівденно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії головного державного виконавця відділу державноївиконавчої службиу містіТернополі Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) Перешлюги Н.Р. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, виданого 06 липня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/10897/18 та накладення арешту на належні їй грошові кошти, просить визнати дані постанови протиправними та скасувати.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує нате,що постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2021 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Перешлюгою H.Р. відкрито виконавче провадження №66723020 про примусове виконання судового наказу №607/10897/18, виданого 03.09.2018 року. Постановою про арешт коштів боржників від 08.09.2021 року з метою реального виконання судового наказу №607/10897/18, виданого 03.09.2018 року накладено арешт на належні їй грошові кошти. Вважає, що такі дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти вважає неправомірними виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років та такий строк для виконання рішення встановлюються з наступного дня після набрання ним законної сили. При матеріалах судової справи № 607/10897/18 та виконавчого провадження № 66723020 відсутній судовий наказ від 03.09.2018 року, з посиланням на виконання якого відкрито виконавче провадження та накладено арешт на належні скаржнику грошові кошти. Натомість, при матеріалах справи та виконавчого провадження є судовий наказ, виданий судом 06.07.2018 року. Вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки вони вчинені після закінчення 3-х річного строку, протягом якого судовий наказ № 607/10897/18 від 06.07.2018 року міг бути пред`явлений до примусового виконання. Оскільки, судовий наказ № 607/10897/18 від 06.07.2018 року набрав законної сили 30.08.2018 року, то 3-х річний строк для його примусового виконання розпочав перебіг з 31.08.2018 року та закінчився 31.08.2021 року. Супровідний лист-заява стягувача щодо примусового виконання судового наказу від 06.07.2018 року надійшов до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.09.2021 року, про що свідчить відповідна відмітка з реєстраційним номером 16036. Постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено 07.09.2021 року, тобто не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа. Із наведених підстав ОСОБА_1 вважає, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу №607/10897/18 та накладення арешту на належні скаржнику грошові кошти неправомірними, оскільки вони вчинені за збігом 3-х річного строку, встановленого законом для примусового виконання судового рішення.

09.12.2021 року Тернопільський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав заперечення щодо поданої скарги у якому зазначили, що перевіркою бази АСВП встановлено, що виконавче провадження №66723020 згідно судового наказу №607/10897/18 від 03.09.2018 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Згідно відмітки на заяві КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради вих.№2133/18 від 02.08.2021 р. до відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) направлено заяву та судовий наказ №607/10897/18 від 03.09.2018 до примусового виконання. Спеціалістом відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зареєстровано та передано до виконання виконавцеві 06.09.2021 року. Державним виконавцем 07.09.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця направлено рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження. Згідно відмітки «отримано» від 15.09.2021 року на постанові про відкриття виконавчого провадження, боржник отримав постанову та був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження. В подальшому 07.12.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів та майна боржника.

Представник КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради надала суду письмові пояснення у яких зазначило, що за заявою Комунального підприємства теплових мереж Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради, 06.07.2018 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області видав судовий наказ №607/10897/18, про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 7 154 грн. 71 коп., яка утворилась по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а також про стягнення судового збору у розмірі 176,20 грн. в рівних частках. Оскільки, судовий наказ набрав законної сили 30.08.2018 р., то перебіг строку пред`явлення наказу до виконання розпочинається 31.08.2018 р. та закінчується 30.08.2021 р. Таким чином, останнім днем строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання є 30.08.2021 р. КПТМ «ТМТКЕ» ТМР судовий наказ від 06.07.2018 року №607/10897/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, пред`явило до виконання у відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 30.08.2021 року, що підтверджується відміткою органу виконавчої служби. Тобто, судовий наказ пред`явлений до виконання в межах строку, встановленого законодавством для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Факт та дата пред`явлення зазначеного наказу до виконання підтверджується листом КП ТМТКЕ № 2133/18 від 02.08.2021 р., списком поданих виконавчих документів в Тернопільський МВ ДВС Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) вих. № 2368/18 від 20.08.2021 р. з відміткою про отримання, де зазначена дата отримання - 30.08.2021 р.

СкаржникОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився та про причину неявки суд не повідомив.

Представник Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради в судовому засіданні вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявки стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив наступні обставини.

06 липня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 7154,71 грн. та 176,20 грн. судового збору в рівних частках.

Відповідно до пунктів 9-11 ч.1 ст. 168 Цивільного процесуального кодексу України в судовому наказі, крім іншого, зазначаються дата набрання судовим наказом законної сили; строк пред`явлення судового наказу до виконання; дата видачі судового наказу стягувачу.

Як вбачається із спірного судового наказу № 607/10897/18 від 06.07.2018 р. у ньому зазначено дату його видачі стягувачу - 03.09.2018 р., а також дату набрання ним законної сили - 30.08.2018 р..

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі коли рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку (ч.1 ст. 124 ЦПК Ураїни)

Оскільки датою набрання законної сили судовим наказом, виданим 06 липня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області є 30.08.2018 р., то строк пред`явлення його до примусового виконання починається із 31.08.2018 року та закінчується 30.08.2021 року.

Згідно інформації, зазначеній у листі КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 2133/18 від 02.08.2021 р., стягувачем направлено судовий наказ Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2018 року, для виконання у Тернопільський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Як вбачається із списку поданих виконавчих документів в Тернопільський МВ ДВС Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) вих. № 2368/18 від 20.08.2021 р. на дата отримання спірного наказу зазначеним органом виконавчої служби - 30.08.2021 р.

Таким чином, суд вважає, що строк пред`явлення стягувачем спірного судового наказу до виконання не сплинув, а тому дії державного виконавця після його отримання відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відтак скарга ОСОБА_1 у цій частині не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до положень частин 5-6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Також судом із матеріалів справи з`ясовано, що заява КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про примусове виконання зазначеного судового наказу зареєстрована органом ДВС 06.09.2021 року.

07.09.2021 року головним державним виконавцем відділу державноївиконавчої службиу містіТернополі Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) Перешлюгою Н.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця направлено рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження.

Згідно відмітки «отримано» від 15.09.2021 року на постанові про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 отримала постанову та була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Case of Immobiliare Saffi v. Italy) наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Враховуючи те, що стягувач КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради звернувся із заявою про примусове виконання судового наказу та пред`явив його у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», тому державний виконавець зобов`язаний був розпочати його примусове виконання.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про правомірність дій державного виконавця з приводу прийняття ним постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутності визначених законом підстав для її скасування.

Крім цього, 08.09.2021 року головним державним виконавцем відділу державноївиконавчої службиу містіТернополі Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) Перешлюга Н.Р. винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ВП №66723020, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та,або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 8214 грн..

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника.Відтак, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на, електронних торгах;4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання,щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділуXIII«Прикінцеві таперехідні положення»цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В силу вимог ч.1, 2, 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під часздійснення виконавчогопровадження виконавецьвчиняє виконавчідії таприймає рішенняшляхом винесенняпостанов,попереджень,внесення подань,складення актівта протоколів,надання доручень,розпоряджень,вимог,подання запитів,заяв,повідомлень абоінших процесуальнихдокументів увипадках,передбачених цимЗаконом таіншими нормативно-правовимиактами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченогочастиною сьомоюстатті 26цього Закону. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Суд вважає, що головним державним виконавцем відділу державноївиконавчої службиу містіТернополі Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ВП №66723020 винесено з дотриманням вимог ст..56 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги скаржника у цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставівищенаведеного,суд вважає,що вимогискаржника провизнання неправомірнимидій державноговиконавця щодо відкриттявиконавчого провадженняз примусовоговиконання судовогонаказу,виданого 06липня 2018року Тернопільськимміськрайонним судомТернопільської областіу справі№607/10897/18та накладенняарешту наналежні їйгрошові коштита скасуваннявказаних постанов,не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 ,заінтересовані особиКомунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 квітня 2022 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан