Вирок № 104217404, 09.05.2022, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/943/18

Провадження № 1-кп/349/4/22

В И Р О К

іменем України

09 травня 2022 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретарів судового засідання Боянівської Г.М., Мартиновської І.П., Гошко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018090210000087 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, який працює підсобним робітником в ПП "Торнадо-Захід", раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

учасники провадження:

прокурори Тринів В.І., Когут В.В., Романов Н.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Яш П.К.

потерпіла ОСОБА_2

представник потерпілої адвокат Шевчук-Філімон Н.М.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив вбивство ОСОБА_3 через необережність.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом обставин.

22 квітня 2018 року біля 17 год 30 хв. ОСОБА_1 разом з знайомими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 після закінчення футбольного матчу, за яким усі разом спостерігали, спочатку пішли до приміщення Колоколинської загальноосвітньої школи, де обговорювали футбольний матч, вживали спиртні напої. У подальшому перемістилися усією компанією на територію біля сільського магазину. У цей час до них підійшов ОСОБА_3 , який без будь-якої на те причини наніс ОСОБА_1 один удар ногою в область спини. Будучи обуреним такою поведінкою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на підставі раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_3 кілька ударів руками в область тулуба. Від нанесених ударів ОСОБА_3 впав на землю, після чого ОСОБА_1 був відтягнутий від потерпілого ОСОБА_5 . Через кілька хвилин ОСОБА_3 повторно підійшов до ОСОБА_1 , виражався в його сторону нецензурними словами, схопив за одяг і почав штовхати. ОСОБА_1 у відповідь почав наносити ОСОБА_3 удари по різних ділянках тіла. Під час нанесення один одному ударів обоє впали на землю, продовжували наносити один одному удари по різних ділянках тіла, за незначний проміжок часу були розтягнуті ОСОБА_5 . ОСОБА_3 сів у машину до ОСОБА_8 , який відвіз його додому. 23 квітня 2018 року біля 05 год мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 виявила сина у ліжку без свідомості. Викликала фельдшера, у подальшому фельдшер викликала невідкладну медичну допомогу. Каретою швидкої допомоги ОСОБА_3 о 09 год. було доставлено до реанімаційного відділення Рогатинської ЦРЛ та звідти госпіталізовано до реанімаційного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01 год. 30 хв. потерпілий ОСОБА_3 помер . Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку, під та на тверду оболонку головного мозку, крововиливом у м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянках голови, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав зовсім. Пояснив, що 22 квітня 2018 року біля 17 год 30 хв. після закінчення футбольного матчу разом з односельчанами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 знаходилися біля приміщення Колоколинської загальноосвітньої шкоди, де обговорювали футбольний матч. За деякий час перемістилися на територію біля сільського магазину. У цей час до них підійшов ОСОБА_3 , який приніс пляшку горілки. У потерпілого була розсічена шкіра під оком. ОСОБА_3 без будь-якої причини розпочав сутичку з ОСОБА_6 , штовхнув його. ОСОБА_6 від поштовху впав, після чого підвівся і пішов геть. Він, ОСОБА_4 і ОСОБА_8 стояли напівколом. Несподівано він відчув сильний удар в спину. Від удару впав на землю. ОСОБА_3 накинувся на нього, почав наносити удари. Він, боронячись від нападу, у відповідь теж став наносити удари ОСОБА_3 . Скільки ударів наніс - точно не пригадує - не більше двох разів вдарив у груди і один раз попав у щелепу. Хтось із присутніх їх розтягнув. Після того він підвівся. За кілька хвилин ОСОБА_3 вдруге підійшов до нього, схопив його за футболку з такою силою, що розірвав її, і наніс удар по тулубу. Він, захищаючи себе, наніс у відповідь кілька ударів ОСОБА_3 по різних ділянках тіла. ОСОБА_11 і ОСОБА_8 їх розтягнули. Навмисно ударів ОСОБА_3 він не наносив, тільки у відповідь на нанесені йому удари. Будь-яких конфліктів до цього часу між ним і ОСОБА_3 ніколи не було, дружніх стосунків з потерпілим він не підтримував, оскільки ОСОБА_3 старший за нього, зловживав спиртними напоями, внаслідок чого ставав неадекватним, не контролював свою поведінку. Після сутички, яку припинили присутні, ОСОБА_3 сів в машину до ОСОБА_8 і поїхав разом з ним додому. Він не міг навіть припустити, що можуть бути такі наслідки для потерпілого. На даний час розуміє, що наносячи удари у відповідь, недобре робив. Просив визнати його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати. У задоволенні цивільного позову відмовити.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 КК України, повністю доводиться показаннями потерпілої, свідків, іншими письмовими доказами, дослідженими і перевіреними у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що доводиться матір`ю ОСОБА_3 . Напередодні 22 квітня 2018 року її син працював, щоб заробити гроші. У неділю пішов в село на футбольний матч. Надвечір вона повернулася додому від сусідки ОСОБА_12 , побачила сина, який лежав на дивані, був побитий. На її запитання, що сталося, син відповів, що підеш в село, будеш знати. Сказав, що його побили, але вони йому за це заплатять. Це були останні слова, які вона почула від сина. Вона пішла спати в іншу кімнату. Біля 5 год. прокинулася, переходила через кімнату, де спав син, перечепилася за його ногу. Коли увімкнула світло, то побачила, що син лежить без свідомості. Зателефонувала до ОСОБА_13 , щоб поїхав по лікарку. ОСОБА_13 відмовився, сказав, що не поїде, хай звертається до тих, з ким її син пив. Вона самостійно зателефонувала до лікарки ОСОБА_14 . Через пів години ОСОБА_15 приїхала, оглянула сина, ввела ліки, викликала швидку медичну допомогу. Госпіталізували сина в реанімацію Рогатинської ЦРЛ, де йому ставили капельниці. Стан його був важкий, а тому цього ж дня його перевезли в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню, де провели томографію голови. Після чого лікарі їй пояснили, що потрібне оперативне втручання. Вона дала згоду на проведення операції. Після операції син помер. За життя він був добрий, багато працював, мав коней, воза. Деколи вживав спиртне. Просила визнати ОСОБА_1 винним та призначити покарання відповідно до вимог закону. Цивільний позов задовольнити повністю.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що працює фельдшеркою в с.Колоколин. Біля 05 год ранку 23 квітня 2018 року до неї зателефонувала ОСОБА_2 , просила терміново приїхати, бо її син помирає. Вона пішла в амбулаторію, взяла чемодан та на велосипеді поїхала до ОСОБА_3 . Потерпілий лежав на дивані, був без свідомості. Вона виміряла тиск, рівень цукру в крові. Чула запах алкоголю від потерпілого. Навколо рота були сліди крові, ротова порожнина без слідів крові. Під оком був синець, зіниці розширені, пульс 80. Стан потерпілого оцінила, як вкрай важкий, зрозуміла, що хворого терміново слід було госпіталізувати. Вона ввела протиінсультний препарат, під час введення якого потерпілого судомило. Одразу після цього зателефонувала на 102. Коли приїхала швидка допомога, лікар оглядав хворого, вона бачила на тілі чорні синці, на обличчі зліва підбите око, здерта шкіра. На її запитання до матері потерпілого що сталося, вона відповіла, що звечора розмовляла з сином, який їй сказав, що підеш в село і будеш знати. Їй відомо, що ОСОБА_3 зловживав спиртним, був конфліктним, напередодні біля магазину бачила сутичку за його участю.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що постійно проживає в с.Колоколин. 21 квітня 2018 року їй виорали город. Вона телефонувала до ОСОБА_3 , який утримував в господарстві коней, щоб заволочив город. Однак він їй відмовив, сказав, що в нього сильно болить голова і ноги. Інший сусід заволочив їй город. ОСОБА_3 вивіз їй на город картоплю для посадки. Був втомлений. На її запитання, що сталося, сказав, що колісниця його вдарила, на обличчі був знак - здерта шкіра. Коли ОСОБА_3 був тверезий, то поводив себе нормально. Коли був у стані алкогольного сп`яніння, то до всіх чіплявся.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що доводиться троюрідним братом ОСОБА_3 22 квітня 2018 року біля 17 год. 40 хв. зустрів у селі ОСОБА_3 . Бачив, що ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння, а тому запропонував йому поїхати разом з ним додому, однак брат відмовився. У подальшому, 23 квітня о 04 год. 45 хв. до нього зателефонувала мати ОСОБА_3 , щоб привезти лікарку. Він сказав їй, що поїде після 05 год. У подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_3 забрала швидка допомога. Йому відомо, що напередодні ОСОБА_3 волочив город і коли знімав з воза колісницю, вона впала йому на голову. ОСОБА_3 вів своєрідний спосіб життя - тиждень працював, а в п`ятницю разом з друзями пив. Внаслідок вживання спиртного починав конфліктувати з усіма, через що виникали бійки. На вихідних "відходив" після вживання спиртних напоїв і побиття. Також може пояснити, що ОСОБА_3 був значно фізично сильнішим від ОСОБА_1 , вищим за зростом, крупнішої тілобудови.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що 22 квітня 2018 року біля 12 год. бачила ОСОБА_3 , який йшов вулицею разом ОСОБА_19 . Обоє були в стані алкогольного сп`яніння. У ОСОБА_3 обличчя було опухле, з лівого боку на обличчі був синяк. ОСОБА_3 часто вживав спиртні напої, перебуваючи в нетверезому стані поводився неадекватно, безпричинно чіплявся до всіх.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 22 квітня 2018 року після футбольного матчу біля школи він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 стояли, розмовляли, обговорювали матч. До них підійшов ОСОБА_3 , приніс горілку. Між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виник безпідставний конфлікт. ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_1 , який у відповідь теж наніс удар. Після цього між ними почалася шарпанина, під час якої вони наносили один одному удари по різних ділянках тіла. Сутичка тривала біля хвилини. Присутні розтягнули їх. За кілька хвилин після словесних образ між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 знову почалася сутичка, під час якої вони наносили один одному удари по різних ділянках тіла, обоє впали на землю, качалися по землі. Присутні вдруге їх розтягнули. Також перед цим біля школи був аналогічний конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 під час якого вони наносили один одному удари. Однак ОСОБА_6 вирвався від ОСОБА_3 і втік.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що працює завідувачкою клубом в с.Колоколин. 22 квітня 2018 року на стадіоні відбувався футбольний матч. Вона теж була присутня на футболі разом з онукою. Бачила ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, нецензурно лаявся, під оком в нього був синець. Пізніше бачила ОСОБА_3 біля клубу, де він біля липи справляв природні потреби. Про подальші події їй нічого не відомо. 23 квітня 2018 року їй стало відомо, що ОСОБА_3 забрала швидка, він впав у кому. Перед цим були непоодинокі випадки, коли вона вгамовувала ОСОБА_3 під час дискотеки в клубі, оскільки він, після вживання спиртного, поводився неадекватно, через що часто був побитий.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що не був очевидцем бійки між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Сів у автомобіль ОСОБА_8 , де вже був ОСОБА_3 , який тримав салфетку біля обличчя. На запитання, що сталося, нічого не відповів. ОСОБА_8 висадив ОСОБА_3 біля його домоволодіння, Потерпілий самостійно вийшов з автомобіля і пішов додому. На запитання до ОСОБА_8 , що сталося, ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 побилися. Перед цим він зустрічав ОСОБА_3 , у якого під правим оком був синяк, подряпаний ніс. На запитання, що сталося, він повідомив, що на нього впала колісниця.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 22 квітня 2018 року він був на футбольному матчі в с.Колоколині. Після футболу вони з односельчанами стояли під сільським магазином. До них підійшов ОСОБА_3 , чіплявся до всіх. Спочатку ОСОБА_3 намагався вдарити ОСОБА_6 , але ОСОБА_6 ухилився від удару, пішов геть. У подальшому між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 зав`язалася шарпанина. Присутні їх розтягнули. За кілька хвилин знову все повторилося. ОСОБА_3 схопив ОСОБА_1 за одяг, шарпав, кричав щось, вживав нецензурну лексику. Під час сутички вони наносили один одному удари. Ударів в область голови він не бачив. На обличчі у ОСОБА_3 була кров, яка потекла зі старої рани. Присутні вдруге розтягнули їх. ОСОБА_3 сів у машину до ОСОБА_21 і поїхав додому.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 23 квітня 2018 року був на футболі. Після закінчення матчу всі розійшлися. Він бачив, що ОСОБА_3 з іншими хлопцями розпивали спиртні напої. Він пішов в село. За деякий час повернувся. ОСОБА_3 почав до нього чіплятися, бо йому здалося, що він ( ОСОБА_6 ) його "послав", наніс йому удар рукою в область обличчя, після цього наніс другий удар, потім третій. Після третього удару він з силою відштовхнув ОСОБА_3 від себе. Від поштовху ОСОБА_3 впав. Після того, як підвівся, взяв до рук штахетину. ОСОБА_4 відібрав в ОСОБА_3 штахетину. Він вирішив піти з місця події. Відійшов кілька метрів, сів неподалік на лавку. Бачив, як ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_1 . Після чого між ними почалася шарпанина, вони обоє впали на землю. ОСОБА_1 був зверху. Їх розтягнули присутні. За 1-2 хв. конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 знову розпочався, вони наносили один одному удари. Під час бійки обоє впали на землю, перекочувалися по землі: то один був зверху, то інший . Хтось з присутніх припинив бійку, стягнув ОСОБА_3 з ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_3 сказав, щоб його відвезли додому, самостійно сів в машину до ОСОБА_8 , який відвіз його додому. Видимих слідів після бійки з ОСОБА_1 у ОСОБА_3 не було. Через кілька хвилин ОСОБА_8 на автомобілі повернувся до компанії. Сказав, що висадив ОСОБА_3 неподалік від його дому, метрів за 500 і ОСОБА_3 пішов додому. ОСОБА_1 може охарактеризувати як спокійного та врівноваженого. Він ніколи не проявляв агресії та не провокував бійки. ОСОБА_3 постійно ходив п`яний, з усіма конфліктував. Того дня він особисто спиртне не вживав та не бачив, щоб спиртне вживав ОСОБА_1 . Горілку приносив з собою ОСОБА_3 , який вже був у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 22 квітня 2018 року разом з односельчанами ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 був на футбольному матчі. Після матчу пішли на територію біля школи, де обговорювали матч, потім перемістилися на територію біля магазину. До них приєдналися ОСОБА_25 і ОСОБА_26 . За деякий час прийшов ОСОБА_3 . Між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виник конфлікт. Через що був конфлікт він пояснити не може, не бачив, як все починалося. Сутичка між потерпілим і обвинуваченим відбувалася двічі. Вони шарпалися, штовхалися, падали на землю, качалися по землі. Два рази їх присутні розтягали. Хто саме не пригадує, можливо ОСОБА_27 . Після другої сутички ОСОБА_3 сів в машину і сказав відвезти його додому. Він завів автомобіль і відвіз його додому. На обличчі у ОСОБА_3 біля ока зліва була кров. Він давав йому вологу серветку, щоб витерти кров. За життя ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, перебуваючи в нетверезому стані, конфліктував з усіма, постійно ходив побитий.

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що працює сільським головою в с.Колоколин. Потерпілий ОСОБА_3 був складним чоловіком, зловживав спиртними напоями. Внаслідок вживання спиртного у нього були часті прояви агресії. 22 квітня 2018 року він був на футбольному матчі, де зустрів ОСОБА_3 . Побачив на обличчі синяки, запитав, звідки в нього ці травми. ОСОБА_3 відповів, що орав город, знімав колісницю з воза, не втримав і вона впала йому на голову. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп`яніння, під час футбольного матчу кричав, нецензурно висловлювався. Раніше, точної дати він не пригадує, був випадок, коли він відбирав у ОСОБА_3 ніж, яким він погрожував комусь з односельчан біля магазину. Він застосував силу, відібрав в нього ніж, викликав поліцію. Про сутичку між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 йому нічого не відомо. ОСОБА_1 може охарактеризувати тільки з позитивної сторони, він завжди спокійний, в стані алкогольного сп`яніння його не бачив.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_29 пояснив, що працює на посаді судово-медичного експерта в ОБСМЕ. Надати чітку відповідь, що стало причиною черепно-мозкової травми у потерпілого ОСОБА_3 немає можливості. Таку травму можна отримати, як від падіння і удару головою об тверду поверхню, так і від нанесених ударів в область голови. Зазначення у висновку №35 від 04 червня 2018 року про залишення для судово-гістологічного дослідження селезінки просив вважати технічною опискою, оскільки у тексті висновку зазначено про відсутність селезінки у потерпіого.

Вина обвинуваченого також доводиться дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2018 року, проведеного у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 в с.Колоколин було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_1 , у якому він був одягнений 22 квітня 2018 року - куртку білого кольору зі слідами зеленого кольору від ковзання по траві, футболку чорного кольору з розривом в області горловини.

Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2018 року, проведеного у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_3 в с.Колоколин. Під час огляду було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_3 , у якому він був одягнений 22 квітня 2018 року - штани чорного кольору з залишками потертостей від ковзання по траві, куртку білого кольору з плямами бурого кольору.

Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2018 року, проведеного біля магазину в с.Колоколин Рогатинського району Івано-Франківської області, у якому зафіксовано місце сутички між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

За висновком експерта №35 від 08 червня 2018 року, згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №869318 ОКЛ, смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01 год. 30 хв. внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку, під та на тверду оболонку головного мозку, крововиливом в м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянках голови, яка ускладнилася набряком головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під м`яку мозкову оболонку, під тверду оболонку головного мозку, в м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянках голови, яка ускладнилася набряком головного мозку, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що є небезпечним для життя в момент спричинення. Синці в ділянках голови, грудної клітки, живота, верхніх та нижніх кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер черепно-мозкової травми можна припустити, що потерпілий після її утримання міг деякий час жити і виконувати які - небудь самостійні цілеспрямовані дії (ходити, говорити, кричати тощо). Характерна для черепно-мозкової травми наявність "світлого проміжку" (відносно благополучного стану протягом деякого часу після травми, яка змінюється різким погіршенням) може тривати від кількох хвилин, годин, до кількох тижнів, що залежить від важкості та локалізації травми, темпу формування гематоми, виду гематоми, супутнього набряку та набухання мозку, віку потерпілого, його премобрідного стану (передхвороби), а також вираженості та тривалості алкогольної інтоксикації, якщо така є. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень (на різних протилежних ділянках тіла) можна припустити, що положення в якому знаходився ОСОБА_3 на момент отримання тілесних ушкоджень, могло бути різним.

Відповідно до висновку експерта №259 від 23 травня 2018 року, у слідах на футболці, куртці потерпілого ОСОБА_3 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаних об`єктах виявлений антиген А та ізогемаглютонін анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров, виявлена на речових доказах, не виключає можливості приналежності крові ОСОБА_3 . На штанах потерпілого крові не виявлено.

Згідно висновку експерта №99 від 13 червня 2018 року проведеної судово-медико-криміналістичної експертизи куртки, футболки, штанів з ременем, шортів потерпілого ОСОБА_3 виявлено сліди ковзання по забрудненій грунтом травмуючій поверхні, так і при ковзанні по поверхні одягу, не виключено, взутою ногою, накладення зеленого кольору свідчать, що вони могли утворитися внаслідок ковзання по трав`яному покритті. На одязі потерпілого ОСОБА_3 розривів, розрізів, розрубів, пошкоджень, які б могли бути заподіяні руками, іншими частинами тіла людини, сторонніми гострими предметами, слідів тиску, тертя не виявлено. Ознак первинного удару на одязі ОСОБА_3 не виявлено.У момент слідоутворення потерпілий міг перебувати в основному у горизонтальному чи наближеному до нього положенні, але не виключає можливості, що в момент спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати як в горизонтальному, так і у вертикальному положенні і міг бути обернений до нападника в основному передньою поверхнею тіла.

Як вбачається з висновку експерта №257 від 23 травня 2018 року у слідах на футболці, батніку, штанах підозрюваного ОСОБА_1 кров не виявлено. На кедах ОСОБА_1 слідів, подібних на кров не знайдено.

Відповідно до висновку експерта №98 від 13 червня 2018 року судово-медико-криміналістичної експертизи светра спортивного, футболки, штанів, кросівок підозрюваного ОСОБА_1 , 1997 року народження, виявлено сліди ковзання, які могли утворитися внаслідок ковзання по забрудненій грунтом травмуючій поверхні, так і ковзання забрудненої поверхні по одягу. На спинці светра виявлені сліди ковзання з накладенням зеленого кольору, схожого на барвник рослини, які могли утворитися внаслідок ковзання по трав`яному покритті. На спинці футболки справа та посередині, в середній частині з переходом на нижню частину виявлено сліди ковзання у вигляді відбитку, схожого на відбиток взуття у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, поодиноких накладень напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які могли утворитися внаслідок ковзання забрудненої грунтом травмуючої поверхні по поверхні одягу, не виключено взутою ногою. На футболці виявлено розриви тканини на передній поверхні футболки зліва, внутрішній поверхні правого рукава, передній поверхні футболки зліва, внутрішній поверхні правого рукава, передній поверхні футболки справа, шва окантовки горловини зліва, яке переходить у розрив на передній поверхні футболки зліва, які утворилися від перерозтягнення тканини тупими твердими предметами, якими в тому числі могли бути і руки. На одязі підозрюваного ОСОБА_1 розрізів, розрубів, пошкоджень, які б могли бути заподіяні ударами іншими частинами тіла людини, сторонніми гострими предметами, слідів тиску, тертя, волочіння не виявлено. Ознак первинного удару на одязі ОСОБА_1 не виявлено. У момент утворення слідів ковзання та пошкоджень підозрюваний міг перебувати в основному у горизонтальному чи наближеному до нього положенні, в момент утворення відбитку, схожого на відбиток взуття, міг перебувати, як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні і був обернений до потерпілого задньою поверхнею тіла.

Дані висновків судово-медико-криміналістичних експертиз узгоджуються з оглянутими у судовому засіданні речовими доказами - одягом потерпілого та обвинуваченого на яких виявлено потертості з зеленуватим забарвленням, розрив футболки обвинуваченого ОСОБА_1 в області горловини.

Згідно протоколу №4 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння від 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 19 червня 2018 року вбачається, що під час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 показав місце події та спосіб нанесення ОСОБА_3 йому удару ногою в область спини, від якого він впав на землю. У подальшому, як він почав підводитися, ОСОБА_3 налетів на нього, схопив рукою за одяг та наносив удари. З метою самозахисту він почав наносити у відповідь удари ОСОБА_3 . За деякий час ОСОБА_3 знову підійшов до нього та наніс удар в область обличчя, після чого вони вдвох зчепилися, впали на землю та наносили один одному удари, доки їх не розтягнув ОСОБА_30 пояснив, що не мав наміру конфліктувати. Потерпілий ОСОБА_3 спровокував його на бійку, нанісши йому несподіваний та безпричинний удар ногою в область спини.

Судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 будь-якого мотиву, щоб обмовити потерпілого ОСОБА_3 , з яким у нього раніше не було жодних конфліктів.

Досліджені у судовому засіданні докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, є допустимими та такими, що в їх сукупності відповідають показанням обвинуваченого, свідків, даними у судовому засіданні.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Кваліфікація органом досудового розлідування дій обвинуваченого ОСОБА_1 , як умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого на переконання суду, не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

Судовою практикою (постанови Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-649км18, 51-2941км18, № 51-6829км18, № 51-654км20, № 51-1584км20, постанови Верховного Суду України, ухвалені у справах № 5-8кс13, № 5-4кс15, № 5- 25кс15) визначено, що розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 119 КК України, здебільшого здійснюється за їх суб`єктивною стороною, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно - небезпечного діяння, зокрема способу, знаряддя кримінального правопорушення, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень.

У цьому контексті необхідно ретельно проаналізувати не лише об`єктивні, а й суб`єктивні ознаки складу кримінального правопорушення, оскільки саме суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення становить основний критерій розмежування вбивства через необережність (ст. 119 КК України) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України).

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних кримінальних правопорушень. З об`єктивної сторони характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Встановлюючи суб`єктивні ознаки складу кримінального правопорушення вбивства, вчиненого через необережність(ч. 1 ст. 119 КК України), необхідно виходити з того, що з суб`єктивної сторони воно може бути вчинене лише при необережній формі вини, яка виступає у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Відповідно до положень ст. 25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна і могла їх передбачити.

При вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті іншої особи від вчинюваної ним дії (бездіяльності), але легковажно розраховує на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винного, відвернуть настання смерті. Однак такий розрахунок виявляється легковажним. Обставинами, які, на думку винного, відвернуть настання смерті, можуть бути його власні сили і можливості, діяльність інших людей тощо. При вчиненні злочину, що розглядається, характерним є те, що винний переконаний у ненастанні злочинного наслідку.

При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчиненої ним дії (бездіяльності), але повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 послідовно заявляв, що при конфлікті з ОСОБА_3 він фактично захищався, оскільки спершу отримав удар ногою в область спини, що підтвердили у судовому засіданні свідки та підтверджено висновком експерта. Умислу на нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому в нього не було, він лише наносив удари у відповідь і навіть не уявляв, що можуть бути такі наслідки.

Відповідно до фактичних обставин справи, встановлених на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, показань обвинуваченого ОСОБА_1 , показань свідків умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 у обвинуваченого не було, оскільки він не розпочинав конфлікт. Після безпричинного нанесення йому удару ногою у спину, завдав ударів в область тулуба потерпілого у відповідь на нанесення йому удару. Від нанесених ним ударів у відповідь, потерпілий ОСОБА_3 впав. Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 не передбачав настання тяжких тілесних ушкоджень від падіння потерпілого, нанесениння ним ударів у відповідь, оскільки фактично захищався від нападу. Крім того, у судовому засіданні встановлено на підставі показань свідків, що потерпілий по зросту та вазі переважав обвинуваченого в силі, а тому нанесені ОСОБА_1 удари не могли завдати потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки насильницької поведінки обвинуваченого свідчать, що така поведінка ОСОБА_1 була зумовлена його особистою неприязню до ОСОБА_3 , що виникла раптово через поведінку саме потерпілого, який неочікувано для обвинуваченого, безпричинно підійшов до нього ззаді та наніс йому один удар ногою в область спини.

Дослідивши в сукупності обставини події, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК, оскільки він не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити. Суд прийшов до висновку, про вчинення ОСОБА_1 вбивства ОСОБА_31 через необережність, яка виразилась у формі злочинної недбалості. За своїм психологічним станом він розумів, що його протиправна дія могла мати негативні наслідки, проте не передбачав їх, хоча міг і повинен був це зробити.

Судом встановлено, що мотивом дій обвинуваченого по відношенню до потерпілого були неправомірні дії саме потерпілого, який спровокував конфліктну ситуацію.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд змінив обвинувачення, перекваліфікував дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України. Суд прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого у вбивстві ОСОБА_3 через необережність.

Межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені нормою частини третьої статті 337 КПК, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким злочином; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, проживає разом з матір`ю та братом; працює підсобним робітником в ПП "Торнадо-Захід", стан здоров`я обвинуваченого, який не визнаний інвалідом, на обліку нарколога та психіатра не перебуває; відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №147/2018 від 05 червня 2018 року ОСОБА_1 психічними розладами на період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій, не страждав і не страждає на даний час. Перебував і перебуває у стані, при якому у повній мірі здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.119 КК України, у виді обмеження волі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 документально підтверджено витрати на поховання сина ОСОБА_3 на суму 3296 грн., тому позовні вимоги у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають до задоволення у заявленій потерпілою сумі.

Наявність моральної шкоди є безумовною і відповідно до ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування 250 000,00 грн моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно пункту 2 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не є перешкодою для суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Згідно частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Врахувавши глибину і тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_2 , яка втратила сина , обставини за яких він отримав тілесні ушкодження, форму вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд вважає необхідним визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн, що відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин кримінального провадження цей розмір не може вважатися явно заниженим чи завищеним.

Під час судового провадження до обвинуваченого на підставі ухвали суду від 30 травня 2019 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави. Заставу у визначеному ухвалою суду розмірі 38 420 грн. 02 липня 2019 року згідно квитанції №189 було внесено ОСОБА_32 . 03 липня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з-під варти. До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 слід залишити попередньообраний запобіжний захід - заставу.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

Заходи забезпечення кримінального провадження, накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Строк відбування покарання обчислювати з часу прибуття ОСОБА_1 до місця відбування покарання після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання.

У строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 25 квітня 2018 року по 03 липня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження відповідно до ст.72 КК України.

Запобіжний захід для ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - заставу.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять грн.) повернути заставодавцю ОСОБА_32 .

Скасувати арешт, накладений на чоловічу куртку білого кольору, штани чоловічі чорного кольору, мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа»; футболку чоловічу чорного кольору та светр чоловічий білого кольору; зрізи нігтів з обох рук; змиви з обох рук; відбитки пальців обох рук; штани чоловічі коричневого кольору та кросівки чоловічі коричневого кольору.

Речові докази, які відповідно до квитанції №261 від 23 квітня 2018 року зберігаються в камері зберігання речових доказів відділення поліції №4 (м.Рогатин) за адресою м.Рогатин, вул.Галицька, 45, а саме :

- одяг потерпілого ОСОБА_3 - чоловічу куртку білого кольору, штани чоловічі чорного кольору; змиви з обох рук , зрізи нігтів з обох рук, відбитки пальців обох рук, відібрані у обвинуваченого ОСОБА_1 , футболку чорного кольору обвинуваченого ОСОБА_1 - знищити;

- мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа», який належав ОСОБА_3 повернути потерпілій ОСОБА_2 ;

- одяг обвинуваченого ОСОБА_1 - светр білого кольору, штани коричневого кольору, кросівки коричневого кольору - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявами.

Суддя: О.О.Гаврилюк