Рішення № 10421159, 08.07.2010, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №2-358/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Горбенко Н.В.,

при секретарі Попівніч Н.І.,

за участю представників позивача Клімук Л.І., Мотрончук А.П.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2010 року представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення з них солідарно на користь підприємства заборгованості за надані послуги з відпуску води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію у розмірі 3152,23 грн., витрати по оплаті на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а також на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 51,00 грн., посилаючись на такі обставини.

Згідно п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918-111, ст.ст.64, 67, 68 Житлового Кодексу України відповідачі зобов,язані щомісяця проводити оплату за надані їм позивачем послуги з відпуску води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію. Однак до цього часу відповідачі оплату не здійснили. Внаслідок невиконання своїх грошових зобов.язань по оплаті наданих комунальних послуг заборгованість відповідачів станом на 01.01.2010р. склала 3152грн. 23коп. згідно з випискою з особистого рахунку №21013. 10.08.2005 року позивач вручив відповідачам припис про необхідність здачі приладу обліку води на повірку у зв,язку із закінченням міжперевірочного періоду. При цьому відповідачі були попереджені, що у разі невиконання припису нарахування за послуги водокористування та водовідведення їм буде проводитися відповідно до затверджених норм споживання згідно п.20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Але відповідачі вимоги позивача не виконали, водолічильник на держповірку не здали, у зв,язку з чим у період з грудня 2005 року по грудень 2009 року міськводоканал здійснював нарахування за послуги за затвердженими нормами споживання, що відповідає законодавству України. Пунктом 4.2 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.1994р. №65 та зареєстрованими в Мінюсті України 22.07.1994р. за №165/374, передбачено, що водолічильник придбається та встановлюється абонентом, перебуває у нього на балансі й обслуговуванні. Згідно п.4.15 Правил усі водолічильники в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці представником Держспоживстандарту з встановленням пломби з перевірочним тавром. Водолічильники, що не мають відповідного тавра держспоживстандарту, до встановлення та експлуатації не допускаються. Відповідно п.4.16 Правил ремонт та повірка водолічильників, що не перебувають на балансі Водоканалу, виконуються за рахунок абонента силами Водоканалу або спеціалізованої організації. Але це не стосується тих випадків, коли згідно з «Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» (затверджений постановою КМУ від 12.07.2006р. №959) витрати, пов,язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води включено до складу витрат із побуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і якщо зазначені засоби є власністю підприємства. При цьому ці витрати повинні бути включені до тарифів і лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку, в тому числі у приватному секторі. В даному випадку прилад обліку води відповідача не є власністю позивача, витрати на повірку лічильників не включені до складу витрат підприємства і не компенсуються відповідним збільшенням тарифів, що не надає правових підстав вимагати від водоканалу здійснювати періодичну повірку лічильника абонента (із супутніми витратами) за рахунок підприємства. Всі витрати з цього питання має відшкодовувати абонент, що відповідає законодавству України.

В судовому засіданні представник позивача Клімук Л.І. підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити та пояснила суду, що ОСОБА_3 стверджує, що він не був зобов'язаний здійснювати повірку встановленого у нього засобу обліку води (лічильника) через те, що згідно Закону України «Про метрологію» обов'язок зняти, повірити та знову встановити лічильник за власний рахунок покладається на МКП "Орджонікідзеводоканал". Згідно ч.3 ст.28 зазначеного Закону питання подачі власниками засобів вимірювальної техніки - фізичними особами цих засобів на періодичну повірку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 ст.16 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №959 від 12.07.2006 року «Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» витрати, пов'язані із повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води, включаються до тарифів у складі витрат із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення лише у тому разі, якщо зазначені засоби є власністю підприємства і лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку. У даному випадку засіб обліку води, щодо якого виник спір, належить відповідачам і в будинку, де мешкають відповідачі, будинковий зісіб обліку води не встановлений, тобто відповідачі не мають обгрунтованих підстав вимагати від МКП "Орджонікідзеводоканал" безоплатного здійснення робіт по повірці лічильника. Що стосується тверджень відповідача ОСОБА_3 про те, що він не міг самостійно демонтувати лічильник, оскільки не має права зривати пломбу міськводоканалу, встановлену на вузлі обліку води, то з цим також погодитись не можна, оскільки споживач, який отримав від водопостачальника повідомлення про необхідність повірки лічильника, зобов'язаний самостійно демонтувати цей лічильник та передати його на повірку, що передбачається положеннями п.4.2. «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» (водолічильник перебуває на балансі й обслуговування абонента) та п.4.15. (водолічильники, що не мають відповідного тавра Держспоживстандарту, до експлуатації не допускаються.) За весь час від дня отримання споживачем повідомлення міськводоканалу до дня повторного опломбування лічильника після його повірки (але не більше одного місяця) споживач оплачує відповідні послуги згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці перед його демонтажем. Вказані положення були закріплені у п.15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630. МКП "Орджонікідзеводоканал" вимоги даного положення виконані. Таким чином, вказані заперечення відповідача ОСОБА_3 є надуманими, які не мають під собою жодного правового підґрунтя. МКП "Орджонікідзеводоканал" після закінчення передбаченого законодавством претензійного терміну (щодо вимоги проведення періодичної повірки лічильника) мало право через один місяць після отримання відповідачами повідомлення про необхідність проведення повірки здійснювати нарахування плати за водоспоживання та водовідведення згідно з установленими нормами водоспоживання, як це передбачено у ст.41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». До цього часу заходів щодо здачи водолічильника на держ.повірку відповідачами не вжито. Відповідачі негативно ставляться як до законних вимог міскводоканалу, так і до працівників підприємства при виконанні ними службових обов'язків.

В судовому засіданні представник позивача Мотрончук А.П. підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував та пояснив, що в

законі говориться, що всі роботи ведуться постачальником і за його рахунок. Він сплачував по рахунках і борг почався з грудня 2005р. Він вважає, що нічого не винен. Він не виконав припису, тому що пломбу він не має право знімати.

Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечувала та подала заяву про розгляд справи за її відсутності через хворобу..

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти позову та пояснив, що посилання позивача на відомчі нормативні акти невірні, сума заборгованості нарахована неправомірно.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що в 2005 році вона виписала ОСОБА_3 припис на повірку водо лічильника. Але абонент не зняв лічильник та не приніс його на повірку Припис виписується в 2-х примірниках та пояснюється абоненту, що протягом місяця він повинен принести лічильник на повірку. Припис вона особисто вручила відповідачу.

Свідок ОСОБА_7 пояснила , що 05.01.10р вона отримада наряд на опломбування водо лічильника. При виході на місце опломбування виявилось, що лічильник не пройшов держповірку. Їй прийшлось виписати акт на держповірку. ОСОБА_3 став перешкоджати їй і викликав трьох чоловік, в тому числі і ОСОБА_4 Їй ніяких документів не надали. В той день їй не вдалося постанвити назад пломбу і абонент акт не підписав. ОСОБА_3 став висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Вона змушена була перекрити йому водопостачання, постільки він не уклав з підприємством з водопостачання договір. Це було вже 24.02.2010р. ОСОБА_3 вихватив у неї документи, потім забрав мобільний телефон, погрожував їй. Викликали міліцію, але частину документів абонент так і не повернув.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами існували правовідносини, як між споживачем та водопостачальником. Згідно п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінеиу Міністрів України від 21.07.2005р. №630, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918-111, ст.ст.64, 67, 68 Житлового Кодексу України відповідачі зобов,язані щомісяця проводити оплату за надані їм позивачем послуги з відпуску води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію. Однак відповідачі оплату не здійснювали. Внаслідок невиконання своїх грошових зобов,язань по оплаті наданих комунальних послуг заборгованість відповідачів станом на 01.01.2010р. склала 3152грн. 23коп. згідно з випискою з особистого рахунку №21013. 10.08.2005 року позивач вручив відповідачам припис про необхідність здачі приладу обліку води на повірку у зв,язку із закінченням міжперевірочного періоду. При цьому відповідачі були попереджені, що у разі невиконання припису нарахування за послуги водокористування та водовідведення їм буде проводиться відповідно до затверджених норм споживання згідно п.20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Але відповідачі вимоги позивача не виконали, водолічильник на держповірку не здали, у зв,язку з чим у період з грудня 2005 року по грудень 2009 року міськводоканал здійснював нарахування за послуги за затвердженими нормами споживання, що відповідає законодавству України. Пунктом 4.2 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.1994р. №65 та зареєстрованими в Мінюсті України 22.07.1994р. за №165/374, передбачено, що водолічильник придбається та встановлюється абонентом, перебуває у нього на балансі й обслуговуванні. Згідно п.4.15 Правил усі водолічильники в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці представником Держспоживстандарту з встановленням пломби з перевірочним тавром. Водолічильники, що не мають відповідного тавра держспоживстандарту, до встановлення та експлуатації не допускаються. Відповідно п.4.16 Правил ремонт та повірка водолічильників, що не перебувають на балансі Водоканалу, виконуються за рахунок абонента силами Водоканалу або спеціалізованої організації. Але це не стосується тих випадків, коли згідно з «Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» (затверджений постановою КМУ від 12.07.2006р. №959) витрати, пов,язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води включено до складу витрат із побуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і якщо зазначені засоби є власністю підприємства. При цьому ці витрати повинні бути включені до тарифів і лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку, в тому числі у приватному секторі. В даному випадку прилад обліку води відповідача не є власністю позивача, витрати на повірку лічильників не включені до складу витрат підприємства і не компенсуються відповідним збільшенням тарифів, що не надає правових підстав вимагати від водоканалу здійснювати періодичну повірку лічильника абонента (із супутніми витратами) за рахунок підприємства. Всі витрати з цього питання має відшкодовувати абонент, що відповідає законодавству України.

Окрім того,поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доведено, що відповідачу було надано припис на повірку водо лічильника, який він не виконав, договір на водопостачання не уклав. Саме з цієї причини йому була нарахована заборгованість за воду з 2005року за тарифом . Тому суд вважає. що позов позивача слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.526, 610, 625 ЦК України, п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, ст.48 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918-111, ст.ст.64, 67, 68 Житлового Кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» (р/р 26002044528103 в ПАТ «УкрСиббанк» в м.Харків, МФО 351005 код ОКПО 03341351) заборгованість за надані послуги з відпуску води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію у розмірі 3152 грн. 23 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30,00 грн., а всього 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 23 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Орджонікідзевського міського суду протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Орджонікідзевського

Міського суду Н.В. Горбенко