Рішення № 104209540, 06.05.2022, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/169/22Провадження № 2/724/209/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Банарюк К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павалюк Галина Василівна до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи: Хотинський ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павалюк Галина Василівна до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи: Хотинський ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Завалієвим Артемом Анатолійовичем № 12348 від 23.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року станом на 29.05.2017 року у розмірі 41 891,91 дол. США, що складає по курсу НБУ 1 103 432,91 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн. Також просив стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 понесені у даній справі судові витрати в розмірі 10000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він в листопаді місяці 2021 року довідався, що в реєстрі боржників міститься запис про нього, як боржника за виконавчим провадженням № 55661620. На підставі адвокатського запиту від 20.11.2021 року Хотинським ВДВС було надано відповідь та копії наявних в них документів, із змісту яких вбачається, що постановою від 29.01.2018 року на підставі виконавчого напису № 12348 від 23.11.2017 року, який виданий приватним нотаріусом Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року станом на 29.05.2017 року у розмірі 41891,91 доларів США, що складає по курсу НБУ 1103432,91 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 гривень.

30.10.2018 року постановою про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий напис був повернутий ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у зв`язку з чим копію виконавчого документу ДВС немає можливості надати.

На адвокатський запит ОСОБА_2 від 27.11.2021 року приватний нотаріус Завалієв А.А. листом від 13.12.2021 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповіді не надав.

Із постанови про відкриття виконавчого провадження № 55661620 від 29.01.2018 року вбачається, що виконавчий напис вчинений на кредитному договорі № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року.

Так, зазначив, що 22.05.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CVHMAK36351027 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого позивач отримав від відповідача 11922,00 доларів США на купівлю автомобіля із терміном повернення до 21.05.2014 року (п.7.1).

Вказаний кредитний договір нотаріально не посвідчувався. Зазначає, що у зв`язку з тим, що кредитний договір на якому нотаріусом було вчинено виконавчий напис, під час його укладення між сторонами нотаріально не посвідчувався, а також зважаючи на те, що строк кредитування за ним був встановлений до 21.05.2014 року, а виконавчий напис вчинено 23.11.2017 року, тому вважає, що вказаний виконавчий напис був вчинений за межами строку встановленого законом.

Тому, вважає, що існування даного виконавчого напису, як виконавчого документа, що не виконаний боржником, зумовлює обставини, через котрі відсутні підстави для виключення ОСОБА_1 як боржника з Реєстру боржників. А тому, існування відомостей в Реєстрі боржників про ОСОБА_1 як боржника, зумовлює для нього негативні наслідки, зокрема обмеження вільної реалізації ним його майнових прав, поновити котрі можна шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, вважає, що станом на дату вчинення спірного виконавчого напису (23.11.2017 року) чинне законодавство не передбачало умов та підстав для вчинення виконавчого напису при поданні кредитного договору, викладеного в простій письмовій формі.

Підтримуючи вищевикладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подав до суду заяву, в якій просить суд здійснювати розгляд справи у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 07.02.2022 року до суду надійшла заява, в якій він просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, але були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї невчки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності до суду не подали.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 22.05.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CVHMAK36351027 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого позивач отримав від відповідача 11922,00 доларів США на купівлю автомобіля із терміном повернення до 21.05.2014 року (п.7.1).

Як встановлено судом, згідно матеріалів справи, згідно виконавчого напису № 12348 від 23.11.2017 року, який виданий приватним нотаріусом Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року, заборгованість станом на 29.05.2017 року у розмірі 41891,91 доларів США, що складає по курсу НБУ 1103432,91 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 гривень.

Згідно з інформацією в Реєстрі боржників міститься запис про позивача, як боржника за виконавчим провадженням № 55661620, щодо стягнення коштів.

Згідно постанови від 29.01.2018 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 12348 від 23.11.2017 року, який виданий приватним нотаріусом Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року.

При цьому, судом встановлено, що 30.10.2018 року постановою про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий напис був повернутий ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема, і Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

При цьому, судом встановлено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, як встановлено судом, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для одержання виконавчого напису додаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як встановлено судом нотаріус не повідомив позивача про надходження до нього звернення стягувача із заявою про вчинення виконавчого напису на що відповідно останній не міг відреагувати жодним чином, тим більше надати заперечення проти нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав би вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не було перевірено безспірність вимог кредитора (відповідача).

Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 року про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні, а саме: в п. 10 вказаного узагальнення зазначено, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Інших відомостей та доказів, станом на час розгляду справи, які б спростували вказаний факт, відповідачем до матеріалів справи не додано.

Також суд враховуючи позицію Верховного суду України від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц де Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові необхідно з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню суд, встановивши відсутність доказів направлення нотаріусом до позичальника листа, про те що до нього звернувся стягувач для видачі виконавчого напису, тим самим обмежив боржника у праві надати пояснення заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У цій же постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

При цьому, Велика палата Верховного суду в своїй постанові від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц) також зазначила, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Крім того ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У відповідності до ст. 285 ЦК України загальна позовна давність встановлюється три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, нотаріус не може вчиняти виконавчий напис на право вимоги після спливу більше трьох років та на договорі, який не є нотаріально посвідченим, крім того не переконавшись у безспірності заборгованості не повідомивши боржника про наявність надходження до нього заяви звернення від стягувача, що унеможливлює право боржника подати заперечення чи пояснення, тим самим обмеживши його права.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, аналізуючи зібрані докази у справі, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, вчинив виконавчий напис на не нотаріально посвідченому договорі, не повідомивши боржника про надходження до нього заяви від стягувача про вчинення виконавчого напису чим унеможливив надати позивачу заперечення, пояснення щодо заборгованості.

Зазначене дає підстави вважати, що нотаріус не упевнився в безспірності характеру правовідносин сторін, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що повністю не підлягає примусовому виконанню з моменту його вчинення.

А отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та повністю доведеними в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 12, 76-81, 137,141, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павалюк Галина Василівна до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи: Хотинський ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Завалієвим Артемом Анатолійовичем № 12348 від 23.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № CVHMAK36351027 від 22.05.2007 року станом на 29.05.2017 року у розмірі 41 891,91 дол. США, що складає по курсу НБУ 1 103 432,91 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.05.2022 року.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв