Ухвала суду № 104205130, 04.05.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2353/22

Провадження №1-в/463/81/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 р. Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.

з участю секретаря с/з - Заставної С.Л.,

прокурора - Татарин Ю.Б.,

захисника - Колодій Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тбіліського міського суду від 26.03.2018 відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність із законодавством України, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду Грузії у відповідність із законодавством України, посилаючись на те, що 07 лютого 2022 року наказом № 396/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Грузії громадянина України ОСОБА_1 , керуючись ст. 606 КПК України, статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Грузії від 31.12.2020 року за № 16835.

ОСОБА_1 засуджено вироком Тбіліського міського суду від 26.03.2018 до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого пунктом «а» ч. 6 ст. 260 (незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі) КК Грузії.

ОСОБА_1 відбуває покарання в Спеціальній установі відбування тюремного ув`язнення № 17, кінець строку відбуття покарання 24.07.2027 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609, ч. 1 ст. 610КПК України в клопотанні ставиться питання про визначення норми (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Тбіліського міського суду від 26.03.2018 з визначенням строку позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 .

В клопотанні також заявлено прохання про його розгляд у судовому засіданні без участі представника Міністерства юстиції України, участь якого згідно з ч.1 ст.610КПК України не є обов`язковою.

Згідно доданих до клопотання матеріалів засуджений ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив перевести його для подальшого відбуття покарання в Україну, громадянином якої він є.

Заслухавши думку прокурора та захисника, які вважали, що клопотання підлягає задоволенню, суд, дослідивши надані документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

При зверненні Міністерством юстиції України до суду з даним клопотанням дотримані вимоги ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, а також вимоги ч. 2 ст. 610 КПК України, тому підстав для відмови в передачі засудженої особи в порядку, передбаченому ст. 3 Конвенції, немає.

За змістом ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією тільки за таких умов: а) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; b) якщо рішення є остаточним; c) якщо на час отримання запиту про передачу засуджена особа має відбувати покарання впродовж як найменш шести місяців або якщо їй винесено вирок до ув`язнення на невизначений строк; d) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли з врахуванням її віку або фізичного чи психічного стану одна із двох держав вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи; e) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; f) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

Виходячи з положень цієї Конвенції, держава виконання вироку повинна забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись своїм законодавством, не погіршуючи становище засудженої особи; призначене покарання відбувається засудженою особою на підставі вироку суду держави винесення вироку; суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення про його виконання; у строк покарання у вигляді позбавлення волі зараховується строк, відбутий у державі винесення вироку; якщо за законодавством держави винесення вироку за дане діяння граничний строк позбавлення волі є меншим, чим призначено вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави за таке саме діяння.

У судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Тбіліського міського суду від 26.03.2018 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктом «а» ч. 6 ст. 260 (незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі) КК Грузії, та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Строк покарання обчислюється з моменту його затримання з 24.07.2017 року.

На теперішній час засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання в Спеціальній установі відбування тюремного ув`язнення № 17, кінець строку відбуття покарання 24.07.2027 року.

Станом на 17.02.2020 року не відбута частина покарання складає 7 років 5 місяців 7 днів, що підтверджується довідкою про відбуття покарання.

Засуджений ОСОБА_1 особисто висловив бажання продовжити подальше відбування покарання на території України, оскільки є громадянином України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст.609КПК України Міністерство юстиції України, в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.610КПК України при призначенні покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексуУкраїни за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком іноземної держави.

ОСОБА_1 засуджений вироком Тбіліського міського суду за пунктом «а» ч. 6 ст. 260 (незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі) КК Грузії.

Злочин (незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі) пункт «а» ч. 6 ст. 260 КК Грузії відповідає ч. 2 ст.309КК України (незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах (наркотичний засіб бупренорфін масою 3,1478 грама відповідно до Таблиці 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, яка затверджена Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є великим розміром наркотичного засобу), якою передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

Таким чином, враховуючи, що вчинене засудженим ОСОБА_1 діяння за вироком суду Грузії є злочином, відповідальність за які також передбачена Кримінальним кодексом України, і сам засуджений згоден на його передачу до України для подальшого відбуття покарання, слід дійти висновку, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Грузії у відповідність з кримінальним законодавством України.

За цих обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст.610КПК України слід визначити засудженому за вироком Тбіліського міського суду від 26.03.2018 ОСОБА_1 строк покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, що є максимальним строком позбавлення волі, передбаченим кримінальним законом України, за відповідний злочин.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року строк відбування покарання необхідно обраховувати з моменту затримання засудженого з 24.07.2017.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 603, 609, 610 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тбіліського міського суду від 26.03.2018 відносно засудженого ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести вирок Тбіліського міського суду від 26.03.2018 відносно засудженого ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст.309КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання для засудженого ОСОБА_1 необхідно обраховувати з часу його затримання з 24.07.2017.

Копію ухвали суду вручити прокурору та направити до Міністерства юстиції України для подальшого інформування держави винесення вироку та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні для організації та фактичного виконання судового рішення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а стороною, що не була присутня в судовому засіданні, з дня отримання копії ухвали.

Суддя Мармаш В. Я.