Рішення № 104181964, 11.04.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39337/21

Провадження № 2/947/205/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Одеська товарна біржа, про визнання угоди купівлі-продажу дійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Одеська товарна біржа, про визнання угоди купівлі-продажу дійсною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 жовтня 1997 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка також діяла від свого імені та в інтересах своєї, на той час, неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , 1991 року народження, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , був укладений договір № 21733 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Вказаний договір у відповідності до сг, 1.5 ЗУ «Про товарну біржу» був зареєстрований Одеською товарною біржею в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним номером № 21733 від 24.10.1997 року.

17 листопада 1997 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості було зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 21733 від 24.10.1997 року (в реєстровій книзі № 242 пр. на ст. 123, р. № 263). Дані твердження підтверджуються листом КП «БТІ» ОМР від 17,11.2021 року за№ 10881.

Відповідно до ч. І ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції від 27.12.1996 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і

сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 5 Договору № 21733 купівлі-продажу нерухомого майна від 24.10.1997 року купівля квартири здійснена за 41140, 00 гри. Продавці отримали від покупця зазначені грошові кошти у повному обсязі до підписання договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про власність» ( в редакції від 11.04.1995 року, яка була чинна на момент укладення Договору № 21. 733) громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної правці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

На сторінці 3-й зазначеного Договору № 21733 купівлі-продажу нерухомого майна від 24.10.1997 року зазначено, що вказаний договір нотаріальному посвідченню не підлягає.

Між учасниками правочину не було будь-яких спорів щодо Договору № 21733 купівлі-продажу нерухомого майна від 24.10.1997 року та/або квартира АДРЕСА_2 , яка є предметом зазначеного правочину, Сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов цього договору, та виконали всі зобов`язання. З моменту укладання договору набули право власності на квартиру та користування нею.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій вимоги підтримав, просив позов задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності, у разі неявки відповідачів у судове засідання провести розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення якого повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі та у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК України, за згодою представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи тавстановлено судом,що 24 жовтня 1997 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка також діяла від свого імені та в інтересах своєї, на той час, неповнолітньої доньки ОСОБА_7 1991 року народження та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , був укладений договір № 21733 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

17 листопада 1997 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості було зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 21733 від 24.10.1997 року (в реєстровій книзі № 242 пр. на ст. 123, р. № 263). Дані твердження підтверджуються листом КП «БТІ» ОМР від 17,11.2021 року за № 10881.

На момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири був чиннимЗакон України "Про товарну біржу", відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин купівлі-продажу було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому доЦК Української РСР 1963 рокубули внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивачів, яке підлягає судовому захисту.

Згідно положень ч. 2ст. 47 ЦК Української РСР 1963 рокуякщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічне за змістом положення містить ч. 2ст. 220 ЦК Україниякщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 273,280-282 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , укладений на Одеській товарній біржі за № 21733 від 24.10.1997 року, за умовами якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діяла від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , 1991 р.н., продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 придбали дану квартиру.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 21.04. 2022 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.