Рішення № 104166890, 29.04.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2022 Справа № 914/3592/21

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Волочиськ, Волочиський р-н, Хмельницька обл.до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця», с. Станків, Стрийський р-н., Львівська обл.про:стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних за договором поставки № 23/01/21 від 23.01.2021 Суддя Р.В. Крупник Секретар О.О. ШевчукПредставники сторін:від позивача: не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Стрийтеплиця» про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних за договором поставки № 23/01/21 від 23.01.2021.

Ухвалою від 01.12.2021 суд залишив позовну заяву ФОП ОСОБА_1 без руху та надав заявниці строк для усунення недоліків позовної заяви.

У строк, встановлений судом, ФОП ОСОБА_1 усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 20.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.01.2022.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду.

Ухвалою від 28.03.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 29.04.2022.

Ухвалою від 06.04.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання призначене на 29.04.2022 представники позивача та відповідача не з`явилися.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 23.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №23/01/21, згідно умов якого позивач зобов`язується поставити у власність відповідача вугілля кам`яне, а відповідач зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах, які вказані у договорі. Як зазначає позивач, свої обов`язки за договором вона виконала у повному обсязі та поставила відповідачу товар на загальну суму 431122,52 грн. Водночас, відповідач своїх обов`язків за договором не дотримався, не оплатив вартість поставленого товару та жодних чином не відреагував на претензію надіслану на його адресу, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 508305,97 грн. Наведене стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзив на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

23.01.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки товару №23/01/21 (надалі Договір), згідно умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вартість вугілля кам`яного на умовах, викладених у даному договорі (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору постачання товару до місця призначення проводиться залізничним транспортом за рахунок покупця, погоджене з покупцем місце ст. Стрий Львівської залізниці.

Згідно із п. 4.1. Договору ціна за одиницю товару встановлюється на базисних умовах постачання передбачених цим договором. Сторони домовились, що вартість кожної партії буде визначено окремо та зафіксовано в рахунках на оплату та видаткових накладних.

Орієнтована сума договору на дату підписання складає 1000000,00 (один млн.) грн. (п. 4.3. Договору).

Положеннями п.п. 5.1.-5.3. Договору визначено, що розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок продавця. Покупець здійснює розрахунок вартості поставленої продукції в повному обсязі по факту поставленого товару протягом трьох банківських днів від дати отримання партії товару.

Витрати на транспортування (залізнодорожний тариф, організація перевезень вантажу, винагорода експедитора та інші витрати) відносяться до витрат покупця товару та оплачуються покупцем товару. Розвантаження товару й інші витрати, пов`язані з розвантаженням, проводяться за рахунок покупця (п. 6.1.-6.2. Договору).

Видатковою накладною №2 від 27.01.2021, Актом прийому-передачі до видаткової накладної №2 від 27.01.2021, які підписані відповідачем, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу вугілля кам`яного ГЖП 0-100 кількістю 138 т на загальну суму 362738,52 грн.

27.01.2021 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №2, 3 на загальну суму 431122,52 грн.

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2021, який підписаний відповідачем, підтверджується факт понесення позивачем витрат на організацію перевезень вантажів на суму 68384,00 грн.

Відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків за період: 23.01.2021 19.02.2021 відповідач визнає факт поставки товару та понесення позивачем витрат на організацію його перевезення на суму 431122,52 грн. та наявність у нього заборгованості на вказану суму.

Позивач направив на адресу відповідача претензію вих. №1 від 13.07.2021 із вимогою сплати суму заборгованості за Договором у розмірі 431122,52 грн., яка отримана останнім 18.07.2021 та залишилась без задоволення.

У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Договір поставки товару №23/01/21 від 23.01.2021.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач належним чином виконав свої обов`язки з поставки товару та поставив відповідачу вугілля кам`яне ГЖП 0-100 кількістю 138 т на загальну суму 362738,52 грн., що підтверджується Видатковою накладною №2 від 27.01.2021 та Актом прийому-передачі до видаткової накладної №2 від 27.01.2021.

Окрім цього, у зв`язку із транспортуванням товару за Договором позивач поніс витрати пов`язані із організацією перевезення вантажів у розмірі 68384,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2021.

Вказані витрати в силу положень п.п. 6.1.-6.2. Договору відносяться до витрат відповідача та повинні оплачуватись останнім.

Судом встановлено, що відповідач своїх обов`язків щодо сплати вартості поставленого товару та відшкодування витрат пов`язаних із організацією перевезення вантажів належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 431122,52 грн.

Вказана обставина підтверджується як первинними документами з поставки товару, так і Актом звірки взаємних розрахунків за період: 23.01.2021 19.02.2021, підписаного обома сторонами.

Доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 5.3. Договору покупець здійснює розрахунок вартості поставленої продукції в повному обсязі по факту поставленого товару протягом трьох банківських днів від дати отримання партії товару..

Що стосується відшкодування витрат пов`язаних із організацією перевезення вантажів передбачених п.п. 6.1.-6.2. Договору, то сторонами не встановлено строку виконання такого обов`язку відповідачем, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України останній зобов`язаний відшкодувати позивачу відповідні витрати у семиденний строк від дня пред`явлення позивачем вимоги, а саме претензії вих. №1 від 13.07.2021.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

З матеріалів справи вбачається, що претензія вих. №1 від 13.07.2021 була отримана відповідачем 18.07.2021.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлені Договором та законом строки не виконав покладені на нього обов`язки щодо здійснення оплати, то він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, а тому позовна вимога про стягнення 431122,52 грн. заборгованості є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення із відповідача 30605,22 грн. інфляційних втрат та 10417,81 грн. 3% річних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідне положення передбачене також пунктом 7.2. Договору.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення у розмірі 27054,46 грн. та 9434,20 грн. відповідно.

Суд зауважує, що першим днем виникнення заборгованості за поставку вугілля кам`яного на суму 362738,52 грн. (видаткова накладна №2 від 27.01.2021) є 02.02.2021, а за витратами пов`язаними із транспортуванням товару на суму 68384,00 грн. 27.07.2021, тобто наступний день, що йде за днем спливу строку визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України, який обраховується з наступного дня після отримання відповідачем (18.07.2021) претензії вих. №1 від 13.07.2021. При цьому, оскільки останній день семиденного строку визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України припав на вихідний день (неділю), то у відповідності до положень ч. 5 ст. 254 ЦК України він переноситься на перший робочий день за відповідним вихідним днем.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7014,19 грн.

Керуючись ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця» (82464, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Станків, вул. Січових Стрільців, буд. 79; код ЄДРПОУ 02777916) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 431122,52 грн. основної заборгованості, 27054,46 грн. інфляційних втрат, 9434,20 грн. 3% річних та 7014,19 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2022.

Суддя Крупник Р.В.