Постанова № 10415868, 05.03.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року № 2а-138/08/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

за участю: представника позивача Бабака Л.В.,

представників відповідача Гордія М.Ю., Луканюка В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ПП «Промбудсервіс-Косів» до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

17.12.2007 року ПП «Промбудсервіс-Косів» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно визначено фінансові санкції по податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств. 18.01.2008 року по даній справі було зупинено провадження до набрання законної сили постановою Господарського суду Івано-Франківської області у справі за №А-9/213 від 25.10.2007 року за позовом Державної податкової інспекції в Косівському районі до приватного підприємства ПП «Промбудсервіс-Косів» , МПП «Орхідея» про визнання недійсним договору за №45 Б/14 від 01.02.2006 року. Ухвалою Івано-Франкіського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року в зв*язку з вирішенням по суті справи за №А-9/213 провадження у даній справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що на думку позивача ним жодним чином не було порушено положень ЗУ “Про податок на додану вартість”, ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб” та ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому у Державної податкової інспекції в Косівському районі не було підстав донарахування податкових зобов”язань із застосуванням відповідних штрафних санкцій.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, вказаних у поданому запереченні, суду пояснили, що позовні вимоги вважають безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. На їх думку внаслідок порушення позивачем чинного законодавства останньому правомірно визначені податкові зобов”язання згідно оскаржуваних рішень.

Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податкової інспекцією в Косівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності ПП «Промбудсервіс-Косів» за період з 26.12.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт за №350/23-1/33909174 від 03.07.2007 року. В акті зафіксовано порушення позивачем вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість”, п.п.1.2,1.3,1.6 ст.1, п.п.4.1,4.2 ст.4, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, п.3.1 ст.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.2.1 п.7.2. На підставі вказаного акту, Державною податковю інспекцією в Косівському районі оскаржуваним рішенням за №0000492301/0/9142 від 12.07.2007 року донараховано податок на додану вартість в сумі 182409,01 грн., оскаржуваним рішенням за №0000472301/0/9144 від 12.07.2007 року збільшено податок з доходів фізичних осіб в сумі 52059,38 грн. та оскаржуваним рішенням за №0000482301/0/9143 від 12.07.2007 року донараховано податок на прибуток в сумі 228086 грн.

Суд погоджується з прийняттям вищевказаних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем придбавалися товарно-матеріальні цінності на суму 1094 814,96 грн. у ПП «Орхідея» згідно договору № 45 Б/14 від 01.02.2006 року та згідно даних податкового обліку ПП «Промбудсервіс-Косів» включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ПП «Орхідея».

Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАСУ не підлягають доказуванню як такі, що визнаються сторонами.

Згідно п.7.5 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна має містити податковий номер платника податку (продавця та покупця), який згідно п.9.2 ст.9 даного Закону присвоюється будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість та використовується для справляння цього податку. Реєстрація та відповідно і присвоєний індивідуальний податковий номер діє до дати анулювання реєстрації, яка у відповідності до п.9.8 вищевказаного Закону відбувається і за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

Згідно листа Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську статутні документи ПП «Орхідея» відповідно до рішення Артемівського районного суду Луганської області від 05.05.2003 року визнані недійсними з 28.01.2002 року. Рішенням суду також скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Орхідея» та згідно довідки Луганської міської ради за №19970/281-05-113 від 01.11.2004 року його знято з обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем було порушено вимоги пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” згідно якої право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, тому і податок на додану вартість відображений у податкових накладних в сумі 182409,01 грн. не підлягає включенню до складу податкового кредиту ПП «Промбудсервіс-Косів» у відповідних звітних періодах.

При цьому суд залишає без уваги посилання позивача на невизнання правочину недійсним в судовому порядку, так як згідно чинного законодавства України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Стаття 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Щодо оскаржуваного рішення за №0000482301/0/9143 від 12.07.2007 року, то судом встановлено, що у ході проведення перевірки правильності нарахування та повноти сплати податку на прибуток ПП «Промбудсервіс-Косів» встановлено, що до складу валових витрат включено витрати з вартості придбаних товарів у ПП «Орхідея» на загальну суму 912346 грн.

Відповідно до п.3.1 ст.3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Не включається до складу валових витрат згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 даного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у перевіряємому періоді позивачем завищено валові витрати в результаті чого Державною податковою інспекцією в Косівському районі правомірно донараховано податок на прибуток в сумі 228086 грн.

Також перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб відповідачем встановлено заниження податку з 26.12.2006 року по 31.12.2006 року у розмірі 52059,38 грн.

Згідно п.1.6 ст.1 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб» загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

П.4.1. ст.4 цього Закону встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід

складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. А відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 даного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються також і доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно пп 8.1.1., 8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, оскільки з каси підприємства виплачено директору Тинкалюку В.М. грошових коштів у сумі 400456,76 грн., то на підставі п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Таким чином відповідачем правомірно згідно оскаржуваного рішення за №0000472301/0/9144 від 12.07.2007 року визначено податкове зобов”язання з податок з доходів фізичних осіб в сумі 52059,38 грн.

Крім того за вказані порушення згідно п.17.1.2 пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ “Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача підставно застосовано штрафні санкції.

Посилання представника позивача на те, що МПП «Орхідея» не виключено з ЄДРПОУ суд до уваги не приймає, так як у спірних правовідносинах відповідно до вищенаведеної норми юридичне значення має саме факт відсутності у контрагента дійсного свідоцтва платника ПДВ, а отже і права на видачу податкових накладних. При цьому суд також враховує, що в порушення вимог ч.1ст.71 КАСУ будь-яких документів щодо транспортування (товаро-транспортні накладні, подорожні листи, тощо), сертифікатів відповідності, паспортів якості на товар, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій, позивачем надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10.03.2010 року.

Суддя В.Д. Гундяк