Рішення № 104156789, 22.03.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3975/21

Провадження № 2/496/468/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пасечник М.Л.

за участю секретаря Диженко М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, акціонерне товариство «Альфа - Банк» (далі АТ «Альфа - Банк»), звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 221 911,54 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено пропозицію на укладення Угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі Договір). Відповідно до умов договору, позивач зобов`язується надати відповідачу кредит у сумі 180000 грн., а відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 180 000 грн., у порушення умов договору, відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 07.07.2021 року, має прострочену заборгованість у сумі 221 911,54 грн., а саме: тіло кредиту - 157 480, 51 грн., відсотками - 1086,68 грн., прострочене тіло кредиту - 59 238,33 грн., штраф - 4 106,02 грн.. Відповідно до умов договору, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених договором. В тому числі, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати виконання зобов`язання з повернення кредиту за договором. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання, стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та неустойкою, а тому це й стало підставою для звернення АТ «Акцент-Банк» з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового засідання, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що відповідно до оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.01.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Згідно анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа - Банк» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа - Банк» (далі Анкета-заява) ОСОБА_1 погодився з умовами кредитування та ним була зроблена заявка на отримання кредиту.

Рішенням загальних зборів від 26.04.2018 року банк змінив свою організаційно-правову форму та назву з ПАТ «Альфа-Банк» на АТ «Альфа-Банк», що підтверджується Статутом.

Відповідно до Анкети-заяви п.3 Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача у розділі Паспорт споживчого кредиту встановлено, що ОСОБА_1 було надано суму/ліміт кредиту - 0,00/180 000 грн. спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (а.с.8).

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 07.07.2021 року, відповідач має прострочену заборгованість 221 911,54 грн., а саме: тіло кредиту - 157 480, 51 грн., відсотками - 1 086,68 грн., прострочене тіло кредиту - 59 238,33 грн., штраф - 4 106,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.3 ст. 653 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Згідно до п. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону (ч.3 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/180/17 (провадження №14-131цс19) у постанові від 03.07.2019 року з аналогічних правовідносин зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення та надати докази на підтвердження належного виконання договірних зобов`язань.

Разом з тим, до матеріалів справа не долучено тарифи, які відповідно до оферти і акцепту, є невід`ємною частиною договору.

Крім того, наданий розрахунок заборгованості за кредитом (а.с. 11) не підтверджує обставини надання кредиту відповідачу та наявність кредитних правовідносин, оскільки не містить даних про видачу кредитних коштів та, зокрема, за якою карткою зроблено цей розрахунок. Даний розрахунок не є випискою по особовому ранку, він не містить записи про операції, здійснені протягом операційного дня, не є регістром аналітичного обліку та не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій. Даний розрахунок є процесуальним, а не бухгалтерським документом. Таким чином, даний розрахунок заборгованості за кредитом не є належним, допустимим та достатнім доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази переказу позивачем коштів на рахунок відповідача.

Отже АТ «Альфа-Банк» не надано доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 кредитної картки, а також факту та розміру наданого відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих сум тіла кредиту, процентів та штрафів, що вказані в розрахунках заборгованості, не є можливим.

Також, суд звертає увагу позивача, що з долучених документів не вбачається правової підстави для нарахування штрафів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 629, 638, 1054ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову акціонерного товариства«Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 02.05.2022 року.

Суддя М.Л. Пасечник