Рішення № 104150630, 21.04.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 707/676/21

Провадження № 2/711/253/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Діхтяренко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком» про захист прав споживача, визнання недійсним договору, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком» про захист прав споживача, визнання недійсним договору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ним, ОСОБА_1 , та ТОВ «ФК «Є гроші ком» було укладено договір №2522310212-312380 від 17.08.2019, відповідно до якого ним отримано позику. Однак, ознайомившись зі змістом договору, він вважає, що укладений договір є недійсним, зважаючи на наступне.

ТОВ «ФК «Є гроші ком» було надано фінансову послугу, шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Проте, звертає увагу суду на те, що ним не було підписано даний договір. Факт надання інформації, відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення.

До того ж, споживач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача

Вказує, що відповідачем було проігноровано зазначену вимогу та йому не повідомлено письмово всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що йому, як позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, у порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав йому відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті.

Крім того, зазначає, що прийняття пропозиції від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснено шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України«Про електронну комерцію.

Таким чином, оскільки порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», Договір про надання позики, укладений між ним та відповідачем є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Звертає увагу суду на те, що Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту укладений ним та відповідачем містить ознаки кредитного договору.

Також зазначає, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту.

Так, у разі відсутності інформації про вартість додаткових та супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання споживчого кредиту, для надання такої інформації враховуються вимоги законодавства про споживче кредитування щодо визначення вартості цих послуг відповідно до їх орієнтовної вартості.

Однак, працівниками відповідача було проігноровано дані вимоги законодавства та не було надано йому розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У зв`язку з цим, реально нарахований йому відсоток за користуванні кредитними коштами став значно більшим, за зазначений працівниками фінансової установи у розрахунку платежів.

Вважає, що відповідачем було введено його в оману на рахунок істотних умов договору, а зокрема на рахунок відсоткової ставки за користування кредитом та йому не було зазначено нічого на рахунок непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання. Йому було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків) через що він погодився на укладання зазначених договорів. Також, при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як йому запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах.

Звертає увагу суду на те, що розмір нарахованих відсотків, за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Позивач також вказує, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, позивач просить суд визнати договір позики, укладений між ним, ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Є гроші ком» недійсним.

На підставі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 06.04.2021 матеріали вказаної вище справи 26.04.2021 надійшли для розгляду за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси, згідно із п.1 ч.1 ст.131ЦПК України.

Ухвалою суду від 15.06.2021 дану цивільну справу прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

01.11.2021 на адресу суду надійшов письмовий відзив ТОВ «Фінансова компанія «Фін пей» на позовну заяву та докази в обґрунтування своєї позиції проти позову. Вважає, що жодними доказами не підтверджуються обставини, викладені позивачем в позовній заяві і просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачем по справі ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші ком» відзив на позов поданий не був.

Ухвалою суду від 27.01.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надавши, разом з позовною заявою, письмову заяву від 31.03.2021 про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші ком» не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.

Враховуючи думку позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» укладено договір позики №2522310212-312380 від 17.08.2019, за умовами якого позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти у позику у сумі 6000,00грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5. цього договору. Позика надається за вирахуванням комісії, вказаної у п. 1.4. договору, з суми, що підлягає одержанню позичальником у користування, шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 . Загальна сума позики здорожчання позики за весь період її складає 7578,60грн. Строк позики за цим договором складає 30 днів, позика має бути повернута до 15.09.2019.

За інформацією, що наявна у справі, - рішенням єдиного учасника №14 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» від 02.07.2020, код за ЄДРПОУ 41538600, змінено найменування ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» на найменування ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІН ПЕЙ», що також підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ КОМ» (відповідач у даній цивільній справі) є окремою юридичною особою (код за ЄДРПОУ 43067861) і на момент розгляду справи не припинено, про що позивач неодноразово повідомлявся судом та йому роз`яснювались положення ст.51 ЦПК України щодо залучення до участі у справі співвідповідача, або заміни неналежного відповідача. Слід зазначити, що жодних відповідних клопотань від позивача щодо заміни відповідача на належного чи залучення до участі у справі іншого співвідповідача, не надходило.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом не встановлено обставин про те, що між ОСОБА_1 ,з одногобоку таТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄ ГРОШІКОМ»,з іншогобоку,наявні договірні правовідносини, враховуючи надані та досліджені докази.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1,ч. 2, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Під неналежними відповідачами, зокрема, розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі- належному відповідачеві.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті51 ЦПК України).

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком», як до відповідача, про захист прав споживача, визнання недійсним договору позики №2522310212-312380 від 17.08.2019, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ».

Тобто, судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші ком» не повинно відповідати за пред`явленим позовом, оскільки наявні достатні відомості про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить (може лежати) іншій особі - належному відповідачеві (ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ»).

Разом з тим, позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, незважаючи на роз`яснення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Отже,ТОВ «Фінансовакомпанія «Єгроші ком»у данійсправі неможе бутивідповідачем (особа,притягнута позивачемяк відповідач,стосовно якоїсудом встановлено,що вонане повиннавідповідати запред`явленим позовом),тому взадоволенні позовуслід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76-84, 141, 259, 265, 268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком» про захист прав споживача, визнання недійсним договору, - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02.05.2022.

Головуючий: С. М. Позарецька