Ухвала суду № 104149617, 21.04.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1418/22

Провадження № 1-кс/361/327/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.22 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого слідчого судді Гридасової А.М.

при секретарі судового засідання - Чуприні А.В.

за участю:

прокурора Гоми В.О.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката Шевченко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Левкович Оксани Валеріївни, за матеріалами досудового розслідування відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111130000780 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не депутата, не інваліда, не одруженого, на утримані малолітніх дітей не маючого, раніше судимого:

- Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасової А. М. надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Левкович О.В., погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Гомою В.О., за матеріалами досудового розслідування №12022111130000780 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтуванняклопотання слідчийпосилається нате,що Слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111130000780 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за злочини проти власності та маючи не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 19 квітня 2022 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , де у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло та подальшого обернення на власну користь, при цьому останній діючи в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, з метою реалізації свого умислу, ОСОБА_1 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю власника та очевидців, перебуваючи за вказаною вище адресою, шляхом подолання перешкоди у вигляді паркана, самовільно відчинивши вхідну хвіртку проник на огороджену металевим парканом прибудинкову територію, після чого за допомогою фізичної сили рук відкрив вхідні двері до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав телевізор «КІVI» моделі 43U710КВ, серійний номер КІVI 20100780540858, вартістю 10 998 грн. 96 коп. та мобільний телефон «XIOMI REDMI NOTE 4», імеі 1: НОМЕР_1 та імеі 2: НОМЕР_2 , вартістю 6 000 тис. грн.

Після вчинення крадіжки, із викраденим майном ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми умисними протиправними діями майнової шкоди потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 16 998 грн. 96 коп.

19 квітня 2022 року відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111130000780,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України.

19 квітня 2022 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

20 квітня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу слідчий і прокурор вважають ризики, передбачені п. 1,3, 5 ст. 177 КПК України.

Також, ОСОБА_1 був раніше судимим за злочини проти власності, а саме Шевченківським районним судом м. Києва на 3 роки позбавлення волі.

Більш м`які запобіжні заходи, на думку слідства, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначаючи, що ризики є недоведеними.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Щодо оголошеної підозри підозрюваний не заперечував, що вчинив злочин.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначенихстаттею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, якізазначеністаттею 178 КПК України.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк понад п`ять років.

Окрім того, підозрюваний в судовому засідання підтвердив, що був засуджений і відбуваня покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто раніше судимий за злочини проти майна (ст. 185 КК України).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналізуючи ризик переховуванням від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Аналізуючи даний ризик, суд звертає увагу, що підозрюваний офіційно не працює, раніше був судимим за вчинення крадіжки.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою.

Доведені слідчим та прокурором ризики за п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_1 передбачений ч.2 ст. 186 КК України за визначенням ст. 12 КК України є тяжким злочином, зважаючи на визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину з тим, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не був завідомо непомірним для такої особи, приймаючи до уваги вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає достатнім визначити розмір застави на рівні 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з визначенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст.131,176-178, 182, 183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.06.2022 включно, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 20 год. 00 хв.19.04.2022 року

Встановити ОСОБА_1 заставу, яка дорівнює 30 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74 430 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ: 26268119, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моментузвільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 18.06.2022 року включно.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя А.М. Гридасова