Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2010 року справа №2а-14042/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Шаптала Н. К.
Радіонової О. О.
при секретарі судового засідання Балакай І. Л.
за участю представників від:
позивача Чевичелова О. А, за дов. № 03-30 від 18 грудня 2009 року,
першого відповідача Кір'янков В. В.- за дов. № 10/132-17 від 11 січня 2010 р.,
другого відповідача не зявився, повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому Комунального підприємства
засіданні апеляційну скаргу «Компанія «Вода Донбасу»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 4 листопада 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-14042/09/0570 (головуючий суддя Могильницький М. С.,
судді Христофоров А. Б., Кошкош О. О.)
за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
до 1) Державної інспекції з енергозбереження,
2) Територіального управління Державної інспекції
з енергозбереження по Донецькій області
про визнання недійсною постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (далі по тексту КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-5) до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною постанови Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління по Донецькій області від 23 березня 2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС. Ухвалою суду першої інстанції від 30 вересня 2009 року (арк. спр. 36) в якості другого відповідача було залучено Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року (арк. спр. 65-67) в задоволенні позовних вимог КП «Компанія «Вода Донбасу» було відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 72-76, 89-93) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Перший відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Другий відповідач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте на судовий розгляд не зявився.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.
Фактичні обставини справи.
КП «Компанія «Вода Донбасу» має статус юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 00191678 (арк. спр. 16-24, 25).
19 березня 2009 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, здійснено комплексну перевірку КП «Компанія «Вода Донбасу» щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, за результатами якої було складено акт № 15-6/09-17-016 КП від 19 березня 2009 року (арк. спр. 7-10).
Згідно наведеного акту під час перевірки було виявлено, що КП «Компанія «Вода Донбасу» вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з енергозбереження не в повній мірі дотримуються, а саме: не заповнюється енергетичний паспорт підприємства, не представляються до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області на перевірку якості звіти проведених режимно-налагоджувальних робіт, не проводяться в термін налагоджувальні роботи насосних агрегатів, відсутні карти роботи насосних агрегатів.
На підставі акту перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області складено припис від 19 березня 2009 року до акту комплексної перевірки № 15-6/09-17-016 КП від 19 березня 2009 року (арк. спр. 11-12). 23 березня 2009 року територіальним управління була прийнята постанова № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) (арк. спр. 14) та рахунок № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС від 23 березня 2009 року (арк. спр. 15). Оскарження вказаної постанови про застосування економічних санкцій є предметом спору.
Обґрунтування судом першої інстанції відмови в задоволенні позовних вимог.
- недоведеність позивачем наявності підстав для скасування постанови № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС від 23 березня 2009 року про застосування економічних санкцій.
Основні доводи апеляційної скарги.
- судом першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права не досліджені в повній мірі обставини, що мають значення по справі, зокрема не надано оцінки порушенню відповідачем вимог пункту 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 року № 64, в частині відсутності підпису посадової особи позивача на акті перевірки № 15-6/09-17-016 КП від 19 березня 2009 року, що обумовлює не відповідність акту перевірки чинному законодавству та не можливість встановлення наявності порушення позивачем законодавства з енергозбереження,
- судом першої інстанції не досліджена відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача економічних санкцій за перевищення витрат електроенергії, оскільки у позивача наявні затверджені відповідно до чинного законодавства загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2008 рік, а з акту перевірки вбачається, що позивачем у 2008 році ні за одним видом господарської діяльності (водопостачання та водовідведення) не перевищено встановлені норми витрат електроенергії,
- судом неправомірно застосовано до спірних правовідносин між сторонами по справі Правил користування електричною енергією, оскільки за п. 1.1. зазначених правил, вони регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), а між позивачем та відповідачем відсутні відносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електроенергії,
- судом неправомірно застосовано до спірних правовідносин вимоги пункту 11.2 Правил користування електричною енергією, оскільки зазначеним пунктом встановлені обов'язки електропередавальної організації, а позивач не є електропередавальною організацією,
- судом неправомірно застосовано до спірних правовідносин положення Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, оскільки відповідач не є електропередавальною організацією і до її взаємовідносини з суб'єктами господарювання не може бути застосована Методика.
Оцінка обставин справи, відповідності прийнятого судового рішення
нормам матеріального та процесуального права.
За частиною 1 статті 195 КАС України апеляційний розгляд здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що Правила користування електричною енергією (далі по тексту Правила), затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2005 року за № 1399/11679, не розповсюджуються на юридичних осіб споживачів, оскільки реченням 2 пункту 1.1 Правил це прямо передбачено. В той же час, колегія суддів погоджується з вимогами апелянта стосовно того, що приписи підпункту 11.2 пункту 11 Правил не можуть бути застосовані до позивача, оскільки пункт 11 Правил передбачає права, обов'язки та відповідальність електропередавальної організації, якою позивач не є. Права, обов'язки та відповідальність споживачів (субспоживачів) електричної енергії передбачені пунктом 10 Правил.
Щодо Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, то вона згідно пункту 1.1 також обовязкова для виконання, у тому числі й споживачами електроенергії.
Таким чином, виходячи з того, що згідно статті 26 Закону України «Про енергозбереження» державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, а державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей, до компетенції відповідачів належить контроль за дотриманням споживачами вищевказаних Правил та Методики.
Стосовно дотримання відповідачем Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 року № 64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 653/4874 від 25 вересня 2000 року, колегія суддів зазначає, що наданий до справи примірник акту перевірки № 15-6/09-17-016 КП від 19 березня 2009 року не містить підпису посадових осіб перевіреного підприємства та позначки про відмову від підпису, що суперечить вимогам пункту 12 вказаного Порядку. Проте, як вбачається з матеріалів перевірки акт був 24 березня 2009 року направлений позивачу для розгляду та підписання, що підтверджено листом, поштовими квитанціями та актом опису (арк. спр. 6, 59-60). Після отримання акту позивач не здійснив заходи по його оскарженню до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та заперечення на нього не надав, тому встановлене недотримання відповідачем Порядку підписання акту при фактичному його отриманні позивачем не порушує його право на ознайомлення з результатами перевірки та не є самостійною підставою для скасування результатів перевірки, тим більше, що за актом перевірки відповідачем був внесений припис віл 19 березня 2009 року, в пункті 5 якого було зазначено - встановити компенсуючи устаткування для доведення коефіцієнта потужності підприємства до нормативного значення з метою зменшення втрат активної електроенергії зумовлених перетіканням реактивної потужності, який був позивачем не оспорений та виконаний.
При контрольній перевірці 1 жовтня 2009 року виконання позивачем вимог припису від 19 березня 2009 року (арк. спр. 122) відповідачем було встановлено, що всі встановлені порушення усунені, в тому числі визначені в пункті 5 припису, з яким повязано застосування економічних санкцій за спірною постановою, тому за таких умов колегія суддів не приймає посилання позивача про дотримання загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2008 рік (арк. спр. 78), що заявлено бездоказово.
Щодо застосованої при розрахунку економічних санкцій (арк. спр. 56-57) Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13 грудня 2006 року № 89, то вона не підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України як документ нормативно-технічного характеру, що вбачається з листа Міністерства юстиції України № 33-32-1894 від 16 листопада 2001 року (арк. спр. 123-125).
Крім того, за спірним актом № 15-6/09-17-016 КП від 19 березня 2009 року було прийнято дві постанови, одна з яких № 15-6/09-22-016 КП -22-ЕС від 23 березня 2009 року була оспорена позивачем в адміністративній справі № 2а-14616/09/0570, за результатами розгляду якої постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року (арк. спр. 146-149) та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року (арк. спр. 144-145) в задоволенні позовних та відповідно апеляційних вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» було відмовлено.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів залишає без задоволення апеляційну скаргу та постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року по адміністративній справі № 2а-14042/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року по адміністративній справі № 2а-14042/09/0570 - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк пять днів складання судового рішення у повному обсязі. Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 червня 2010 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 червня 2010 року.
ГоловуючийВ.Г.Яманко
Судді Н.К.Шаптала
О.О.Радіонова
Судове рішення № 10414039, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14042/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: