Ухвала суду № 104140097, 29.04.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1327/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря Киніва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, заінтересована особа товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор», -

В с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Андрейчук О.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. в частині залишення арешту на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати та зобов`язати приватного виконавця Ярошевського Д.А. скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою на вищевказаному рахунку.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ЯрошевськогоД.А. від 09.09.2021 у виконавчому провадженні №66754583 накладено арешт, на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в акціонерному товаристві «РАЙФАЙЗЕН БАНКАВАЛЬ» НОМЕР_1 , який використовується для зарахування заробітної плати.

Разом з тим, приватним виконавцем Ярошевським Д.А. було відмовлено у скасуванні арешту коштів, що знаходяться на вказаному картковому рахунку, а тому це позбавляє боржника використовувати зароблені кошти для забезпечення засобів існування, які фактично повністю заблоковані навіть після здійснених утримань, в той час коли приватним виконавцем не здійснюється зарахування коштів на погашення заборгованості.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, від останнього надійшла заява про розгляд скарги за їх відсутності. Вимоги, викладені в скарзі підтримують та просять задовольнити.

У судове засідання особа, дії якої оскаржуються, не з`явився, подав письмові пояснення по справі, в яких вказує, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження ВП№66754583 з примусового виконання виконавчого листа №308/14087/13-ц, виданого 10.06.2021 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ним вчинені дії, спрямовані на вжиття заходів щодо примусового виконання судового рішення. Вказує, що у оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника чітко зазначено обмеження щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а тому може тільки зробити припущення, що банком при опрацюванні вказаної постанови було прийнято рішення про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках, зважаючи на те, що рахунок не має спеціального режиму використання та використовується не тільки для зарахування спеціальних виплат. АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНКАВАЛЬ» після отримання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 повинен був повідомити, що рахунок, на який накладено арешт, є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову в тій частині без виконання.

Окрім того, зазначив, що згідно довідки АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» рахунок скаржника відкритий для зарахування коштів заробітної плати та інших виплат, а це свідчить про те, що даний рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання.

Також зазначив, що на виконання ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №308/14087/13-ц від 04.10.2021, винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.10.2021. А для скасування арешту коштів чи для зняття арешту з коштів виконавець виносить постанову про вчинення виконавчої дії, проте в даному випадку на це немає законних підстав. З огляду на що, подана скарга є безпідставною та необґрунтованою.

У судове засідання заінтересована особа не з`явилася, про час і місце розгляду скарги належним чином повідомлялася.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ЯрошевськогоД.А. знаходиться виконавче провадження ВП№66754583 з виконання виконавчого листа №308/1084/18, виданого 10.06.2021 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПІІ НОМЕР_2 ) як солідарного боржника Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо-комерційного товариства «Бенефіт», на користь Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул.Кудрявський узвіз, 2; код ЄДРПОУ - 39544699) заборгованість по Кредитному договору №012/02-7/089-М від 28.03.2007 в сумі 1103129,63 грн. (один мільйон сто три тисячі сто двадцять дев`ять гривень шістдесят три копійки), що складається з 78785,70 Євро - заборгованість по тілу кредиту, 11545,30 Євро - заборгованість по прострочених відсотках, 831,03 Євро - нараховані відсотки за період з 26.06.2013 року по 30.07.2013 року , що становить 967 949,41 гри. та пені у розмірі 135180,22 грн.; по Кредитному договору №012/02-7/155-М від 07.05.2007 року в сумі 457021,86 грн. (чотириста п`ятдесят сім тисяч двадцять одну гривню вісімдесят шість копійок), що складається з 32178,17 Євро - заборгованість по тілу кредиту, 5246,36 Євро - заборгованість по прострочених відсотках, 339,42 Євро - нараховані відсотки та період з 26.06.2013 року по 30.07.2013 року , що становить 400 973.88 грн. та пені у розмірі 56047,98 грн.; по Кредитному договору №010/02-7/325-М від 23.08.2007 року в сумі 1329 364,26 грн. (один мільйон гриста двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят чотири гривні двадцять шість копійок), що складається з 94262,66 Євро - заборгованість по тілу кредиту, 15368,68 Євро - заборгованість по прострочених відсотках, 994,28 Євро - нараховані відсотки за період з 26.06.2013 року по 30.07.2013 року, що становить 1174 611.88 грн. та пені у розмірі 154 752,38 грн. (Згідно ухвали № 308/14087/13-ц від 10.12.2020 замінено стягувана Акціонерне товариство "Кристал Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Омега Фактор").

Як встановлено судом, постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ЯрошевськогоД.А. від 08.09.2021 у ВП№667754583 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 3178770,32 грн.

Згідно з довідкою АТ «Райффайзен банк» за вих. №Д5-В122/11/285 від 05.01.2022, виданій ОСОБА_1 , банк повідомляє, що ОСОБА_1 30.03.2018 в АТ «Райффайзен банк» відкрито картковий рахунок фізичної особи № НОМЕР_3 для зарахування заробітної плати та інших виплат.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ЯрошевськогоД.А. від 19.10.2021 у ВП№667754583, згідно ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №308/14087/13-ц від 04.10.2021, зупинено виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2018 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №916/73/19.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Згідно з положеннями ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3та43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положенняхстатей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. А накладення арешту на рахунок, на який надходить заробітна плата є порушенням конституційного права особи на отримання винагороди за працю.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Окрім того, суд зазначає, що особа, дії якої оскаржуються приватний виконавець Ярошевський Д.А., зазначаючи, що рахунок, належний скаржнику не є рахунком зі спеціальним режимом призначення, не надав суду доказів, які б підтверджували даний факт. Разом з тим, заявником надана інформація, що такий рахунок є зарплатним. Посилання приватного виконавця Ярошевського Д.А. на те, що зупинено вчинення виконавчих дій, таке не доводить правомірності обмеження заявника в отриманні заробітної плати та розпорядження нею.

Крім того, суд бере до уваги, що порушення на які посилається заявник виникли до зупинення виконання рішення, яке оскаржується, а також те, що зупинення виконавчого провадження є тимчасовим заходом, який сам по собі не тягне скасування арешту майна боржника.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на ім`я ОСОБА_1 призначений для нарахування заробітної плати, арешт, накладений на вказаний рахунок, порушує право боржника на отримання коштів, необхідних для існування. А тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заявником скарги.

Керуючись ст. ст. 353-355, 447-451, 453 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 надії приватноговиконавця виконавчогоокругу Закарпатськоїобласті ЯрошевськогоДмитра Андрійовича,заінтересована особатовариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Омега фактор» задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича щодо залишення арешту на рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві «РАЙФАЙЗЕН БАНКАВАЛЬ» НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Постанову приватного виконавця Ярошевського Дмитра Андрійовича. від 09.09.2021 в частині накладення арешту на рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві «РАЙФАЙЗЕН БАНКАВАЛЬ» НОМЕР_1 , який використовується для зарахування заробітної плати скасувати.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області І.О.Шепетко