Рішення № 10413091, 08.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.10                                                                                           Справа№ 20/119

За позовом: Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська Львівської області

до відповідача 1: Релігійної громади Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області

до відповідача 2: Мостиської міської ради, м.Мостиська

до відповідача 3: Виконавчого комітету Мостиської міської ради, м.Мостиська

до відповідача 4: Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації, м.Мостиська

Третя особа: Товариство по будівництву церкви «Вознесіння Господнього», м.Мостиська

про визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, витягу та скасування державної реєстрації.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.М.

Представники:

від позивача: Ничкало С.М., Бурда Й.М., Пятковський А.П.- представники.

від відповідача 1: - Лучків А.В., Качмар Я.І. - представники

від відповідача 2: Процишак С.М. - представник

від відповідача 3: Процишак С.М. - представник

від відповідача 4: не зявився

          від третьої особи: Малашівський Б.Ф. - представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.

Суть спору.

Позов заявлено Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська Львівської області до Релігійної громади Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області, Мостиської міської ради, Виконавчого комітету Мостиської міської ради, Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»та з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства по будівництву церкви «Вознесіння Господнього»про визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, витягу та скасування державної реєстрації.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство по будівництву Церкви «Вознесіння Господнього».

За клопотанням сторін строк розгляду справи судом продовжений в порядку ст.69 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови суду від 13.04.2010 р. у зв»язку з відпусткою судді Манюка П.Т. справу № 20/119 передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.

Розпорядженням голови суду від 07.06.2010 року, у зв»язку із закінченням відпустки судді Манюка П.Т. справа № 20/119, призначена суддею Фартушком Т.Б. на 07.06.2010 р., повернута для подальшого розгляду по суті судді Манюку П.Т.

          Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях до позовної заяви.

          Представники Відповідачів в судових засіданнях та поданих відзивах позовні вимоги заперечили.

          Представник третьої особи в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Повний текст рішення підписаний та направлений сторонам 19.07.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

          Позивач - Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська Львівської області звернулася до господарського суду з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю –Церкву Вознесіння Господнього загальною площею 863,1 м2, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул. Міцкевича, 2, визнання права постійного користування на земельну ділянку площею 0,30 га, що надана для будівництва та обслуговування Церкви Вознесіння Господнього, що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Міцкевича, 2, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Мостиської міської ради від 24.05.2007 року № 155 «Про оформлення права власності на завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату в м.Мостиська по вул.Міцкевича, 2», визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САВ № 137829, що видане Виконавчим комітетом Мостиської міської ради від 29.05.2007 року, визнання недійсним Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14700698, що виданий Комунальним підприємством «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»від 29.05.2007 року та скасування державної реєстрації права власності за Релігійною громадою Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області на нежитлову будівлю церкви площею 863,1 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул. Міцкевича, 2.

В обгрунтуванні позовних вимог (з урахуванням додаткових пояснень) покликається на те, що Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська створена в 1991 році і діяла на підставі Статуту парафії м.Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці Благочиння Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.09.1991 р. № 495 та Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади, виданого виконкомом Львівської обласної ради народних депутатів 17.09.1991 р. № 495/177.

Відповідно до п. 3.1. статуту, парафія (громада) для забезпечення мети своєї діяльності має право будувати і купувати для своїх власних потреб будинки, а також може придбавати у власність інше майно, необхідне для її діяльності.

На підставі рішення Мостиської міської ради від 24.01.1992 р. «Про виділення земельної ділянки для будівництва української автокефальної православної церкви в м.Мостиська», рішення виконавчого комітету Мостиської районної ради від 20.02.1992 р. № 38 «Про затвердження актів на право користування землею»яким затверджено акт на право користування землею у безстрокове користування релігійні громаді м.Мостиська для будівництва церкви площею 0,30 га землі та проектної документації, громаді було видано державний акт про право користування землею серії Б № 040328 від 1992 р.

На належній релігійній громаді земельній ділянці, громада розпочала та здійснила будівництво Церкви Вознесіння Господнього на 800 чоловік.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель»зареєстровано зміни до статуту релігійної громади УАПЦ, а саме: у тексті статуту слова «Українська Автокефальна Православна Церква»замінено на «Українська Православна Церква –Київський Патріархат».

Розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації від 14.11.2006 року № 1161 «Про реєстрацію статутів релігійних громад»та від 07.06.2007 року № 534 зареєстровано статут релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату в м.Мостиська в новій редакції.

В подальшому, на підставі судових рішень у справі господарського суду Львівської області № 3/186-10/121, скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363, від 07.06.2007 року № 534 щодо внесення змін до статуту релігійної громади УАПЦ та реєстрації статуту громади УПЦ-КП в новій редакції

Оскільки частина громади УАПЦ не була згідна із зміною конфесійної приналежності громади та переходом до УПЦ-КП, яка відбулася в 1996 році та продовжилася в 2006 році про прийнятті розпорядження голови ЛОДА від 14.11.2006 року № 1161, Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2007 року № 190 зареєстровано статут релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська та видано Свідоцтво про реєстрацію релігійної громади від 01.03.2007 року № 190, яку утворила та частина громади, що залишилась вірною УАПЦ.

24.05.2007 року Виконавчий комітет Мостиської міської ради прийняв рішення № 155 «Про оформлення права власності на завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату в м.Мостиська по вул. Міцкевича, 2», яким було вирішено оформити право власності на завершену будівництвом Церкву Вознесення Господнього по вул.Міцкевича,2 в м.Мостиська, загальною площею 863,1 м2 , за релігійною громадою Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області.

На підставі вказаного рішення Виконавчим комітетом Мостиської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САВ № 137829 від 29.05.2007 року, а Комунальне підприємство «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»29.05.2007 року провело реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Міцкевича, 2, за Релігійною громадою Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області та видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.05.2007 року за № 14700698.

Позивач вважає, що вищевказані рішення та дії органів державної влади та місцевого самоврядування щодо оформлення та державної реєстрації права власності на майно Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області за тою частиною Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, яка відійшла від Української Автокефальної Православної Церкви і стала іменуватися Релігійна громада Української Православної Церкви –Київський Патріархат в м.Мостиська Львівської області порушують права та охоронювані законом інтереси тієї частини Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, яка залишилась вірною Українській Автокефальній Православній Церкві і яка на час їх прийняття та вчинення вже мала статус юридичної особи та просить визнати за ним право власності на будівлю церкви та право постійного користування землею, визнати недійсним рішення, свідоцтво про право власності, витяг та скасувати державну реєстрацію.

Свою позицію обгрунтовує тим, що згідно діючого у 1996 році Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (зареєстрований 17.09.1991 р.), та частина парафії (незалежно від того більшою чи меншою вона є), яка вирішила відійти від Української Автокефальної Православної Церкви (в тому числі перейти в Українську Православну Церкву - Київський Патріархат) та змінити свою віросповідну приналежність не може претендувати на майно, яке набула сама Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області.

У разі прийняття частиною Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області рішення про її відхід від Української Автокефальної Православної Церкви , та частини Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, яка залишається вірною Українській Автокефальній Православній Церкві, стає власником усього майна Релігійної громади Української Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, оскільки відповідно до п.4.5. статуту у випадку припинення діяльності парафії УАПЦ, майно, що їй належить передається у власність Консисторії УАПЦ. У разі схизми або відходу від УАПЦ та частини парафії, яка залишається вірною, стає власником парафіяльного майна.

У 1996 році та частина Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, яка вирішила відійти від Української Автокефальної Православної церкви в місті Мостиська Львівської області, маючи документи та печатки Релігійної громади разом зі своїм приходом від Української Автокефальної Православної Церкви поміняла і віросповідну належність самої Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, і тим самим позбавила ту частину Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, яка залишалася вірною Українській Автокефальній Православній Церкві права власності на майно Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області.

Новостворена юридична особа –Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська Львівської області, що зареєстрована розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2007 року № 190, відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», стала формою відновлення прав та задоволення релігійних та матеріальних потреб тієї частини Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, яка залишилася вірною Українській Автокефальній Православній Церкві, і яка має право на парафіяльне майно Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області після відходу її частини від Української Автокефальної Православної Церкви.

Відповідно до п.4.2. Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, зареєстрованого розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2007 року № 190, майно парафії складають церковні та інші будівлі, речі службового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, набуті за рахунок пожерв, передані державою або іншими юридичними чи фізичними особами, одержані від власної діяльності».

Одночасно із набуттям позивачем - Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області статусу юридичної особи, було завершено будівництво Церкви Вознесіння Господнього і 28.03.2007 року підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта, яким вирішено прийняти в експлуатацію завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього в м.Мостиська, вул.Міцкевича,2

Оскільки оригінали усіх документів, що стосувалися будівництва Церкви Вознесіння Господнього в м. Мостиська залишилися у розпорядженні настоятеля Релігійної громади – відповідача - 1, він всупереч вимогам п.4.5. Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, звернувся у відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування за оформленням права власності на збудовану Церкву Вознесіння Господнього в м.Мостиська за Релігійною громадою Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області, тобто за тією частиною Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, яка відійшла від Української Автокефальної Православної Церкви, і не могла претендувати на її майно.

Позивач вважає, що вищевказані рішення та дії органів державної влади та місцевого самоврядування щодо оформлення та державної реєстрації права власності на майно Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області за тою частиною Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, яка відійшла від Української Автокефальної Православної Церкви і стала іменуватися Релігійна громада Української Православної Церкви –Київський Патріархат в м.Мостиська Львівської області не відповідають законодавству та порушують його права та інтереси інтереси.

У представленому відзиві та в судових засіданнях представники Релігійної громади Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області, позовні вимоги заперечили, покликаючись на те, що оспорювані рішення прийняті відповідачами 2 - 4 в межах повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства та не порушують права та інтересів жодних осіб, а тому і немає підстав для задоволення позову. УПЦ –КП є правонаступником всіх прав, в тому числі колишньої УАПЦ, створеної в 1991 році, шляхом реєстрації змін до статуту. Отже, Відповідач 1 на законних підставах отримав право власності на спірну нежитлову будівлю, має у постійному користуванні земельну ділянку в розмірі 0,30 га.

У представлених відзивах та поясненнях, поданих в судових засіданнях, представники Мостиської міської ради, Виконавчого комітету Мостиської міської ради, Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»повідомили про те, що відповідачем - 1 були подані всі необхідні документи, які відповідають вимогам Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що є підставою для проведення оформлення та реєстрації прав власності .

У представленому поясненні представник третьої особи позовні вимоги підтримав з мотивів, що організацію будівництва церкви здійснювало Товариство по будівництву церкви «Вознесіння Господнього», а не відповідач - 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

          Виходячи із приписів ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, крім майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкових, бюджетних відносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання рішень органів державної влади та місцевого самоврядування незаконними.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР, чинного до 01.01.2004 року (надалі –ЦК УРСР), цивільні права та обов‘язки виникають з підстав передбачених законодавством, а також дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов‘язки.

Виходячи із приписів ст.ст. 23, 26 ЦК УРСР, юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов‘язки. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає з моменту реєстрації.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації»(надалі - Закон), релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Одним із видів релігійних організацій в Україні є релігійні громади.

Згідно ст. 8 Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Відповідно до ст.ст. 13 і 14 Закону, релігійні громади одержують правоздатність юридичної особи з моменту реєстрації їх статуту у обласній державній адміністрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов‘язки відповідно до чинного законодавства та свого статуту.

Відповідно до п. 2.1. статуту релігійної громади, УАПЦ зареєстрованого 17.09.1991.р., парафія (громада), набуває права юридичної особи і володіє правоздатністю згідно з діючим законодавством після затвердження даного статуту правлячим Архієреєм та реєстрації його у виконкомі обласної Ради народних депутатів.

Виходячи із приписів ст.ст. 17 і 18 Закону, релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. Кожна релігійна громада (парафія), або інша релігійна організація, а не релігійне угрупування (УАПЦ, УПЦ-КП) в цілому або його керівний центр, є власником придбаного чи створеного нею рухомого і нерухомого майна та коштів і їх єдиним розпорядником (стаття 29 Закону України «Про власність», чинного до 2007 року).

Відповідно до п. 4.4. статуту релігійної громади, зареєстрованого 17.09.1991.р., власністю парафії є майно, що придбане або створене нею за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян, організацій чи коштів, переданих державою.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним –ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений його у здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Судом встановлено, що відповідач 1 - Релігійна громада Української Православної Церкви –Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області є окремою юридичною особою, яка зареєстрована Львівською обласною державною адміністрацією Львівської області 17.09.1991 році за № 495 як громада УАПЦ, в подальшому перереєстровувала свої установчі документи та змінила свою конфесійну приналежність (розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.04.2010.р. № 318/0/5-10), вказаній громаді присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23957456.

На підставі рішень Мостиської районної ради та Мостиської міської ради, релігійної громадою проведено будівництво Церкви Вознесіння Господнього у місті Мостиська. Будівництво проведено за власні кошти та пожертви юридичних та фізичних осіб, про що свідчать докази, долучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 19 Закону, будівництво культових та інших будівель релігійними організаціями здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством для об'єктів цивільного призначення.

Після завершення будівництва, 30.03.2007 року відповідач - 1 отримав акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкта. В листопаді 2006 року відповідач - 1 отримав технічний паспорт на вказану церкву, що знаходиться по вул.Міцкевича, 2 в м.Мостиська.

24.05.2007 року виконавчим комітетом Мостиської міської ради прийнято рішення № 155, яким оформлено право власності на завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього в м.Мостиська по вул. Міцкевича, 2 релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату.

На підставі вказаного рішення відповідачу - 1 видано свідоцтво про право власності на будівлю нової церкви.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Згідно п.5 прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Комунальним підприємством «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»на підставі Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого 18.02.2002 р. № 157/6445 із відповідними змінами та доповненнями, та представлених громадою документів зареєстровано право власності релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату на будівлю церкви, що знаходиться по вул.Міцкевича, 2 в м.Мостиська.

Жодних належних доказів порушення вказаними органами вимог Тимчасового положення, позивачем та третьою особою, суду не представлено.

Посилання представників позивача та третьої особи на п.4.5. статуту релігійної громади, відповідно до якого у випадку припинення діяльності парафії УАПЦ, майно, що їй належить передається у власність Консисторії УАПЦ, а у разі схизми або відходу від УАПЦ та частини парафії, яка залишається вірною, стає власником парафіяльного майна суд вважає необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону, держава визнає право релігійної громади на її підпорядкованість у канонічних, організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам і вільну зміну цієї підпорядкованості.

Зміна підпорядкованості релігійною громадою або перехід її в іншу віросповідну (конфесійну) приналежність, незалежно від підстав зміни чи переходу, не може тягти за собою втрату прав і зобов‘язань цієї громади за всіма угодами, що були раніше укладені нею.

В даному випадку відхід від УАПЦ та перехід до УПЦ-КП здійснила релігійна громада в цілому, як юридична особа, тому посилання позивача на п. 4.5. статуту є безпідставним.

Відповідно до ст. 16 Закону, діяльність релігійної організації може бути припинена у зв‘язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Зміна підпорядкованості релігійної громади іншому релігійному центру не може бути припиненням діяльності громади в розумінні приписів цивільного законодавства щодо припинення діяльності юридичних осіб, та припиненням їх правомочностей щодо належного їм майна.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач та третя особа вказують на те, що відповідно до п.4.5. статуту Товариства по будівництву Церкви «Вознесіння Господнього»при закінченні будівництва храму, храм і все належне йому майно передається у власність Консисторії УАПЦ, у разі схизми або відходу від УАПЦ та частини парафії, яка залишається вірною, стає власником парафіяльного майна. Однак суд зауважує, що Товариство по будівництву Церкви «Вознесіння Господнього»не було суб‘єктом будівництва, оскільки йому не надавався дозвіл на будівництво церкви, не виділялася земельна ділянки, а функцією вказаного Товариства було сприяння будівництву церкви.

Стаття 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади чи місцевого самоврядування.

          Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов‘язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв‘язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів позивача по справі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи із приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Позивач - Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області є окремою юридичною особою, яка зареєстрована розпорядженням голови Львівської ОДА від 01.03.2007 р. № 190, код ЄДРПОУ 35156771.

Позивачем не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що він є правонаступником релігійної громади УАПЦ в м.Мостиська, що утворена в 1991 році, зокрема в частині майнових відносин.

Участь частини членів громади –позивача у справі, у заснуванні в 1991 році громади Української Автокефальної Православної Церкви, яка в подальшому змінила конфесійну приналежність до УПЦ-КП (відповідач –1), не може свідчити про правонаступництво позивача у майнових відносинах відповідача –1, тобто бути підставою для визнання за ним права власності на майно на будівлю церкви та права користування земельною ділянкою.

Посилання позивача на те, що членами його громади вкладалися, шляхом пожертвування, кошти в будівництво церкви, не можуть бути підставою для набуття позивачем будь-яких прав щодо будівлі церкви, оскільки згідно п.4.2. статуту позивача, зареєстрованого 01.03.2007 р. за № 190, майно Парафії складають церковні та інші будівлі, речі богослужбового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, що набуті за рахунок пожертв, передані державою або іншими юридичними та фізичними особами, одержані від власної діяльності.

Жодних доказів передачі членами громади позивача самому позивачу майнових прав щодо будівлі церкви Вознесіння Господнього суду не представлено.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що позивачем не представлено жодних доказів, які б підтверджували викладені у позовній заяві обставини про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів чи наявність у нього прав на будівлю церкви, тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, витягу та скасування державної реєстрації слід відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 137829, що видане Виконавчим комітетом Мостиської міської ради від 29.05.2007 року, суд вказує на наступне.

Свідоцтва про право власності на певний об’єкт майна не можуть виступати предметом спору, оскільки не містить ознак акту органу місцевого самоврядування: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво – в даному випадку рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради від 24.05.2007 року № 155. Такий висновок підтверджується п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності за його захистом”. Таким чином, в частині позовної вимоги позивача щодо скасування свідоцтва про право власності, провадження слід припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 55 Конституції України ст.ст. 1, 15, 16, 87, 321, 328, 331 Цивільного кодексу України, ст.ст. 31, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 7, 8, 13, 14, 16-19 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації»ст.5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованим 18.02.2002 р. № 157/6445, ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 137829, що видане Виконавчим комітетом Мостиської міської ради від 24.05.2007 року припинити.

2.          В задоволені решти позовних вимог відмовити повністю.

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.