Рішення № 10413070, 15.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10 Справа№ 4/62

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Орлова П.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” до суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 та до приватного підприємства „Чисто” про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором фінансового лізингу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 та до приватного підприємства „Чисто”, просить суд стягнути солідарно з відповідачів 126852,65 грн. заборгованості, з яких 33566,34 грн. - сума прострочених платежів, 624,15 грн. 3% річних, 5256,16 грн. - інфляційні втрати, 87406,00 грн. штраф за невиконання зобов»язань за договором фінансового лізингу № 01-75/07-ОБЛ, укладеним 27 червня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” з суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2. Позовну вимогу про солідарну відповідальність обґрунтовує договором поруки № 08-47/07, укладеним 27 червня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” з приватним підприємством „Чисто”.

Суд тричі відкладав розгляд справи з метою забезпечення процесуальних прав сторін. Проте відповідачі відзиву, заперечень чи спростувань позовних вимог не надали, про причини невиконання вимог суд не повідомили. У всіх випадках сторони про дату, місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, про що є докази у справі. Тому суд ухвалює розглядати спір за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Статтями 193, 216 Господарського Кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За невиконання або неналежне виконання господарських зобовязань учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

Згідно з матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (лізингодавець) та суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (лізингоодержувач) 27 червня 2007 року уклали договір № 01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначена в специфікації до договору, а лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно у розмірі, складі та в строк відповідно до графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до Договору фінансового лізингу. Пунктом 3.2. договору визначено, що загальна вартість майна на момент укладення договору становить 218515,00 грн. з ПДВ. Пунктом 8.2. договору встановлено обов'язок лізингоодержувача щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (додаток № 3 до договору). Як визначено пунктом 11.2.4. договору, за неподання інформації про стан майна винна сторона сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від загальної вартості майна на момент укладення договору, вказаної в п. 3.2. договору, за кожен випадок такого порушення.

За актом приймання-передачі від 17 липня 2007 року лізингодавець передав лізингоодержувачу, а лізингоодержувач прийняв майно, а саме: одну аквачистку з комп'ютерним управлінням Alliance SХ-55; один пароманекен Ропу МGС-Р для верхнього одягу; одну кабіну для плямо виведення Ропу Spot Master 3; одну пральну машину Shusltess 6166V 6,5 кg; один гладильний стіл Ропу Genius SV+; один сушильний автомат Shusltess ТS 6456 6,5 кg.

Суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 повинна була, починаючи з 11 серпня 2007 року сплачувати лізингові платежі, проте неналежно виконувала договірні зобов»язання.

Станом на 15 квітня 2010 року заборгованість відповідача за договором № 01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу становить 33 566,34 грн. На цю суму за прострочення виконання грошового зобов»язання начислено 3% річних у сумі 624,15 грн. та інфляційні витрати в сумі 5256,16 грн., що відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України та умовам договору.

Крім того, за невиконання суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 п. 8.2. договору №01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (додаток № 3 до договору), позивач нарахував штраф у розмірі 20 відсотків від загальної вартості майна на момент укладення договору (218515,00 грн.), що становить 87406,00 грн. Штраф начислено на підставі пунктом 11.2.4. договору №01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу - за неподання за 4-й квартал 2009 року та 1-й квартал 2010 року інформації про стан майна.

Також 27 червня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (кредитор) та приватне підприємство „Чисто” (поручитель) уклали договір поруки № 08-47/07 за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 усіх зобов'язань перед кредитором у повному обсязі, що виникли з договору № 01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу від 27 червня 2007 року, а також відповідати за своєчасність сплати лізингових платежів, за неподання інформації про стан предмета лізингу (пункти 1.1., 1.2., 1.3.). За пунктом 1.4. договору поруки № 08-47/07, відповідальність поручителя та боржника є солідарною. За умовами пункту 2 договору, у разі невиконання боржником своїх зобов»язань за лізинговим договором, кредитор має право пред»явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Поручитель повинен виконати свої зобов»язання на користь кредитора впродовж 5 банківських днів з мементу пред»явлення кредитором вимоги.

Позивач листами за № 846 від 03 липня 2009 року, за 1281 від 29 вересня 2009 року, за №619 від 19 квітня 2010 року звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості, проте намарно.

В силу ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням викладеного приватне підприємство „Чисто” солідарно відповідає перед позивачем за невиконання суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 зобов'язань за договором № 01-75/07-ОБЛ фінансового лізингу від 27 червня 2007 року.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України, обовязком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень.

Відповідачі не скористались наданими їм законом і забезпеченими судом процесуальними правами не надали суду заперечень чи спростувань позовних вимог. Таку поведінку відповідачів суд вважає недобросовісною та розцінює, як фактичне визнання ними позовних вимог.

В той же час суд вважає, що сума 87406,00 грн. штрафу є надмірно великою порівняно із заборгованою сумою і, користуючись наданим ст. 83 ГПК України правом, на половину зменшує розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідачів.

Виходячи з викладених приписів закону, фактичних обставин справи суд стягує з солідарно відповідачів на користь позивача 33566,34 грн. прострочених лізингових платежів, 624,15 грн. 3% річних, 5256,16 грн. інфляційних втрат, 43703,00 грн. штрафу за невиконання зобов»язань за договором фінансового лізингу № 01-75/07-ОБЛ.

Судові витрати суд покладає на відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7,32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та з приватного підприємства „Чисто” (м. Львів, вул. Патона, 25, кв. 45; ідентифікаційний код 33617525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (м. Київ, вул. Михайлівська, 12; ідентифікаційний код 30575865) 33566,34 грн. боргу, 624,15 грн. 3% річних, 5256,16 грн. інфляційних втрат, 43703,00 грн. штрафу та судові витрати: 831,50 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриців В.М.