Рішення № 10413054, 07.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.10                                                                                           Справа№ 32/98

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів.

До відповідача: Приватного підприємства „Агросоюз-Захід”, м.Львів.

Про стягнення 89 266,35 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Свідрик Г.Р. –представник (довіреність №502-6599/2 від 30.12.2009р.).

Від відповідача: не з»явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів про стягнення з Приватного підприємства „Агросоюз-Захід”, м.Львів 89 266,35 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії.

Ухвалою суду від 26.05.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.06.2010р. Ухвалою суду від 08.06.2010р. розгляд справи відкладено на 22.06.2010р. В судовому засіданні 22.06.2010р. розгляд справи відкладено на 07.07.2010р.

В судовому засіданні 07.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 26.05.2010р, 08.06.2010р. та 22.06.2010р. не виконав. Подав клопотання (вх. № 12871 від 06.07.2010р.) про відкладення розгляду справи у зв»язку із зайнятістю в іншій справі.

Розглянувши клопотання відповідача суд прийшов до висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне:

В попередньому судовому засіданні, яке відбулось 22.06.2010р. за участю представника відповідача, ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості представити додаткові докази у справі, яке було задоволено судом, в зв»язку з чим розгляд справи відкладено на 07.07.2010р.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, докази витребувані судом не надав, поважності причин невиконання вимог суду не пояснив, подавши непідтверджене належними та допустимими доказами клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, з вищенаведеного слідує, те що відповідач зловживаючи процесуальними правами своїми діями свідомо невиправдано затягує судовий процес, порушує права інших учасників процесу, що суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов’язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що клопотання відповідача не підтверджене документально, наполягав на вирішенні спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.05.2009р. між ВАТ «Львівобленерго» (постачальник) та ПП «Агросоюз-Захід»(споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 50299 (далі по тексту –договір) згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом п.2.1. договору встановлено, що підчас виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов»язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією ( далі –ПКЕЕ).

Сторони в додатку № 1 до договору «Обсяги споживання електричної енергії», який є невід»ємною частиною договору визначили, що обсяг споживання електроенергії відповідача на листопад 2009р. становить 41500 кВт/год.

Відповідач звертався до позивача з листом № 51 від 22.07.2009р. про коригування договірних величин споживання електричної енергії на серпень-грудень 2009р. в бік зменшення. Відповідно на листопад 2009р. договірна величина споживання електричної енергії для відповідача була скоригована та встановлена на рівні 15000 кВт/год., про що позивач зазначив у листі № 3/7-1296 від 27.07.2009р. (надісланий відповідачу 27.07.2009р.)

За листопад 2009р. відповідачем спожито 162110 кВт/год., тобто перевищено договірну величину на 147110 кВт/год. (162 110 кВт/год.-15 000 кВт/год.).

Оскільки відповідач порушив вимоги щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії, позивач згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику»нарахував двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, яка згідно поданого ним розрахунку становить 89266,35 грн. ((162110 кВт/год.-15000 кВт/год.)х 0,6068 (тариф за 1 кВт/год)).

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Господарським Кодексом України, Законом України «Про електроенергетику»та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами користування електричною енергію, затвердженими поставновою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 із змінами та доповненнями (далі по тексту –ПКЕЕ). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначений сторонами у розділі 5 договору.

Згідно п.5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Відповідно до п.5.5. договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, а саме:при умові попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії виконання споживачем своїх зобов»язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за п»ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. У разі коригування для споживача договірної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання електричної енергії та потужності є невід»ємною частиною договору.

Згідно п.5.6. договору споживачі повинні дотримуватись встановлених граничних величин споживання електричної потужності, оперативно-диспетчерської дисципліни, брати участь у протиаварійних заходах з нормативними документами та виконувати вимоги, передбачені Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.4.1. ПКЕЕ постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договором.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ).

Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електроенергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п»ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов»язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

          Вищевказане відображено в п.5.5. договору укладеного між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач звертався до позивача з листом № 51 від 22.07.2009р. про коригування договірних величин споживання електричної енергії на серпень-грудень 2009р. в бік зменшення. Відповідно на листопад 2009р. договірна величина споживання електричної енергії для відповідача була скоригована та встановлена на рівні 15000 кВт/год., про що позивач зазначив у листі № 3/7-1296 від 27.07.2009р. (надісланий відповідачу 27.07.2009р.)

За листопад 2009р. відповідачем спожито 162110 кВт/год., тобто перевищено договірну величину на 147110 кВт/год. (162110 кВт/год.-15000 кВт/год.).

          Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2010р. надав лист № 87 від 18.11.2009р. про збільшення ліміту на листопад 2009р., який за його твердженням направлявся позивачу та залишений ним без розгляду. Як доказ надсилання вищевказаного листа відповідач надав копію аркуша журналу вихідної кореспонденції.

На вимогу ухвали суду від 22.06.2010р. відповідач не надав належних та допустимих доказів надсилання позивачу листа № 87 від 18.11.2009р., а представлений аркуш із журналу вихідної кореспонденції не може слугувати належним доказом насилання листа позивачу.

Представником позивача в судовому засіданні 07.07.2010р. до матеріалів справи долучено довідку про те, що лист № 87 від 18.11.2009р. ним не отримано і відповідно у канцелярії не зареєстровано.

          Слід зазначити, що з рахунків за активну електроенергію, які виставлялись позивачем вбачається, що борг відповідача за спожиту електроенергію станом на 01.11.2009р. складав 6573,94 грн., станом на 01.12.2009р. –107519,22 грн., тобто відповідач належно не виконував своїх зобов»язань по оплаті спожитої електричної енергії за договором № 50299.

Відповідачем також не надано докази здійснення попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електроенергії, відтак не виконано жодної з умов коригування договірної величини, які передбачені ПКЕЕ та умовами договору № 50299.

Відтак позивач порушив правила користування електричною енергією, а згідно ст.27 Закону України «Про електроенергетику»порушення правил користування енергією є правопорушенням в електроенергетиці, отже тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999р. «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі»споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно частин 1-5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

          Відтак позивач правомірно нарахував відповідачу, згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику», двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, яка згідно поданого ним розрахунку становить 89266,35 грн. ((162110 кВт/год -15 000 кВт/год)х 0,6068 (тариф за 1 кВт/год)).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст.11, 526 ,627-629 ЦК України, ст.ст.174, 193, 275, 277 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», 79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, 73 (р/р 260023080021 в АБ «Діамант банк», МФО 320854, код ЄДРПОУ 33252578) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», 79026, м.Львів, вул..Козельницька, 3 (код ЄДРПОУ 00131587) 89266,35 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії, 892,66 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя                                                                                           Сухович Ю.О.