Рішення № 10412988, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/9827.04.10

за позовом          відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центу Київської міської філії

до          закритого акціонерного товариства «Медфарком - Центр»

про          стягнення 1450,71 грн.

                                                                                 Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Максименко В.В. –за дов. № 1490 від 15.10.2009

від відповідача: не з‘явився

Обставини справи:

          Позивач, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Медфарком - Центр»про стягнення 1450,71 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати послуг телефонного зв’язку, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1315,53 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг № 1851862 від 01.07.2008 року. Також, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 12,82 грн. та інфляційні нарахування в сумі 55,24 грн., а з посиланням на ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»просить стягнути пеню в розмірі 67,12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 11.03.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника Голови господарського суду м. Києва від 01.04.2010 року продовжено строк вирішення спору.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що позивачем не долучено жодного доказу, який підтверджує існування боргу в розмірі, який заявлений позивачем. Також відповідач вважає, що позивачем не надано доказів укладення договору з відповідачем. В доданому договору на думку відповідача сторони не погодили ціну і відповідно він на думку відповідача вважається неукладеним.

Позивач заперечив щодо доводів відповідача та в письмових поясненнях зазначив, що договірні відносини сторін підтверджені укладеним договором № 2851862 від 01.07.2008 року факт отримання відповідачем рахунків на оплату послуг підтверджується самими оплатами за вересень 2008 року - 104,50 грн., за жовтень 2008 року –1140,96 грн. Крім того, позивач з посиланням на приписи Закону України «Про телекомунікації»та Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг»наголошує на обов’язку відповідача сплачувати отримані послуги згідно отриманих рахунків на оплату, а в разі неотримання таких рахунків самостійно звертатись до відповідної служби позивача для їх отримання.

В судовому засіданні 20.04.2010 року в присутності представників сторін оголошено перерву до 27.04.2010 року.

Незважаючи на належне повідомлення про час та дату розгляду справи, представник відповідача в судове засідання 27.04.2010 року не з’явився, причини неявки суду невідомі.

За таких обставин господарський суд вважає за можливе прийняти рішення по суті без участі представника відповідача.

27.04.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, що надавались під час сулового розгляду справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ :

01 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника Центру телекомунікаційних послуг № 1 Київської міської філії, Підприємство зв’язку (надалі по тексту ВАТ «Укртелеком, позивач) та закритим акціонерним товариством «Медфарком - Центр», Споживач (надіалі по тексту ЗАТ «Медфарком-центр», відповідач) було підписано Договір про надання телекомунікаційних послуг № 2851862 (далі –Договір), відповідно до умов якого Підприємство зв’язку надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані у додатку 2.

Відповідно до п. 4.1 Договору послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати. Згідно п. 4.6 Договору у разу застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг. Пункт 4.5 Договору визначає, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати послуг зв’язку з грудня 2008 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1315,53 грн. за період грудень 2008 року – квітень 2009 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 32-18-3973 від 03.07.2009 рок з вимогою погасити заборгованість.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на день розгляду справи відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг згідно договору не проведено, акт звірки взаєморозрахунків не підписано.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати, або безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акту управління господарською діяльністю, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

За своєю правовою природою підписаний між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як встановлено вище, відповідно до п. 4.2 Договору, Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати. Сторонами погоджена в Договорі авансова система оплати з поданням рахунків.

Згідно п. 4.6 Договору у разу застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

В даному випадку господарський суд не приймає твердження відповідача про неукладеність Договору, в зв’язку з непогодженням в ньому ціни, оскільки, сторони в п. 4.1 Договору встановли, що послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством та відповідно ціна послуг за договором напряму залежить від зміни тарифів. Крім того, суд враховує, що при укладанні такого виду Договорів неможливо встановити загальну вартість договору, оскільки кількість наданих послуг та відповідно їх ціна залежить від тривалості та безпосереднього використання відповідачем послуг, передбачених Додатками до Договору.

Відповідно до п. 86 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»у разі вибуття наймача (орендаря) та/або розірвання ним договору найма (оренди) абонент зобов"язаний повідомити про це оператора за місяць до розірвання договору. В іншому випадку абонент несе повну відповідальність згідно договору.

Зазначене вище також передбачено у п. п. 3.2.6, 3.2.15., 3.2.19 Договору, а саме: споживач у місячний термін повинен повідомити ВАТ «Укртелеком»про будь –які зміни.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не знаходився в спірний період за зазначеною в Договорі адресою та відповідно не міг користуватись послугами позивача, також не містять матеріали і доказів повідомлення позивача про будь-які зміни передбачені п. п. 3.2.6, 3.2.15., 3.2.19 Договору.

Судом встановлено, що за спірний період позивач нараховував відповідачеві абонентську плату за телефон та IP-Послуги. Відповідач в установлені строки свої зобов’язання не виконав, коштів не перерахував, доказів неможливості користування послугами позивача не надав.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми осново боргу в розмірі 1315,53 грн.

Згідно ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань за обраний позивачем період.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 67,12 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу Укрїани витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «МЕДФАРКОМ ЦЕНТР»(01032, м. Київ, Бульвар Шевченка, буд. 60; 04073, м. Київ, вул. Скляренка, буд. 44, р/р 2600431441801, 03680, м. Київ, вул. Крижановського, 4, Філія АБ «Південний «в м. києві, МФО 320917, код 33239630), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, п/р 26000402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 01189910) 1450,71 грн. (одну тисячу чотириста п’ятдесят гривень сімдесят одну копійку, з яких 1315,53 грн. (одну тисячу триста п'ятнадцять гривень п’ятдесят три копійки) основного боргу, 67,12 грн.(шістдесят сім гривень дванадцять копійок) пені, 55,24 грн. (п’ятдесят п’ять гривень двадцять чотири копійки) інфляційних витрат, 12,82 грн. (дванадцять гривень вісімдесят дві копійки) 3% річних, а також 102грн. (сто дві) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                   О.С.Копитова