Рішення № 10412885, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/14013.07.10 За позовом           Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                     Закритого акціонерного товариства «Артел»

про                     стягнення 19460 грн.76 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Соколова Р.І.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Артел»заборгованості в сумі 19460,76 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Закритим акціонерним товариством «Артел»було укладено договір № 05/2088 від 08.12.2005 р.

Строк дії договору встановлено до 06.12.2006 р.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування нежиле приміщення, що є комунальною власністю, за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 8.

Відповідно до умов договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернені об’єкта оренди орендодавцеві. Крім того, відповідач зобов’язаний був сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендні платежі своєчасно.

Згідно акту державного виконавця від 04.08.2009 відповідач звільнив спірне приміщення.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно дол. Актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушував умови договору, а саме проводив оплату за фактичне користування займаним (поза строком дії договору) приміщенням несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивачем направлялась відповідачу вимога № 155/1/11-4403 від 02.10.09 про погашення заборгованості; в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на дану вимогу.

Суд перевірив, погоджується та вважає обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії договору оренди, за період з 01.05.09 по 03.08.09 всього в сумі 19460,76 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії договору оренди.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення позивача з позовом до господарського суду; також позивачу повертається з Державного бюджету України 0,15 грн. надлишково сплаченого державного мита.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Артел»(м. Київ, Мінське шосе, 8; код ЄДРПОУ 19133175) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; код ЄДРПОУ 0336500) 19460 (дев’ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 76 коп. основного боргу, 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева