Рішення № 10412821, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/31114.07.10 За позовомДержавної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів"

доРеспубліканського унітарного підприємства "Минск Кристалл"

простягнення 26 000,00 доларів США

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Данилова В.В.

від відповідача:Папков А.В., Абраменко В.Г. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне наукове установа "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів" (надалі –"Інститут") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Республіканського унітарного підприємства "Минск Кристалл" (надалі –"Підприємство") про стягнення 26 000,00 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту №Д-25-09 від 16.03.2009 р. позивач розробив енергозберігаючу ректифікаційну установку для виробництва високоякісного спирту ректифікованого зі спирту етилового-сирцю до умов Підприєства, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 000,00 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.06.2010 р.

07.06.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Підприємство в задоволенні позову просило відмовити повністю, вказувало на несвоєчасне виконання позивачем першого етапу робіт та повне невиконання інших етапів робіт за контрактом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 16.06.2010 р., зобов’язано позивача надати посвідчення про відрядження уповноважених працівників.

В судовому засіданні 16.06.2010 р. оголошено перерву до 14.07.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представники відповідача у судове засідання з'явилися, в задоволенні позову просять відмовити повністю з наведених у відзиві підстав.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2009 р. між Інститутом (виконавець) та Підприємством (замовник) було укладено контракт №Д-25-09 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник зобов’язується оплатити та прийняти, а виконавець –розробити та впровадити енергозберігаючу ректифікаційну установку для виробництва високоякісного спирту ректифікованого із сприту етилового-сирцю до умов РУП "Минск Кристалл".

Із змісту п. 2.1 Договору вбачається, що розробка науково-технічної документації (далі-НТД) і виконання інженерних послуг даного контракту проводиться в об’ємах, визначених календарним планом (додаток №2), який є невід'ємною частиною даного контракту.

Додатком №2 до Договору сторонами погоджено календарний план виконання робіт по Договору, яким визначено етапи робіт, строки виконання, вартість та результат виконаних робіт.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору строки виконання послуг і розробки НТД по етапам визначені в календарному плані (додаток №2). Послуги по етапам 1, 3-5, 7-11 календарного плану виконуються виконавцем на території РУП "Минск Кристалл" (Республіка Білорусія). Поставка розробленої науково-технічної документації по етапам 2, 6 календарного плану проводиться на умовах СІР –м. Мінськ, Республіка Білорусія.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що замовник оплачує виконавцю вартість даного контракту згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток №1). Загальна вартість контракту становить 80 000,00 доларів США.

Додатком №1 до Договору сторонами затверджено протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого ціна договору становить 80 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 5.2 Договору замовник проводить 100% оплату кожного етапу робіт згідно календарного плану по відповідному акту здачі-прийняття робіт.

Згідно із п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Договору науково-технічна документація по даному контракту виконується на російській мові та передається замовнику на умовах пункту 3.3 по етапам 2 та 6 в трьох екземплярах. Після закінчення робіт по етапам календарного плану виконавець передає замовнику результати виконаних робіт та акти здачі-прийняття. Замовник зобов’язаний перевірити документацію та підписати акт здачі-прийняття, або надати мотивовану відмову з зазначенням виявлених недоліків.

На виконання умов Договору, позивачем було виконано роботи по першому етапу на суму 8000,00 доларів США, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №1 від 10.06.2009р.

Відповідач розрахувався за виконані по першому етапу роботи, сплативши на користь позивача 8000,00 доларів США, що не заперечується сторонами.

Протоколом технічної наради від 02.07.2009 р. сторонами призупинено дію Договору до кінцевого прийняття рішення щодо модернізації ректифікаційної установки строком до 01.08.2009 р.

Листом №0501/32 від 27.07.2009 р. відповідач повідомив позивача про призупинення дії Договору на невизначений термін.

13.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом №06-01/385 в якому повідомляв про виконання робіт за Договором по 1-3 етапах повністю та по 4-5 –частково (50%) та просив їх оплатити.

Претензією №01-01/533 від 16.10.2009 р., до якої додано акт здачі-прийняття виконаних робіт №2 та накладну №20 на відпуск науково-технічної документації, позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт у загальному розмірі 26 000,00 доларів США.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті частини робіт виконаних на момент відмови замовника від Договору, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 26 000,00 доларів США.

Позивач є юридичною особою –резидентом України з місцезнаходженням у м. Київ, а відповідач –юридичною особою –резидентом Білорусії, сторонами п.11.2 Договору погоджено розгляд справи господарськими судами України та погоджено матеріальне право, яке підлягає застосуванню, а відтак дана справа згідно ст.ст. 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудна господарському суду міста Києва та згідно ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" вирішується за матеріальним правом України.

Договір є договором підряду на виконання науково-дослідних та технологічних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, зокрема, Глави 62 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору виконав перший етап робіт на загальну суму 8 000,00 доларів США, а відповідач прийняв такі роботи та оплатив їх, що не заперечується сторонами.

Листом №0501/32 від 27.07.2009 р. відповідач повідомив позивача про призупинення дії Договору на невизначений термін.

Суд відзначає, що відповідач не наділений правом призупинення робіт за Договором, (таке право надано позивачу згідно п. 5.7 Договору), а з урахуванням обставин справи та пояснень представників сторін суд вважає, що такий лист є по суті відмовою Підприємства від Договору, що не заперечується сторонами.

Правові наслідки відмови відповідача від позову визначено п. 5.5 Договору.

Відповідно до ч. 2 п. 5.5 Договору у випадку початку робіт виконавцем по етапу замовник зобов’язаний оплатити фактично виконані роботи на день припинення робіт по погодженому акту виконаних робіт.

Положеннями ст. 899 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Таким чином, відповідач зобов’язаний оплатити фактично виконані позивачем роботи до моменту припинення дії Договору.

Позивач вказує на виконання робіт за Договором згідно 2-5 етапів календарного плану на загальну суму 26 000,00 доларів США, на підтвердження чого надає акт здачі-прийняття робіт №2 та накладну №20 на відпуск науково-технічної документації на загальну суму 26 000,00 доларів США., які були 13.08.2009 р. направлені поштою відповідачу.

Згідно із п. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Матеріалами справи підтверджується направлення відповідачу акту здачі-прийняття виконаних робіт №2, накладної на відпуск науково-технічної документації №20 та апаратурно-технологічної схеми з повною специфікацією обладнання.

Вказаний акт та накладна не були підписані відповідачем, мотивованої відмови згідно п.6.3 Договору відповідачем не надано.

В той же час, за приписами статей 853, 898 Цивільного кодексу України вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті роботи в т.ч. за умови надання обґрунтованих доказів їх виконання.

Стосовно твердження позивача про виконання робіт по 3-5 етапах суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 3.2 Договору роботи по 3-5 етапам виконуються Інститутом на території Підприємства (Республіка Білорусія).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. зобов’язано позивача надати посвідчення про відрядження уповноважених працівників на підтвердження виконання робіт по 3-5 етапах.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано три посвідчення про відрядження №16, №27 та №50, а представником Інституту у судовому засіданні повідомлено, що більше відряджень не було.

При цьому, з наданих позивачем посвідчень про відрядження (граф –"відмітки про прибуття та вибуття", "звіт відрядження") вбачається, що згідно посвідчення про відрядження №16 представник позивача перебував на території відповідача один день (12.03.2009 р.) та провів переговори щодо укладення договору, згідно №27 –перебував один день (23.04.2009 р.) та виконав обстеження існуючої технології виробництва, тобто виконав роботи за 1 етапом, а згідно посвідчення №50 - перебував один день (02.07.2009 р.) та провів переговори стосовно виконання робіт та брав участь у технічній нараді, що підтверджується протоколом технічної наради від 02.07.2009 р.

Отже, позивачем не надано доказів перебування повноважних представників на території відповідача згідно п. 3.2 Договору для виконання робіт за Договором по 3-5 етапах, а тому твердження Інституту про фактичне виконання робіт за 3-5 етапами судом відхиляється через не доведення встановленого Договором (п. 3.2 Договору) порядку виконання таких робіт.

Стосовно виконання другого етапу робіт за Договором, суд вважає їх виконаними належним чином та такими, що підлягають оплаті у повному обсязі, з огляду на наступне.

Позивачем надані належні докази виконання робіт по 2 етапу за Договором (апаратурно-технологічна схема, яка була додана до акту здачі-прийняття виконаних робіт №2 та накладної на відпуск науково-технічної документації №20), а заперечення відповідача про зворотнє судом відхиляються, оскільки за змістом ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 6.3 Договору відповідач був зобов’язаний повідомити про виявлення будь-яких недоліків в їх виконанні або про існування підстав для не прийняття таких робіт.

Доказів пред'явлення відповідачем будь-яких претензій щодо виконання позивачем робіт по 2 етапу не надано.

Таким чином, роботи за 2 етапом вважаються виконаними належним чином та підлягають оплаті відповідачем.

Посилання відповідача на несвоєчасне виконання робіт за 1 етапом не спростовує висновку суду, оскільки відповідач не відмовлявся від Договору у зв’язку із простроченням передачі робіт за першим етапом, а відмова (лист 0501/32) мотивована іншими підставами, які викладені в листі.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень п.п. 5.2, 5.5 Договору зобов’язання відповідача по оплаті виконаних позивачем згідно Договору робіт по другому етапу у розмірі 12 000,00 доларів США на момент розгляду справи настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 12 000,00 доларів США за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Інституту заборгованості у розмірі 12000,00 доларів США.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 14 000,00 доларів США необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів" задовольнити частково.

2.Стягнути з Республіканського унітарного підприємства "Минск Кристалл" (220030, Білорусія, м. Мінськ, вул.Жовтнева,15; ідентифікаційний код 600013329) на користь Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів" (03190, м. Київ, пров. Бабушкіна, 3; ідентифікаційний код 00334793) заборгованість у розмірі 12 000,00 доларів США, державне мито у розмірі 120,00 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108,92 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко