Рішення № 104127470, 28.04.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року Київ№ 320/11356/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000107/2 від 26.03.2021.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару «посуд для пиття із зміцненого скла - набори стаканів по 6 шт., виробник: GUANGZHOU JING HUANG GLASSWARE COMPANY LIMITED, країна виробництва Китай» (далі - товар), який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) в розмірі 16 274, 80 доларів США, а загальна митна вартість - 19 369, 14 дол. США. Зазначено, що на підтвердження заявленої митної вартості спірного товару наддав митному органу документи, що у повному обсязі підтверджують заявлену ним митну вартість за основним методом.

Проте, на думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку із чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Зазначено, що відповідачем безпідставно застосовано резервний метод, адже потрібно було послідовно застосувати всі інші методи, що передують резервному. Позивач стверджував, що відповідачем навмисно не взято до уваги інші митні декларації з ідентичним товаром, митна вартість яких булла значно нижча, а взято до уваги ціни бази ЄАІС ДМСУ та митну декларацію UA500500/2021/000835 від 22.01.2021 із більшою ціною ідентичного товару при ухваленні спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Крім того позивач зазначив, що застосування відповідачем бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Вважає, що потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте при прийняття оскаржуваного рішення відповідачем порівняння товару зроблено не було.

Відповідно до ухвали від 21.09.2021 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Цією ж ухвалою судом витребувано у Одеської митниці інформацію по таким митним деклараціям згідно з даними ЄАІС та їх завірені належним чином копії у придатному для читання вигляді: № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 301722; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,84 доларів США; дата оформлення 22.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 397474; країна походження товару: АЕ; країна відправлення товару: АЕ; вартість розмитнення за 1 кг: 1,02 доларів США; дата оформлення 27.01.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла: Набір стаканів з графином (1 графин, 6 стаканів) L4985 1308 комп 9156 шт; L4985 1194 комп 8358 шт; Торговельна марка: ARCOPAL: Виробник: ARCMiddleEast Країна виробництва: АЕ; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 421580; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,85 доларів США; дата оформлення 28.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 491770; країна походження товару: RU; країна відправлення товару: RU; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 01.02.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла, кружка для пива: «Дрезден» 500 мл. А, арт.Н5334/1 432 шт.; Торговельна марка: ARCOROC Виробник: ООО «Опытный стекольный завод» На заводі: ООО «Опытный стекольный завод», Країна виробництва: RU; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 670053; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 09.02.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 882 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA500500/2021/000835 від 22.01.2021; інформацію щодо усіх імпортних декларацій з 01.01.2021 по 25.03.2021 за кодом УКТЗЕД 7013371000.

Крім того, у Державної митної служби України судом витребувано інформацію по таким митним деклараціям згідно з даними ЄАІС та їх завірені належним чином копії у придатному для читання вигляді: № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 301722; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,84 доларів США; дата оформлення 22.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 397474; країна походження товару: АЕ; країна відправлення товару: АЕ; вартість розмитнення за 1 кг: 1,02 доларів США; дата оформлення 27.01.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла: Набір стаканів з графином (1 графин, 6 стаканів) L4985 1308 комп 9156 шт; L4985 1194 комп 8358 шт; Торговельна марка: ARCOPAL: Виробник: ARCMiddleEast Країна виробництва: АЕ; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 421580; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,85 доларів США; дата оформлення 28.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 491770; країна походження товару: RU; країна відправлення товару: RU; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 01.02.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла, кружка для пива: «Дрезден» 500 мл. А, арт.Н5334/1 432 шт.; Торговельна марка: ARCOROC Виробник: ООО «Опытный стекольный завод» На заводі: ООО «Опытный стекольный завод», Країна виробництва: RU; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 670053; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 09.02.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 882 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA500500/2021/000835 від 22.01.2021; інформацію щодо усіх імпортних декларацій з 01.01.2021 по 25.03.2021 за кодом УКТЗЕД 7013371000.

Від Державної митної служби України відповідно до заяви від 11.11.2021 (вх. № 41765/21 від 18.11.2021) надійшли додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначено також, що у пункті 5.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № 22/10 від 22.10.2018 вказано, що товар виробляється на умовах 100% передплати за кожну партію товару.

До митного оформлення надано платіжне доручення № 87 від 17.09.2020 на суму 16240 доларів США, що не відповідає сумі вказаної в інвойсі № JH210115000131 від 25.01.2021 16274, 80 доларів США. Відповідачем було повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару. Крім того, позивача було повідомлено про те, що за його власним бажанням ним може бути подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідач стверджував, що позивачем 26.03.2021 електронними засобами було надіслано повідомлення, проте числові значення митної вартості товарів підтверджені не були, оскільки декларантом не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач також зазначив, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: МД від 22.01.2021 UA500500/2021/000835 2,21 доларів США/кг, що становить 0,7596 дол./шт. (ніж заявлено декларантом 0,8371 доларів США/кг, що становить 0,2877 доларів/шт.). з цих підстав уважає, що спірне рішення про коригування митної вартості прийнято у відповідності до вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Позивачем подано відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом установлено, що позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та із запереченнями відповідача не погодився.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.03.2012, про що до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідним запис № 23530000000025972.

Із матеріалів справи слідує, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «GUANGZHOU JING HUANG GLASSWARE COMPANY LIMITED» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 22.10.2018 № 22/10, згідно з яким Продавець зобов`язується, за узгодженням з покупцем, виготовляти та поставляти Покупцю товари народного використання (посуд, декоративні вироби, предмети інтер`єру і ін.), у подальшому «Товар» у кількості, згідно ціни, передбачених цим контрактом і інвойсом на кожну партію Товару, який поставляється.

Згідно з пунктом 1.1 контракту, продавець зобов`язується, за узгодженням з покупцем, виготовляти та поставляти покупцю товари побутового використання (посуд, декоративні вироби, предмети інтер`єру і ін.), у подальшому товар у кількості, згідно ціни, передбачених цим контрактом і інвойсом на кожну партію поставленого товару.

Покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар у порядку, передбаченому цим контрактом (пункт 1.2 контракту).

За умовами пункту 3.1 контракту, поставка товару відбувається партіями на протязі всього строку дії цього контракту у кількості та асортименті і по цінах, попередньо узгоджених сторонами на кожну партію товару, що вказується у інвойсах.

Пунктом 3.3 контракту передбачено, що поставка товару відбувається на умовах FOB-Гуанчжоу/Циндао, Китай; CFR/CIP/CIF/CPT-Одеса; CFR/CIP/CIF/CPT-Чорноморськ, Україна, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2010».

Ціна товару є договірною і встановлюється за згодою сторін в доларах США і включає в себе вартість товару, упаковки, маркування а також всіх видатків продавця у відповідності до умов поставки товару вказаних у пункті 3.3 цього контракту (пункт 4.1 контракту).

Згідно з пунктом 4.2 контракту, ціна на кожну партію товару вказується в інвойсі на кожне відвантаження.

Оплата покупцем поставленого продавцем товару відбувається у такому порядку: платіж за поставлений згідно цього контракту товар відбувається на умовах 100% передплати за кожну партію товару. Оплата кожної партіє товару може проводитись покупцем продавцю частинами (траншами). Оплата кожної партії товару отриманого покупцем уважається проведеною у повному обсязі в день отримання грошових коштів на рахунок продавця чи отримувача грошових коштів визначеного сторонами (пункти 5.1-5.3 контракту).

Пунктом 7 контракту визначено, що упаковка, в якій відвантажується товар повинна відповідати міжнародним стандартам і забезпечувати цілісність товару під час транспортування товару з урахуванням перевалок. Маркування товару чи упаковки, в якій відвантажується товар повинна відповідати міжнародним стандартам.

Згідно з пунктом 11.1 контракту, зміни і доповнення до цього контракту будуть вважатись такими, що мають юридичну силу, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Цей контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 23.11.2023, а в частині оплати поставленого товару до повного виконання покупцем своїх обов`язків по контракту (пункт 11.5 контракту).

28.07.2014 між Приватним підприємством «Транскарго» (брокером) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір № 08/08-2014 про надання посередницьких (брокерських) послуг по митному оформленню товарів № Ф-ТБ/Ю.

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що предметом цього договору є здійснення брокером від власного імені операцій по митному оформленні різних вантажів і товарі побутового використання (далі «товар») і виконання інших посередницьких послуг в області митної справи за рахунок засобів і за дорученням замовника, а саме: а) декларування товару; б) подання митному органу України документів і додаткових відомостей на декларовані товари, необхідні для митних цілей; в) здійснення інших дій, необхідних для митного оформлення і митного контролю в якості особи, яка володіє повноваженнями по відношенню до декларованих товарів; г) виконання інших посередницьких функцій в області митної справи; д) виконання інших послуг.

Пунктом 8.1. вказаного договору визначено, що він вступає в силу з дня його підписання. Згідно з пунктом 8.2 договору, строк дії договору до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання. Якщо по закінченню строку дії договору ні одна із сторін не заявить на протязі двох тижнів про його розірвання, договір продовжується іще на один рік. При достроковому розірванні договору по ініціативі однієї із сторін, вона повинна письмово повідомити про це іншу сторону не менше ніж за місяць.

Крім того, 07.10.2016 між Приватним підприємством «Транскарго» та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 08/08-204 від 28.08.2014 про надання посередницьких (брокерських) послуг по митному оформленні товарів.

У березні 2021 року представником декларанта до відповідача було подано електронну митну декларацію (ЕМД) № UA500500/2021/013010 (зареєстрована 25.03.2021), у якій для митного оформлення було пред`явлено товар: посуд для пиття із зміцненого скла: арт. 600-002 набір 6 стаканів - 1208 наб.; арт. 600-003 набір 6 стаканів - 5016 наб.; арт. 600-004 набір 6 стаканів - 5000 наб. Торгівельна марка «LeGlass». Виробник: «GUANGZHOU JING HUANG GLASSWARE COMPANY LIMITED». Країна виробництва Китай (CN).

Митна вартість товару за вказаною ЕМД склала 16 274, 80 доларів США і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).

Судом установлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані такі документи: пакувальний лист від 25.01.2021; рахунок-проформа (інвойс) № SGD200814401083 від 14.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) № JH210115000131 від 25.01.2021; коносамент (Bill of lading) № G0121011387 від 03.02.2021; товарно-транспортну накладну CMR № 679 (на підтвердження особи, що здійснювала доставку товару позивачу та місця відвантаження товару); товарно-транспортну накладну D360905 від 25.03.2021; декларацію про походження № JH210115000131 від 25.01.2021; сертифікат про походження товару № G217315621381037 від 10.03.2021; платіжне доручення в іноземній валюті № 87 від 17.09.2020; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 640 від 19.03.2021; доручення від 14.03.2021; довідку про транспортні витрати, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 209 від 19.03.2021; прейскурант (прас-лист) виробника товару № 214400В0/006374 від 26.02.2021; договір № 22/10 від 22.10.2018; договір про надання послуг митного брокера № 08/08-2014; звіт про зважування від 21.03.2021; документ «Результат зважування» РК-31531091.

За результатами поданих позивачем для підтвердження заявленої в ЕМД митної вартості документів, митний орган направив декларанту повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності.

Посилаючись на положення частини другої статті 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару.

Відповідач стверджував, що до митного органу надійшло електронне повідомлення з інформацією про те, що інші документи надаватись не будуть.

Одеською митницею 26.03.2021 було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості за № UA500500/2021/000107/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № UA500500/2021/013010 скоригував до рівня 51 154, 50 доларів США (0,7596 доларів США за одиницю товару).

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 26.03.2021 № UA500500/2021/013248 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру сплачених позивачем митних платежів по миту з 43 340, 07 грн. до 71 122, 43 грн., по ПДВ з 117 018, 19 грн. до 192 030, 55 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000107/2 від 26.03.2021, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята).

Крім того, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд констатує, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Судом установлено, що передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які було подано позивачем до митного оформлення, а саме: пакувальний лист від 25.01.2021; рахунок-проформа (інвойс) № SGD200814401083 від 14.09.2020; рахунок-фактура (інвойс) № JH210115000131 від 25.01.2021; коносамент (Bill of lading) № G0121011387 від 03.02.2021; товарно-транспортну накладну CMR № 679 (на підтвердження особи, що здійснювала доставку товару позивачу та місця відвантаження товару); товарно-транспортну накладну D360905 від 25.03.2021; декларацію про походження № JH210115000131 від 25.01.2021; сертифікат про походження товару № G217315621381037 від 10.03.2021; платіжне доручення в іноземній валюті № 87 від 17.09.2020; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 640 від 19.03.2021; доручення від 14.03.2021; довідку про транспортні витрати, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 209 від 19.03.2021; прейскурант (прас-лист) виробника товару № 214400В0/006374 від 26.02.2021; договір № 22/10 від 22.10.2018; договір про надання послуг митного брокера № 08/08-2014; звіт про зважування від 21.03.2021; документ «Результат зважування» РК-31531091, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.

На переконання суду, цих документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за спірні товари, які ввозились позивачем.

Проте у рішенні, що є предметом оскарження відповідачем зазначено, що у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: у пункті 5.1 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 22/10 від 22.10.2018 вказано, що товар виробляється на умовах 100% передплати за кожну партію товару.

До митного оформлення надано платіжне доручення № 87 від 17.09.2020 на суму 16240 доларів США, що не відповідає сумі вказаної в інвойсі № JH210115000131 від 25.01.2021 16274, 80 доларів США. З огляду на викладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до пункту 3 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару. 26.03.2021 електронним повідомленням декларантом ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 , було надіслане повідомлення б/н від 26.03.2021 з інформацією про те, що інші документи надаватись не будуть.

Числові значення складових митної вартості товарів підтверджені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України.

Крім митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Із посиланням на частину третю статті 58 МК України зазначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України, методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до пункту 1 статті 64 МК України у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим МД від 22.01.2021 № UA500500/2021/000835, становить 2,21 доларів США/кг, що становить 0,7596 дол./шт (ніж заявлено декларантом 0,8371 дол.США/кг, що становить 0,2877 дол./шт).

Із наявних у матеріалах справи доказів судом установлено, що зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, з огляду на таке.

Так, пунктом 5.1 зовнішньоекономічного контракту № 22/10 від 22.10.2018 визначено, що оплата покупцем поставленого продавцем товару відбувається у такому порядку: платіж за поставлений згідно цього контракту товар відбувається на умовах 100% передплати за кожну партію товару.

Відповідач стверджував, що до митного оформлення надано платіжне доручення № 87 від 17.09.2020 на суму 16240 доларів США, що не відповідає сумі вказаній в інвойсі № JH210115000131 від 25.01.2021 16 274, 80 доларів США.

Як установлено судом та не спростовано відповідачем, у 2018 та 2019 роках були поставки товару на суму 16 158, 80 доларів США згідно з інвойсом № SGD181108001970 А від 08.04.2019 та на суму 17 942, 40 доларів США згідно з інвойсом № SGD190414800653 від 30.08.2019. Фактично сплачені кошти були у розмірі 16 356, 00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 103 від 29.11.2018 та у розмірі 17 946, 80 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 103 від 16.05.2019. тобто за попередні дві поставки позивачем фактично сплачено 34 302, 80 доларів США, а отримано товарів на суму 34 102, 2 доларів США. Різниця складає 201, 60 доларів США.

Таким чином загальна сума передплати в третій поставці становить 16 108, 00 доларів США, що на 201, 60 доларів США менше, ніж вказано у проформі-інвойсі № SGD191214802441 від 27.12.2019 або інвойсі № JH200514800014 від 14.05.2020 16 309, 60 доларів США.

Відповідачем зазначені обставини не спростовані. Натомість про дві попередні поставки відповідачеві було відомо, що свідчить про обізнаність відповідача з приводу переплати позивачем за спірний товар.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо тверджень відповідача про те, що декларантом не подані у повному обсязі документи згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, а саме: не подані: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями тощо, суд зазначає таке.

Верховним Судом України в постанові від 17.06.2014 у справі № 21-148а14 зазначено, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності або помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.

У спірному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що під час проведення консультацій декларанта позивачу запропоновано подати додаткові документи.

Суд зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15, яка у силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу врахована судом у спірних правовідносинах.

Крім того, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим МД від 22.01.2021 № UA500500/2021/000835, становить 2,21 доларів США/кг, що становить 0,7596 дол./шт (ніж заявлено декларантом 0,8371 дол.США/кг, що становить 0,2877 дол./шт), з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно із частиною першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення вимог МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем також не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Крім того, митним органом взагалі не взято до уваги митні декларації по аналогічних імпортованих товарах, а саме МД: № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 301722; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,84 доларів США; дата оформлення 22.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 397474; країна походження товару: АЕ; країна відправлення товару: АЕ; вартість розмитнення за 1 кг: 1,02 доларів США; дата оформлення 27.01.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла: Набір стаканів з графином (1 графин, 6 стаканів) L4985 1308 комп 9156 шт; L4985 1194 комп 8358 шт; Торговельна марка: ARCOPAL: Виробник: ARCMiddleEast Країна виробництва: АЕ; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 421580; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,85 доларів США; дата оформлення 28.01.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 441 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA100020; митний орган оформлення: відділ митного оформлення № 1 мп «Київ-західний»; системний номер: 491770; країна походження товару: RU; країна відправлення товару: RU; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 01.02.2021; опис товару: 1. Посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла, кружка для пива: «Дрезден» 500 мл. А, арт.Н5334/1 432 шт.; Торговельна марка: ARCOROC Виробник: ООО «Опытный стекольный завод» На заводі: ООО «Опытный стекольный завод», Країна виробництва: RU; № UA205030; відділ митного оформлення № 5 мп «Ягодин»; системний номер: 670053; країна походження товару: BG; країна відправлення товару: PL; вартість розмитнення за 1 кг: 0,83 доларів США; дата оформлення 09.02.2021; опис товару: 1. Скляні посудини для пиття без ніжки із зміцненого скла: - арт. 10270478, POKALNNПОКАЛЬ НН келих для червоного вина 350 мл прозоре скло (POKALNNglass 35 clclearglass), кількість 882 шт.; торговельна марка IKEA Виробник IKEAofSweden; № UA500500/2021/000835 від 22.01.2021; інформацію щодо усіх імпортних декларацій з 01.01.2021 по 25.03.2021 за кодом УКТЗЕД 7013371000.

Дослідивши зміст декларації МД від 22.01.2021 № UA500500/2021/000835, який покладений в основу оспорюваного рішення встановлено, що товари за вказаною МД не є ідентичними товарам, які придбавав позивач. Згідно з МД від 22.01.2021 № UA500500/2021/000835 митному оформленню підлягали товари інжир сушений, плоди, горіхи, горіхи лісові, у той час як позивач придбавав посуд для пиття.

Крім того, застосування відповідачем бази даних ЄАІС ДМСУ суд визнає необґрунтованими, оскільки самі по собі відомості цієї системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.

Жодних доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів із документами про властивості раніше імпортованого товару відповідачем не надано. Проте при прийняття оскаржуваного рішення відповідачем порівняння товару також зроблено не було.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000107/2 від 26.03.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходив із такого.

У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2015, 61 грн. згідно з платіжним дорученням № 5092 від 30.08.2021.

Суд, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2015, 61 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 37 600, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як убачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається із частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховним Судом в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 (справа № 826/856/18) зазначено про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом.

Розглядаючи клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 600, 00 грн., суд виходив із такого.

Як убачається з укладеного між ФОП ОСОБА_1 (далі - Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери» (далі - Об`єднання) договору про надання правової допомоги від 11.04.2019 № 39-С, Об`єднання зобов`язується надавати допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін.

Відповідно до додатку № 4 від 20.07.2021 до цього Договору, сторони погодили, що Об`єднання бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Замовника здійснити необхідні та доречні дії щодо звернення до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом (позовною заявою) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000107/2 від 26.03.2021. Об`єднанням також забезпечується судове представництво в Київському окружному адміністративному суді, Шостому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді. Об`єднанням забезпечується підготовка необхідних процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Сторони погодили, що гонорар Об`єднання за надання правової допомоги згідно пункту 1 цього додатку становить:

- 1600 грн. за одну годину правової допомоги адвоката Об`єднання або залученого Об`єднанням на договірних засадах адвоката щодо підготовки документів, у т.ч. судово-процесуальних, надсилання адвокатських запитів тощо. Тарифікація від 0,5 годин;

- 2000 грн. за одну годину правової допомоги адвоката Об`єднання або залученого Об`єднанням на договірних засадах адвоката щодо здійснення судового представництва Замовника, ознайомлення з матеріалами справи;

- якщо буде досягнуто мету представництва згідно умов цього додатку (ухвалено рішення про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці), замовник додатково сплачує Об`єднанню гонорар у розмірі 20 000, 00 грн.

Відповідно до акта № 8 приймання-передачі правової допомоги від 22.11.2021 до договору про надання правової допомоги № 39-С від 11.04.2019, Адвокатським об`єднанням «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери» в особі керуючого партнера Сидоренка Вадима Анатолійовича надана позивачеві правова допомога за Договором № 39-С від 11.04.2019 та Додатком № 4 від 20.07.2021 до Договору, розмір гонорару за надання правової допомоги складає 17 600, 00 грн., компенсація поштових витрат 109, 25 грн.

Перелік витрат, що підлягає компенсація та правової допомоги, що була надана Об`єднанням, а також витрачений час для її надання вказані у звіті, який є додатком № 1 до цього акта.

Відповідно до звіту до акта № 8 від 22.11.2021 про витрачений час на надання правової допомоги, загальна сума складає 17 600, 00 грн., з яких: підготовка адвокатського запиту від 27.07.2021 вих. № 27/07/2021-1 до ДМС України 1600, 00 грн.; підготовка адвокатського запиту від 27.07.2021 вих. № 27/07/2021-2 до ДМС України 1600, 00 грн.; підготовка адміністративного позову 5600, 00 грн.; підготовка клопотання про витребування доказів 1600, 00 грн.; ознайомлення з матеріалами судової справи 1600, 00 грн.; підготовка відповіді на відзив 4000, 00 грн.; підготовка проєкту клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу 1600, 00 грн.

Об`єднанням 22.11.2021 було виставлено рахунок-фактуру № 008/39-С на оплату вказаної правової допомоги у розмірі 17 709, 25 грн.

Позивачем було сплачено Об`єднанню гонорар у розмірі 17 709, 25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5352 від 06.12.2021.

Інших доказів сплати коштів на понесення витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача заперечень щодо суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також щодо їх неспівмірності до суду не надходило.

Суд уважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який здійснював підготовку позовної заяви із попереднім опрацюванням матеріалів, супроводження справи в суді та вчиненням інших процесуальних дій, як-то підготовка адвокатських запитів, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відповіді на відзив та підготовка проєкту клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом Сидоренком В.А. роботами (послугами).

Відтак, враховуючи, що позивачем надано належні докази на підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, які були фактично сплачені ним з метою належного захисту інтересів позивача у Київському окружному адміністративному суді, суд доходить висновку, що витрати позивача на правову допомогу у сумі 17 709, 25 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо відшкодування за рахунок відповідача «гонорару успіху» у розмірі 20 000, 00 грн., суд виходив із такого.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач у поданому клопотанні як на підставу відшкодування 20 000, 00 грн. «гонорару успіху» посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Судом при вирішенні питання щодо відшкодування на користь позивача «гонорару успіху» у розмірі 20 000, 00 грн. досліджений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у згаданій постанові, в якій, серед іншого зазначено (пункт 5.44), що «…З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність…».

Доказів фактичного понесення витрат позивача у сумі 20 000, 00 грн. як «гонорару успіху» адвоката, що також передбачено розділом 5 договору від 11.04.2019 № 39-С, матеріали справи на день ухвалення рішення не містять. Отже й відсутні підстави для їх відшкодування.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000107/2 від 26.03.2021.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2015, 61 грн. (дві тисячі п`ятнадцять гривень 61 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17709, 25 грн. (сімнадцять тисяч сімсот дев`ять гривень 25 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.