Рішення № 10412679, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/16925.06.10 За позовомФізичної особи –підприємця Ліштаби Галини Василівни

До

Про Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

стягнення 170 000 ,00 грн. пені

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Покотило Ю.В.–представник

Бичкова А.О.- представник Рішення прийнято 25.06.2010, оскільки в судовому засіданні 11.06.2010 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ліштаби Галини Василівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»170000,00 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зобов’язання за Договором оренди нежитлових приміщень від 31.07.2008 щодо внесення орендної плати виконувались відповідачем з порушення строків, встановлених договором. У зв’язку з цим за прострочення грошового зобов’язання, відповідно до п. 10.3 договору, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 3294531,00 грн. Разом з тим, виходячи з принципів співмірності та справедливості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 170000,00 грн.

Відповідач позов визнав в сумі 3078,50 грн. У відзиві на позов факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за Договором оренди нерухомого майна від 31.07.2008 не заперечує, але вважає, що здійснений відповідачем розрахунок пені не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

31.07.2008 між Фізичною особою –підприємцем Ліштабою Галиною Василівною, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива», як орендарем, укладено договір оренди нежитлових приміщень (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець зобов’язується передати орендарю, а орендар прийняти у тимчасове платне користування приміщення промислового магазину, яке знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Чорновола, 2/16. Загальна площа приміщення, що передається в оренду складає 88,3 кв.м (п.1.1 та п.1.2 Договору).

За умовами Договору місячна орендна плата здійснюється в національній валюті України та складає на день підписання цього Договору 242,26 грн. за один квадратний метр від загальної площі без ПДВ, що є еквівалентом 50,00 дол. США за 1 кв.м орендованої площі по курсу Національного банку України на день підписання цього Договору. Місячна орендна плата складає 21394,56 грн. (п.4.1 Договору). Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця оренди, шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п.4.1 Договору, на рахунок орендодавця на підставі рахунку орендодавця (п. 4.2 Договору).

Строк дії Договору встановлений сторонами з моменту його підписання до 30 липня 2013 року, з можливістю пролонгації, а у частині взаємних розрахунків - до моменту їх повного виконання ( п. 5.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується відповідним актом прийому –передачі від 15.08.2008.

Договором про внесення змін від 13.01.2009 до Договору оренди нежитлових приміщень від 31.05.2008 внесені зміни.

Зокрема,

-          п.4.1 Договору викладений у наступній редакції: «орендна плата за оренду приміщення згідно цього Договору з 01 січня 2009 року складає 19037,48 грн.»;

-          пункт 4.3 Договору викладений у наступній редакції «сплата орендних платежів здійснюється орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця відповідно до кількості днів, протягом яких орендар користувався орендованими приміщенням, на підставі рахунків, які надає орендодавець не пізніше 5 числа поточного місяця, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця».

Договором № 2 від 10.04.2009 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень від 31.07.2008 сторони дійшли до згоди про зміну змісту п. 4.1 Договору, виклавши його у такій редакції: «орендна плата за оренду приміщення згідно цього Договору з 01 квітня 2009 року складає 15000,00 грн.»та зміну п. 4.5 Договору, виклавши у такій редакції: «орендодавець до 5 числа кожного місяця зобов’язаний надати орендарю акт наданих послуг за фактичну оренду приміщень в попередньому місяці та рахунок за поточний місяць».

Актом приймання-передачі (повернення) приміщення від 31.08.2009 орендар повернув, а орендодавець прийняв орендовані за Договором оренди нежитлових приміщень від 31.07.2008 приміщення загальною площею 88,3 кв.м.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, розрахунки з позивачем за оренду нежитлових приміщень здійснювались відповідачем з порушенням строків, встановлених п. 4.3 Договору оренди нежитлових приміщень від 31.07.2008.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.3 Договору оренди нежитлових приміщень від 31.07.2008 сторони погодили, що за несплату орендних платежів у повному обсязі і у визначений термін, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми орендного платежу за кожний день прострочення.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання зі сплати орендної плати виконав несвоєчасно, з порушенням встановлених договором строків, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

До стягнення позивачем заявлено 170000,00 грн. пені.

Однак, розрахунок пені здійснений позивачем невірно.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

За розрахунком суду розмір пені відповідно до п. 10.3 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також з урахуванням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» за період, вказаний позивачем, становить 8891,84 грн. При цьому судом враховано, що розмір облікової ставки установлюється Національним банком України у відсотках річних.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Фінансова ініціатива» (03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33299878 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи –підприємця Ліштаби Галини Василівни (46003, м. Тернопіль, вул. Грушевського,7, кв. 11, 47710, с. Стегниківці, Тернопільського району, вул. Івана Франка, 26, ідентифікаційний номер 1966421469) пеню у розмірі 8 891 (вісім тисяч вісімсот дев’яносто одна) грн. 84 коп., державне мито у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 92 коп. та 12 (дванадцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:14.07.2010