Постанова № 10412331, 06.07.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 липня 2010 р. № 38/126 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

судді Муравйов О. В.

Кривда Д. С.

Полянський А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"

на постанову

відКиївського апеляційного господарського суду

17.11.2009 року

у справі№38/126 Господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистік"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"

простягнення 477934,30 грн. За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача: не з'явились Баталов В. Л. –дов. від 15.04.10р. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистік" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" про стягнення 477934,30 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року по справі №38/126 (суддя Власов Ю. Л.) позов задоволено частково: вирішено стягнути з ТОВ "Променергопостач" на користь ТОВ "Ей Бі Ікс Лоджистікс" основний борг в сумі 307404,37 грн., штраф в сумі 139358,76 грн., пеню в розмірі 19293,83 грн., державне мито в сумі 4660,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 115,06 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року по справі №38/126 (головуючий суддя Лосєв А. М., судді Скрипка І. М., Євдокимов О. В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року по справі №38/126 змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код 32982693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистікс" (02660, м. Київ, вул. Попудренко, 52, к.808; код 33780321) основний борг в сумі 307377,37 грн., штраф в сумі 139358,76 грн., пеню в розмірі 6307,88 грн., державне мито в сумі 4530,44 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 105,49 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити ".

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 525, 256, 530, 549 ЦК України, ст. 213 ГК України, ст. ст. 4, 34 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення і постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 06.07.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.08.2008 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладений договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні №ТС-05/08, відповідно до умов якого експедитор зобов’язався за плату і за рахунок замовника організовувати виконання послуг, пов’язаних з перевезенням та обробленням вантажів у міжнародному сполученні.

Згідно з п. 1.7 договору для цілей даного договору, належним документом, який підтверджує виконання своїх обов’язків позивачем (експедитором), буде вважатись завірена печаткою перевізника копія товарно-транспортної накладної та-або акт виконаних робіт, підписаний сторонами.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що підставою для здійснення відповідачем розрахунків за послуги по кожному перевезенню є рахунок позивача, а також копія товарно-транспортної накладної з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів, пред’явлені відповідачу. Підставою для відшкодування додаткових, попередньо узгоджених з відповідачем витрат позивача є рахунок позивача з прикладенням копій документів, які підтверджують такі витрати.

У відповідності до п. 3.6 договору по кожному організованому перевезенню сторонами підписується акт виконаних робіт. У випадку якщо відправлений позивачем відповідачу акт виконаних робіт останнім не підписаний і не відхилений впродовж 10 днів з моменту його отримання відповідачем, він вважається прийнятий без змін.

Судами встановлено, що 12.08.2008 року сторонами підписана додаткова угода №1 до договору №ТС-05/08 від 05.08.2008 року, якою сторони домовились про відстрочення розрахунків за послуги до 01.12.2008 року.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 530648,92 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаних позивачем та відповідачем.

За неналежне виконання умов укладеного договору відповідачу був нарахований штраф за простой в загальній сумі 139358,76 грн. Дана сума штрафу була прийнята та визнана відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаних позивачем та відповідачем, а тому посилання відповідача на необґрунтованість нарахованого штрафу за простой є безпідставними.

На виконання умов укладеного договору відповідач частково оплатив надані йому послуги 221092,51 грн.

На час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати отриманих послуг складала 309556,41 грн., заборгованість з визнаного штрафу за простой складала 139358,76 грн.

21.10.2008 року відповідач направив позивачу гарантійний лист №194/10, в якому визнав свою заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів в сумі 307377,37 грн. та штрафні санкції в сумі 139358,76 грн. та зобов’язався їх погасити до 21.11.2008 року.

23.12.2008 року позивачем направлено відповідачу претензію вих: №23А, якою повідомлено відповідача про заборгованість за договором №ТС-05/08 від 05.08.2008 року в сумі 446736,13 грн. за послуги перевезення, з них 307377,37 грн. основної заборгованості, 139358,78 грн. штрафних санкцій.

15.01.2009 року відповідачем надіслано позивачу відповідь на претензію №14/01, в якій зазначено про сплату 23.10.2008 року на рахунок позивача 69919,29 грн., а 13.11.2008 року –40000,00 грн. За даними бухгалтерії відповідача станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 345850,13 грн., яку останній зобов’язався погасити у повному обсязі.

26.01.2009 року позивач направив відповідачу рахунки на сплату наданих послуг та штрафу за простой, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції позивача та листом позивача з відміткою відповідача про отримання.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.5 договору строк проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення складає 3 банківських дні з моменту отримання рахунку.

26.01.2009 року позивач направив відповідачу рахунки на сплату наданих послуг, які отримані відповідачем, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 530648,92 грн., відповідач частково оплатив надані йому послуги на загальну суму 221092,51 грн., на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати отриманих послуг складала 309556,41 грн.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 307377,37 грн.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.9 договору всі штрафи, що виникли в процесі надання послуг, що передбачені даним договором, сплачуються сторонами в строк не пізніше 5 днів з моменту отримання винною стороною по пошті оригінала рахунка-фактури та підтверджуючих документів.

Згідно з п. 4.5 договору за кожну добу простою транспортних засобів під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад погоджених строків, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 800,00 грн. за кожну прострочену добу на території іноземних країн та 800,00 грн. на території України.

За неналежне виконання умов договору відповідачу був нарахований штраф за простой на загальну суму 139358,76 грн., яка була прийнята та визнана відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаними позивачем та відповідачем, проте не була відповідачем сплачена.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за простой в сумі 139358,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.10 договору в разі затримки будь-якого з передбачених даним договором платежів винна у затриманні платежу сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки відповідач допустив затримку у перерахуванні платежів за договором, відповідно до положень п. 4.10 договору та враховуючи дату 29.01.2009 року –підтверджену документально дату отримання відповідачем рахунків, з нього на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 6307,88 грн. за уточненим розрахунком позивача (враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку в підрахунку пені по рахунку №801678/1 від 29.08.2008 року).

Доводи скаржника щодо порушення судом положень ст. 43 ГПК України касаційною інстанцією відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного суду не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року по справі № 38/126 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Д. С. Кривда

А. Г. Полянський