Ухвала суду № 104096142, 05.04.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6213/21

Провадження № 1-кс/932/304/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання генерального директора Приватного підприємства «Віктор і К» ОСОБА_1 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено слідчому судді Кондрашову І.А., відповідно до змісту якого керівник ПП «Віктор і К» ОСОБА_1 просить скасувати арешт майна, а саме насіння соняшника, згідно товарно-транспортної накладної № 646 від 20 липня 2021 року вагою 35 тон 740 кг. та товарно-транспортної накладної № 645 від 20 липня 2021 року вагою 28 тон 620 кв., загалом 64 тони 360 кг., яке фактично належить по відомостям досудового розслідування ПП «Віктор і К», код ЄДРПОУ 20651018.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2021 року накладено арешт на вищевказане майно із забороною на відчуження, розпорядження та користування. На даний час майно зберігається на елеваторі ПП «Віктор і К» за адресою: м. Світловодськ, смт. Василівка, вул. Молодіжна, 52.

Як зазначає заявник, арешт на насіння накладався з метою збереження цього речового доказу, до встановлення його законного власника. На даний час досудовим розслідуванням встановлено, що насіння соняшника, згідно товарно-транспортної накладної № 646 від 20 липня 2021 року вагою 35 тон 740 кг. та товарно-транспортної накладної № 645 від 20 липня 2021 року вагою 28 тон 620 кв., загалом 64 тони 360 кг. належить ПП «Віктор і К», а тому, на думку власника майна, у застосуванні цього арешту відпала потреба. У зв`язку із викладеним, керівник ПП «Віктор і К» просить слідчого суддю скасувати арешт майна.

В судове засідання власник майна та представник не з`явились, повідомлені у встановленому порядку.

Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлений належними чином. Подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, проти задоволення клопотання заперечує, оскільки досудове розслідування не завершено, винні особи не встановлені, тому немає правових підстав для скасування арешту.

Неявка належним чином повідомлених учасників судового розгляду, не перешкоджає розгляду даного клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнямикримінального провадженняє захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересівучасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З наданих слідчим суддею матеріалів убачається, що в провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000764 від 29.07.2021 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2021 р. до СВ ДРУП ГУПН в Дніпропетровській області надійшла заява від представника ТОВ «Хартехнотрейд» Бабаєвої Т.В. про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи насінням соняшника загальною вагою 64 т. 360 кг., яке ТОВ «Хартехнотрейд» та ПП «Віктор і К» перевозили з пункту навантаження м. Рубіжне, Луганської обл. до м. Верхньодніпровська, Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя вказує, що матеріалами досудового розслідування не може встановлюватись факт приналежності речового доказу тому чи іншому суб`єкту, оскільки завданням кримінального провадження є швидке, повне і неупереджене розслідування і судовий розгляд, тобто встановлення осіб, причетних до злочину та доведення їх винуватості. Завданням арешту майна є лише забезпечення можливості збереження речових доказів, а не встановлення права власності на це майно. Слідчий суддя звертає увагу, що у кримінальному провадженні не можуть вирішуватись ті питання, які віднесено до іншої судової юрисдикції. Тому питання визнання права власності на майно, його оспорювання, виконання господарських договорів тощо, належить до компетенції господарського суду, а не органів досудового розслідування. Отже, встановлення того факту, що майно, яке відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, і визнано речовим доказом, є власністю ПП «Віктор і К», не є підставою до скасування арешту майна у розумінні ст. 174 КПК України. Між тим, з матеріалів клопотання не убачається, що це майно дійсно належить ПП «Віктор і К», оскільки це питання оспорюється іншими контрагентами.

Таким чином, посилання на те, що майно належить ПП «Віктор і К», і це підтверджено матеріалами досудового розслідування, є безпідставним, оскільки цей висновок нічим не підтверджено, окрім позиції, власне заявника. Слідчим з цього питання не ухвалено будь-якого процесуального рішення.

Разом із тим, кримінальне провадження на даний час не закрито, воно триває. Доказів закриття кримінального провадження, вручення підозри чи звернення до суду з обвинувальним актом, заявником не надано. Вирішення питання про арешт майна може здійснюватися лише у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування, або судом під час судового розгляду і постановлення вироку. На даний час арешт вважається таким, що накладений правомірно, і передчасне його скасування може призвести до подальшого відчуження майна на користь третіх осіб, тобто речовий доказ буде втрачено. Це завдасть шкоди кримінальному провадженню та буде суперечити завданням кримінального судочинства.

Таким чином, підстав для скасування арешту не убачається, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 309, 369, 371-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання генерального директора Приватного підприємства «Віктор і К» ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ