Ухвала суду № 104095585, 27.04.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3283/22

Провадження №1-кс/369/532/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2022 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., прокурора Звягінцевої М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шуляк Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернеця Антона Андрійовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050001364 від 25.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12022111050001364 від 25.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Крім того, Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.

Усвідомлюючи вище вказані обставини, у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку майна з домоволодіння в умовах воєнного стану.

Так, в період часу з 20 год 00 хв. 24.04.2022 по 12 год 00 хв. 25.04.2022 (точного часу та дати не встановлено), тобто в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в під`їзді на 6 поверсі будинку АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, шляхом віджиму вхідних дверей ломом проник до квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, звідки таємно викрав належні ОСОБА_2 речі, а саме: пилосос «Rowenta» червоного кольору, вартістю 6000 грн., кавову машину «Polaris» вартістю 3500 грн., телевізор «Glofiish» чорного кольору, вартістю 7500 грн., машинку для стрижки «Mirta Speed-pro 7», вартістю 600 грн., фен «Philips», вартістю 3200 грн., блендер марки «Kenwood» білого кольору, вартістю 2000 гривень, свічки білого та фіолетового кольору, Wifi роутер Xiaomi білого кольору, вартістю 1000 гривень, power-bank марки Xiaomi Mi 2S, темно-синього кольору, вартістю 600 гривень, розвідний ключ, ялинкові прикраси в упаковці золотистого кольору, жіночі сумки в кількості 8 штук, набір каструль, вентилятор, набір ножів, віскі «Whyte Mackay», вартістю 550 гривень, віскі «Jim Beam», вартістю 650 гривень, віскі «Jack Daniels», вартістю 650 гривень, тканевий чохол зеленого кольору, парфуми чоловічі «Fullspeed» в чорній ємності із оранжевим елементом, вартістю 400 гривень, парфуми 2STR-8, вартістю 550 гривень, в ємності чорного кольору, мікрохвильова піч марки «EMW-2080 p», вартістю 4400 гривень, кавоварка марки «Polaris PCM 1527E A Dora Crema» вартістю 3500 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадене майно, із місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядивсь на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 34 700 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111050001364 від 25.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, 25.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області було затримано ОСОБА_1 згідно ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

26.04.2022 року слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У вчинені даного злочину повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , зі слів раніше не судимого.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом впізнання ОСОБА_3 , протоколом затримання особи згідно ст. 208 КПК України та іншими матеріалами в їх сукупності.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Відповідно доч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо підозрюваного, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин прокурор приходить до висновку що застосування більш м`яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шуляк Ю.Л. щодо задоволення клопотання заперечували, просили застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022111050001364 від 25.04.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

26.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області Чернецем А.А. за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружного прокуратури Київської області Холод К.І. було повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом впізнання ОСОБА_3 , протоколом затримання особи згідно ст. 208 КПК України та іншими матеріалами в їх сукупності.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, які свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

27.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області подано клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, а санкція статті за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим у клопотанні зазначено, що задля об`єктивного розслідування кримінального провадження в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за які санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне: відсутні міцні соціальні зв`язки (офіційно не працює).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відомі анкетні дані свідків у вказаному кримінальному провадженні, та перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб причетних до вчинення злочину, та осіб які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань. Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На переконання слідчого судді, наведені прокурором ризики є обґрунтованими та такими, що виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою. Встановлені під час розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які слідчий суддя вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, зухвалість вчиненого злочину, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність підтвердження наявності соціальних зв`язків підозрюваного.

Доводи у судовому засіданні захисника підозрюваного адвоката Шуляк Ю.Л. та підозрюваного ОСОБА_1 не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважає реальними та існуючими.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає встановленню під час судового розгляду.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, вивчення даних щодо особи ОСОБА_1 , які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 80 * 2481 гривня = 198 480 гривень (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29, 3, 8, 29, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 9, 12, 42, 206, 208, 369-372, 376, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернеця Антона Андрійовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050001364 від 25.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , одруженого, зі слів маючого на утриманні дитину, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, до 23 червня 2022 року (включно).

Однозначно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 80 * 2481 гривня = 198 480 гривень (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) 00 коп.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок одержувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суді, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Янченко