Рішення № 104092102, 26.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області під час нарахування та виплати ОСОБА_1 щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі економічних показників за невідповідний період, а саме - за січень 2020 року;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області провести нарахування і виплату належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні із розрахунку грошового забезпечення за грудень 2019 року з урахуванням премії в розмірі 99,02 відсотка та виплаченої індексації, тобто в сумі 331474,08 грн.;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплату провести з урахуванням нарахованих і виплачених ОСОБА_1 сум, з відрахуванням належного до сплати військового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно наданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області відповіді №14/76аз від 12.11.2021 року вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі №420/8788/20 виконано шляхом перерахування на особистий рахунок ОСОБА_2 коштів в сумі 13007 грн.12 коп. До відповіді №14/76аз від 12.11.2021 року надано «Розрахунок згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8788/20 від 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 »

Разом з тим, позивач зазначає, що 23.11.2021 року відповідачем надано деталізований розрахунок суми доплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2 , з якого вбачається, що при перерахунку суми одноразової грошової допомоги відповідачем лише додано розділ «індексація на день звільнення». Вимога позивача про проведення перерахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні, на підставі економічних показників, що підлягають застосуванню, а саме, як передбачено п. 23 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України №260 від 06.04.2016 року, з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення - повністю проігнорована.

У зв`язку з чим, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав до суду відзив, в якому представник відповідача зазначив, позовну заяву вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначив, що відповідно до п.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» день звільнення вважається останнім днем служби. Так днем звільнення позивача, відповідно до норм чинного законодавства є 1 січня 2020 року (дата, зазначена в наказі про звільнення). Нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 при звільненні у січні 2020 року здійснювалось з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, а саме січень: посадовий оклад -2700; оклад за спец.званням 2200; надбавка за стаж служби в поліції - 50% в розмірі 2450; надбавка за специфічні умови проход, служби - 50% в розмірі 3675; надбавка за службу в умовах режимних - 15% в розмірі 405; премія - 28,66 % - 3275,84

Також представник відповдіача вказує, що при звільненні ОСОБА_5 . Головним управлінням Національної поліції була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з розрахунку 50% місячного грошового забезпечення (січень - 14705,84) за кожний повний календарний рік служби (28 років) у відповідності до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 -12 від 09.04.1992 року, в розмірі 205 881,76 грн.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі №420/8788/20 до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_4 була включена індексація та зроблено перерахунок одноразової грошової допомоги: посадовий оклад -2700; оклад за спец.званням 2200; надбавка за стаж служби в поліції - 50% в розмірі 2450; надбавка за специфічні умови проходження служби - 50% в розмірі 3675; надбавка за службу в умовах режимних - 15% в розмірі 405; премія - 28,66 % - 3275,84; індексація - 929,08.

Таким чином, на переконання представника відповідача, одноразова грошова допомога при звільненні була перерахована з розрахунку 50% місячного грошового забезпечення (січень - 15634,92) за кожний повний календарний рік служби (28 років) у відповідності до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 -12 від 09.04.1992 року, в розмірі 218 888,88 грн. та сплачена ОСОБА_4 з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги та з відрахуванням належного до сплати військового збору.

Щодо встановлення розміру премії представник відповідача зазначив, що встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції', а тому доводи позивача щодо включення до розрахунку премії за грудень 2019 року, отриманої в місяці, що передує звільненню, є помилковими.

Щодо доводів позивача, що при розрахунку одноразової грошової допомоги, застосуванню підлягають відповідні виплати, здійснені на його користь за останні повні два місяці відпрацьованого часу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», представник відповідача зазначив, що в даному випадку при визначенні позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні підлягають застосуванню положення Порядку № 260, що містять пряму вказівку обчислення такої допомоги з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, місячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій установлених наказами на день звільнення.

На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Позивачем надана відповідь на відзив та пояснення, в яких позивач зазначив, що повністю погоджується з законними підставами, на які вказує відповідач, але хоче зазначити, що розмір премії на день звільнення (тобто на 01.01.2020) існував зовсім інший, ніж той, з якого було зроблено розрахунок одноразової допомоги при звільненні. Згідно наказу ГУНП в Одеській області №3164 від 23.12.2019 позивачу було встановлено премію у розмірі 99,2%. Згідно наказу №233 від 29.01.2020 року ГУНП в Одеській області позивачу було встановлено премію у розмірі 22,152% за січень 2020 року, яку згідно наказу встановлено тільки 29 січня 2020 року, а саме вже після звільнення мене зі служби в органах Національної поліції через 29 діб.

На переконання позивача, на день звільнення 01 січня 2020 року йому була встановлена премія у розмірі 99,2 % згідно наказу ГУНП в Одеській області № 3164 від 23.12.2019.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1800 о/с від 28.12.2019 року ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) з 01.01.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року, у справі №420/8788/20 яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення;

зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №420/8788/20, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснено розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та здійснено розрахунок її доплати з урахуванням виплачених сум, відповідно до якого на 01.01.2020 р. складовими раніше виплаченої ОГД при звільненні є:

оклад - 2 700,00 грн.;

звання - 2 200,00 грн.;

вислуга років - 2 450,00 грн. (50%);

таємність - 405,00 грн. (15%);

спец, проходж. служби - 3 675,00 грн. (50%);

премія - 3 275,84 грн. (28,66%)

загальна сума для нарахування ОГД - 14 705,84 грн.

14 705,84 грн.*28(вислуга років)*50%(через хворобу)=205 881,76 грн.

Підлягає виплаті по рішенню суду:

14705,84 грн.+929,08 грн.(сума індексації на день звільнення) = 15634,92 грн.

15634,92 грн.*28*50%=218888,88 грн.;

218888,88 грн.-205881,76 грн.=13007,12 грн.

Тобто, згідно вищевказаному перерахунку сума доплати за рішенням суду складає 13007,12 грн. З урахування 1,5% військового збору у сумі 195,11 грн. на особовий картковий рахунок ПриватБанку ОСОБА_1 виплачено 12 812,01 грн.

Також судом встановлено, що наказом ГУ НП в Одеській області від 23.12.2019 року ОСОБА_1 встановлено розмір премії за результатом роботи з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року у розмірі 99,02%.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 29.01.2020 року ОСОБА_1 встановлено розмір премії за результатами роботи з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року у розмірі 28,67 %.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням премії в розмірі 28,67 %, а не 99,02%, тобто використання неналежного періоду для розрахунку відповідної виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно п. 23 Порядку № 260 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Таким чином, при визначенні позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні підлягають застосуванню положення Порядку № 260, що містять пряму вказівку обчислення такої допомоги з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Суд зазначає, що норми цього положення підлягають застосуванню як норми спеціального законодавства у спірних правовідносинах, а порядок обчислення заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 у відношенні до спірних правовідносин містить норми загальні та не підлягає застосуванню.

При розбіжності між загальним та спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватись субсидіарно, тобто у тих випадках коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або не врегульовані взагалі.

Отже, як вбачається з витягу з наказу ГУНП в Одеській області №1800 о/с від 28.12.2019 року позивача звільнено з 01.01.2020 року, тобто останнім днем служби є 01.01.2020 року.

Одноразова грошова допомога при звільненні позивачу обчислена виходячи з суми грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року.

Спірним, в даному випадку є така складова грошового забезпечення, як премія.

На переконання позивача, оскільки станом на 01.01.2020 року відповідачем не було прийнято наказ про преміювання за січень 2020 року, розмір премії який необхідно було врахувати при розрахунку становив 99,02% відповідно до наказу ГУ НП в Одеській області від 23.12.2019 року.

В свою чергу, представник відповідача стверджує, що наказом від 23.12.2019 року. Відповідачем встановлено розмір премії за грудень 2019 року і не може бути застосований як розрахункова величини при визначенні розміру грошового забезпечення за січень 2020 року.

Пунктом 12 розділу 2 Порядку №260 установлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Преміювання Голови Національної поліції України та його заступників здійснюється в розмірах, визначених у дозволі Міністра внутрішніх справ України, а керівників органів поліції - у розмірі, установленому наказом Голови Національної поліції України.

З аналізу пункту 12 розділу 2 Порядку №260 убачається, що питання про преміювання та розмір премії вирішується керівником органу поліції у межах асигнувань, ураховуючи особливості проходження служби й особистий внесок поліцейського в загальні результати служби, та оформляється відповідним наказом.

За такого правового врегулювання слід зробити висновок, що встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Матеріали справи свідчать, що для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача було взято грошове забезпечення позивача за січень 2020 року, з у рахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №420/8788/20 в розмірі 15634,92 грн, яке включало в себе наступні складові: посадовий оклад в розмірі 2700 грн., надбавка за спеціальне звання в розмірі 2200 грн., надбавка за вислугу років в розмірі 2450,00 грн., таємність 405,00 грн, спец. проходж. служби 3675,00 грн., премія 3275,84 грн (28,66%), індексація 929,08 грн., тобто нарахування допомоги було здійснено у відповідності до пункту 23 Розділу І Порядку №260.

Премія у січні 2020 року, станом на день звільнення, позивачу не встановлювалася.

Разом з тим, як вже встановлено судом, премія за січень 2020 року встановлена наказом від 29.01.2020 року №233, зокрема позивачу у розмірі 28,67%.

За таких обставин, сума одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу правомірно обчислена за умовами Порядку №260, виходячи з суми грошового забезпечення на день звільнення.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо застосування для розрахунку одноразової грошової допомоги розміру премії встановленого наказом від 23.12.2019 року, оскільки відповідно до зазначеного наказу премія встановлена за результатами роботи за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року, а отже дія цього наказу не може бути застосована при розрахунку грошового забезпечення за січень 2020 року.

З урахуванням наведеного та виходячи з аналізу всіх встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 291, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул. Єврейська, м. Одеса, 65014)

Суддя П.П. Марин

.