Рішення № 10408816, 15.07.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-5123/10

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Мішкіній А.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (надалі - Банк) про зобовязання останнього здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом перерахування з рахунків: № НОМЕР_2, відкритому згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_3, укладеного 27.01.2010 між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Банком в сумі 1252 890 грн.; з № НОМЕР_2, відкритому згідно депозитного договору № 20/14/08 від 26.05.2008, укладеного між Асоціацією автомобільних перевізників України та Банком в сумі 224376 грн. на рахунок № НОМЕР_4, відкритий ОСОБА_1 в Банку; вважати припиненими з 09.06.2009 правовідносини (зобовязання) між Банком та ОСОБА_1, що виникли на підставі договору від 09.06.2010, укладеного між позивачем та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України, про повернення суми боргу в розмірі 1477266 грн. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 червня 2010 між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та позивачем було укладено договір уступки права вимоги, грошових коштів у розмірі 1252890,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку №НОМЕР_2 та грошових коштів у розмірі 224376,00 грн., що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2. За вказаним договором уступки права вимоги у ОСОБА_1 виникло право вимагати від Банку належного виконання обовязку за депозитним договором та договором банківського рахунку, а саме: вимагати перерахування коштів у розмірі 1477266,00 грн. на будь-який рахунок у будь-якому банку, вказаний позивачем та/або видачу коштів у вказаному розмірі готівкою, та/або зарахування зазначених коштів в рахунок погашення свого боргу перед Банком за кредитним договором, та/або зарахування зазначених коштів в рахунок погашення свого боргу перед Банком за кредитним договором, та/або у інший спосіб, який позивач буде вважати доцільним, та який не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, на підставі вказаного вище договору уступки права вимоги грошових коштів у розмірі 1477266,00 грн. позивач вважає себе кредитором Банку.

Разом з тим, як зазначає позивач, за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007, укладеним між Банком та ОСОБА_1, остання отримала кредит у сумі 495000,00 доларів США, який зобовязана була повернути не пізніше 13.02.2010. Станом на 09.06.2010 у позивача існує перед відповідачем заборгованість за зазначеним кредитним договором в сумі 468980,53доларів США строк сплати якої настав. Отже, позивач є боржником відповідача.

Вважаючи, що між позивачем та відповідачем існують однорідні зустрічні вимоги, 09 червня 2010 року ОСОБА_1 подала заяву до Банку про зарахування зустрічних однорідних вимог та просила зарахувати заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 1477266,00 грн. в рахунок погашення боргу позивача перед відповідачем та внаслідок проведеного зарахування припинити зобовязання ОСОБА_1 перед Банком щодо повернення Банку грошових коштів у розмірі 1477266,00 грн. за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007.

Листом від 10.06.2010 № 17-32/191351 Банк відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні зустрічних вимог, в звязку з тим, що таке зарахування порушує черговість задоволення вимог кредиторів Банку.

У попередньому судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги уточнила, просила суд зобовязати Банк здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1477266 грн. за договором банківського рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2010, укладеного між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Банком, за депозитним договором № 20/14/08 від 26.05.2008, укладеним між Асоціацією автомобільних перевізників України та Банком, та за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007, укладеним між ОСОБА_1 та Банком; визнати припиненими з 09.06.2009 правовідносини (зобовязання) між Банком та ОСОБА_1, що виникли на підставі кредитного договору № 27950709 від 15.08.2007, укладеного між ОСОБА_1 та Банком, на суму 1477266 грн. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позов визнав. Проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 09 червня 2010 року було укладено договір (надалі договір відступлення права вимоги), згідно умов якого Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України відступила ОСОБА_1 право вимоги грошових коштів у розмірі 1252890 грн., що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_2, відкритого згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_3, укладеного 27 січня 2010 року між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України і Банком, та право вимоги грошових коштів у розмірі 224 376 грн., що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 згідно депозитного договору № 20/14/08, укладеного 26 травня 2008 року між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України і Банком.

Згідно пункту 1.2. договору відступлення права вимоги, позивач набула права вимоги від Банку грошових коштів у розмірі 1477266 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини першої статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, за вказаним вище договором відступлення права вимоги ОСОБА_1 набула прав кредитора по відношенню до Банку.

З наявних у матеріалах справи листа Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України від 09.06.2010 № 1453/8 та листа ОСОБА_1 від 09.06.2010 вбачається, що Банк було повідомлено про відступлення права вимоги грошових коштів у розмірі 1252890,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_2 та у розмірі 224376,00 грн., що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 позивачу по даній справі.

Також, згідно листа від 09.06.2010 ОСОБА_1 вимагала від Банку видачі їй готівкою або перерахувати на рахунок № НОМЕР_4 відкрий в Банку грошових коштів на загальну суму 1477266 грн.

Частини друга і третя статті 510 Цивільного кодексу України зазначають, що у зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В матеріали справи надано кредитний договір № 27950709 від 15.08.2007, укладений між ОСОБА_1 та Банком, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 495000,00 доларів США на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в договорі.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2 кредитного договору № 27950709 від 15.08.2007 (з урахуванням додаткових угод №№ 1,2,4 до цього договору), кредит було надано на строк з 15.08.2007 по 13.02.2010 (включно).

Згідно розрахунку простроченої заборгованості, складеного станом на 13.04.2010, ОСОБА_1 не сплатила Банку за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007 грошові кошти у розмірі 3941085,75 грн.

Наявним у матеріалах справи рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.06.2010 у цивільній справі № 2-512/10 за позовом Банку до ОСОБА_1, ОСОБА_4 підтверджується існування заборгованості позивача перед Банком за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007 у розмірі 3943037,76 грн.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 є боржником перед Банком згідно кредитного договору № 27950709 від 15.08.2007.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існують зустрічні однорідні зобовязання, а саме, грошові зобовязання Банку щодо сплати ОСОБА_1 коштів на загальну суму 1477266 грн. та грошові зобовязання ОСОБА_1 щодо сплати Банку коштів на суму 3943037,76 грн.

Строки виконання вказаних грошових зобовязань між позивачем і відповідачем настали.

Листом від 09.06.2010 ОСОБА_1 подала до Банку заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та просила зарахувати заборгованість Банку перед нею в розмірі 1477266,00 грн. в рахунок погашення її боргу Банку за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007 та внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог припинити її зобовязання перед Банком на суму 1477266,00 грн. за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007.

Однак, листом від 10.06.2010 № 17-32/191351 Банк відмовив ОСОБА_1 у проведенні вказаного зарахування зустрічних вимог, мотивуючи це тим, що таке зарахування порушує черговість задоволення вимог кредиторів Банку.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

У відповідності до пункту 20.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Наслідком закриття рахунку у відповідності до частини третьої статті 1075 Цивільного кодексу України є видання клієнтові залишку грошових коштів на рахунку або перерахування їх за його вказівкою на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Зважаючи на положення пункту 3 частини першої статі 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» таке зобовязання банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії банку.

Враховуючи положення статтей 1058, 1066 Цивільного кодексу України, грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_2, відкритому згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2010 та на рахунку № НОМЕР_2, відкритому згідно депозитного договору № 20/14/08 від 26.05.2008, на загальну суму 1477266,00 грн. належать ОСОБА_1 (з урахуванням договору відступлення права вимоги), і повинні бути повернуті їй Банком.

Стаття 602 Цивільного кодексу України містить перелік випадків за наявності яких не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ліквідація Банку не відноситься до вказаного переліку випадків недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, що передбачені статтею 602 Цивільного кодексу України, та неможливості припинення у звязку з цим зобовязань між позивачем і відповідачем на суму 1477266,00 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про зобовязання Банку зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 1477266,00 грн., що існують між позивачем і відповідачем на підставі договору банківського рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2010, депозитного договору № 20/14/08 від 26.05.2008 та кредитного договору № 27950709 від 15.08.2007, внаслідок проведеного зарахування згідно статті 601 Цивільного кодексу України між позивачем і відповідачем припиняються зобовязання на суму 1477266,00 грн. за вказаними вище договорами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 26, 27, 30, 60, 202, 203, 212, 215, 234, 256 Цивільного-процесуального кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» (м. Київ, вул. Фізкультури, 1, код ЄДПРОУ 16293211, МФО 300089) здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1477266 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. за договором банківського рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2010, укладеного між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк», за депозитним договором № 20/14/08 від 26.05.2008, укладеним між Асоціацією автомобільних перевізників України та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк», та за кредитним договором № 27950709 від 15.08.2007, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк», та які знаходяться на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_2, що відкриті у Акціонерному комерційному банку «Трансбанк» (м. Київ, вул. Фізкультури, 1, код ЄДПРОУ 16293211, МФО 300089).

Визнати припиненими з 09.06.2009 правовідносини (зобовязання) між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» (код ЄДПРОУ 16293211, МФО 300089, м. Київ, вул. Фізкультури, 1) та ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що виникли на підставі кредитного договору № 27950709 від 15.08.2007, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк», на суму 1477266 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: