Ухвала суду № 104078802, 27.04.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1201/22

Провадження № 1-кп/489/679/22

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

про призначенення судового розгляду

27 квітня 2022 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гриненка М.В., за участю секретаря судового засідання Ревицької Р.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021152040001741 від 03.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 15 ч. 2 та 185 ч. 2, 185 ч. 2 КК України,

за участю прокурора Кривди Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 (дистанційно), захисника Бережнової І.В. (дистанційно),

встановив:

До Ленінського районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

Захисник та обвинувачений, не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду, клопотань не заявляли.

Заслухавши учасників підготовчого засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до таких висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду міста Миколаєва.

Підстав для закриття, зупинення кримінального провадження чи прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, обвинувальний акт не має недоліків, які б унеможливлювали його призначення до судового розгляду.

За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що закінчується 29.04.2022, яке обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, які існували при застосуванні запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні ряду корисливих кримінальних правопорушень в період іспитового строку, не має постійного місця роботи та стабільного джерела доходу, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця проживання на території міста Миколаєва. Крім того, менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, вважаючи його безпідставним, оскільки вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення не становить великої суспільної небезпеки для суспільства, враховуючи реалії воєнного стану, та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання. При цьому обвинувачений підтвердив, що вчинив злочини, в яких він обвинувачується, в період іспитового строку, а також зазначив, що перебуває на обліку у лікаря психіатра. Крім того вказав, що зареєстрований на території Херсонської області, однак може поїхати проживати на територію Вінницької області, де проживає його мати.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 01.03.2022 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.04.2022.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та твердження сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується, його особу, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».

Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні відповідного кримінального правопорушення є свідченням його обґрунтованої підозри.

Крім того, суд також враховує ту обставину, що не відпали підстави, за яких було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та ухилення обвинуваченого від суду через тяжкість обвинувачення, а також відсутність у нього постійного місця роботи, тобто законних джерел доходу. Також обвинувачений не має постійного місця проживання на території міста Миколаєва, а зареєстроване ним місце проживання на території Херсонської області перебуває під контролем збройних формувань російської федерації. Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, та в період іспитового строку вчинив нові корисливі злочини проти власності. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків про можливість ухилення обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Заявлені стороною захисту обставини щодо того, що заміна обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання забезпечить його належну поведінку, не є тією обставиною, що безумовно зменшує описані вище та враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризики, з врахуванням особи обвинуваченого, який, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням за вчинення корисливого злочину проти власності, в період іспитового строку протягом короткого періоду часу вчинив нові умисні корисливі злочини.

Суд враховує, що нових ризиків прокурор не навів, проте з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не могли виникнути нові ризики, а вже існуючі ризики є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав обрати суду на даному етапі судового провадження інший, більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

Будь-яких достатніх даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, внаслідок чого існували б підстави для відмови прокурору в продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись статтями 314 -316, 372 КПК України, суд

постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021152040001741 від 03.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 15 ч. 2 та 185 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 09.30 годин 22.06.2022 в залі судового засідання Ленінського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16, 3 поверх (каб. № 320).

Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів - до 25.06.2022 включно, з можливістю внесення застави в сумі 37215 (тридцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_1 необхідно негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення вказаного розміру застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та/або суду.

У разі порушення обвинуваченим вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків обвинуваченого з явки за першою вимогою суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

Суддя М.В. Гриненко