Рішення № 104078691, 15.04.2022, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2022 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді КшикО.І.

секретар судового засідання СисанС.І.

Справа № 458/90/22

Провадження №2/458/109/2022

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач Турківська міська рада Самбірського району

Львівської області

представник позивача адвокат Яворська М.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

03.02.2022 до суду звернувся позивач ОСОБА_1 і з позовною заявою до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, в якій просить про визнання права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід ОСОБА_3 , після смерті якого його син ОСОБА_2 прийняв спадщину - спірний житловий будинок, однак правовстановлюючих документів на нього за життя не оформив. Інші спадкоємці померлого ОСОБА_2 - його дружина ОСОБА_4 , діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в нотаріальному порядку відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача. Після смерті батька, позивач як єдиний спадкоємець після смерті батька, звернувся до нотарісу з заявою при прийняття спадщини, однак отримав відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тмоу змушений звернутись до суду за захистом спадкових прав.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 у підготовче засідання не з`явились, 15.04.2022 через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області у підготовче засідання не з`явився, на електрону адресу суду надіслав заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі предсатвника, позов відповідач визнає.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому засіданні.

Водночас у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.06.1978.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 13.07.2018 Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного тетиторіального управління юстиції у Львівській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_3 , про що 18.07.2018 Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного тетиторіального управління юстиції у Львівській області видано повторне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

До складу спадщини, що відкрилась після смерті батька позивача, як вказує позивач, входить право померлого на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою по формі спадкування виданою виконавчим комітетом Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №3963 від 09.11.2018, ОСОБА_2 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із братом ОСОБА_8 , 1954 р.н. (підстава: будинкова книга).

Згідно з довідкою по формі спадкування виданою виконавчим комітетом Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №3962 від 09.11.2018, ОСОБА_3 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_8 , 1954 р.н. та сином ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Турківської міської ради Львівської області від 21.04.2022 №15 житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці комунальної власності Турківської міської ради.

Як видно із наданих позивачем заяв спадкоємці ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в нотаріальному порядку відмовилися від належних їм часток в спадковому майні на користь позивача ОСОБА_1 .

Як видно із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (№ витягу 00021404652) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 09.10.2002 Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області видано свідоцтво про смерть.

Будучи спадкоємцем за законом після смерті свого батька позивач звернувся із заявою до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав.

Проте постановою приватного нотаріуса Турківського РНО Комарницької О.Й. від 22.11.2019 йому було відмовлено у оформленні спадкових прав після смерті діда ОСОБА_3 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на право власності на спадковий житловий будинок з приналежними господарськими будівлями та спорудами.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок, позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернувся до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд встановив, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька.

У визначений законом строк позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено матеріалами справи.

До складу спадщини померлого ОСОБА_2 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 в силу положень ст. 549 ЦК Української РСР, який був чинний на момент смерті його батька ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), прийняв спадщину після смерті батька, шляхом вступу в управління спадковим майном, атк як проживав разом з ним на день смерті, що в свою чергу підтверджено довідкою по вормі спадкування (арк. справи 21).

За життя ОСОБА_2 права власності на спадковий будинок не оформив.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року (далі - Інструкція).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно довідки виконавчого комітету Турківської міської ради Львівської області від 21.04.2022 №15, житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці комунальної власності Турківської міської ради.

Суд встановив, що спірний будинок збудований в 1950 році, що доводиться технічним паспортом, та такий не містить відмітки про самочинне будівництво, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності Турківської міської ради, житловий будинок належав ОСОБА_3 , а після його смерті такий успадкував його син ОСОБА_2 , однак правовстановлюючих документів на цей будинок вони за життя не виготовили, право власності не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відтак, позивач, як спадкоємець до майна свого померлого батька ОСОБА_2 не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Враховуючи, що позивач довів налужність спадкового майна його батькові як спадкодавцю, інших спадкоємців першої черги за законом не має, так як ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в нотаріальному порядку відмовилися від належних їм часток в спадковому майні на користь позивача ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок (літ.А-1), сарай (літ.Б), стайню (літ.В), стодолу (літ.Г), сарай (літ.Д), огорожу (літ.1-2), за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Турківська міська рада Львівської області (адреса: пл.Ринок, 26, м.Турка, Львівська область, ЄДРПОУ 04056026).

Повне рішення суду складено та підписано 27.04.2022.

Суддя О.І. Кшик